«Паролє, паролє, паролє»...

Напередодні саміту “Східного партнерства” у Ризі майже сто депутатів Європейського парламенту закликали лідерів ЄС дати Грузії, Молдові й Україні “позитивний сигнал щодо майбутнього членства цих країн у ЄС”.


Оскільки, переконані ці євродепутати, Росія чинить на цих східних партнерів Євросоюзу величезний тиск, аж до прямої агресії, то відповідь  ЄС на «європейські прагнення цих країн» має бути “більш амбітною”... На жаль, ця відповідь зовсім інша. Жодної згадки про перспективу членства в ЄС, хай навіть у віддаленому майбутньому, в декларації Ризького саміту не буде. “Навіть розмитої обіцянки”, повідомила польська Rzeczpospolita, не буде, - тільки визнання “європейського вибору” Украї­ни, Грузії і Молдови. Що воно таке? Paroles, paroles, paroles, як співала Даліда. “Слова, слова, слова”... Які нічого не означають.

Глава МЗС Латвії Едгарс Ринкевичс намагається заспокоїти українців:  “Чіткої перспективи членства в Ризі не буде, і це факт... Водночас у тексті не буде нічого такого, що говорить про те, що ви не можете стати членами ЄС, чи заперечує таку можливість у майбутньому”. І на тому дякуємо... Спробувала підсолодити гірку пілюлю також федеральний канцлер Німеччини. “Якщо наші східні сусіди хочуть зблизитися з цінностями Європейського Союзу, то це їхнє суверенне рішення, - заявила Анґела Меркель у бундестазі перед вильотом до Риги. - Ніхто не має права блокувати обраного ними самими шляху”. Чудово! Але  водночас програма “Східного партнерства”, наголосила Меркель, не є інструментом політики розширення ЄС. “Нам не можна будити помилкові надії, які не зможемо виконати”. Принаймні чесно й відверто.

Чому ж наших партнерів із ЄС так лякає згадка про перспективу членства України в організації? Адже, зрештою, право кожної європейської держави (якщо вона відповідає певним критеріям) вступити до ЄС записане в установчих документах Євросоюзу... Усе дуже просто - євролідери страшенно бояться Росії, от і не хочуть дратувати Кремль словами про перспективу членства Грузії, Молдови й України в ЄС.

Приблизно так само було й у квітні 2008 року на саміті НАТО в Бухаресті. Тоді Німеччина й Франція пішли назустріч вимогам Росії, яка вимагала не надавати Грузії і Україні ПДЧ (План дій щодо членства в НАТО). Мовляв, надання ПДЧ може спровокувати Путіна на агресію... ПДЧ не дали. Але вже у серпні того ж року Росія розв’язала війну проти Грузії. Поступки хижому агресору лише розпалюють його звірячий апетит...