Чого хоче Путін? Нової Ялти

До таких належить, зокрема, “зелена” депутат німецького бундестагу Марілуїзе Бек. В інтерв’ю польській “Газеті виборчій” вона визнала: “ЄС забракло уяви. Перед анексією Криму колеги казали мені, що Путін не наважиться це зробити. Пізніше говорили, що не піде на розв’язання війни на сході України. Ми недооцінили його наміри”. Опираючись на німецький історичний досвід, фрау Бек досить точно описала процеси, що йдуть нині в Росії. “Переможена в Першій світовій війні Німеччина шукала... нову роль у Європі, — нагадала депутат. — Німці почувалися скривдженими. На основі цього відчуття з’явився націонал-соціалізм, який привів німців до розв’язання нової світової війни... У Росії розпад СРСР викликав такі самі відчуття”.

Недарма ж Путін називав розпад СРСР “найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття”. І недарма ж постійно повертається до теми “несправедливих” підсумків Холодної війни. Мовляв, “західні партнери” явно поспішили проголосити себе у тій війні переможцями, насправді ж нічого ще не вирішено... Мрія Путіна — переглянути устрій Європи, який склався після поразки СРСР у Холодній війні. Російський лідер прагне “нової Ялти”. Впевнений, кадри кінохроніки з Ялтинської конференції 1945 року, на якій Рузвельт, Сталін і Черчілль вирішували долю післявоєнної Європи, — для Путіна як бальзам на серце. Він мріє знову сісти за стіл переговорів із західними лідерами, — але не за такий, як у Мінську, не для того, щоб міркувати про те, як “розрулити” ситуацію на Донбасі... На тому круглому столі, про який мріє Путін, разом із ним обов’язково має сидіти президент США (може, Меркель і Олланд теж, але Обама — насамперед). І говорити, за планом Путіна, вони мають про такі самі зони впливу, які були встановлені в Європі на Ялтинській конференції. Підозрюю, що Путін претендує на не меншу частку європейського “пирога”, ніж після Ялти одержав Сталін. Тобто — не лише на Україну й Білорусь, а практично на всю Центральну і Східну Європу.

Маячня? Безумовно, так. Путін прекрасно знає, як до цих маразматичних планів ставляться на Заході. Знає він і про те, що на такі переговори ні Обама, ні жодний інший американський президент не піде. Усвідомлює Путін і економічну слабкість Росії... Чому ж тоді наважується на нахабний шантаж цивілізованого світу? А тому що має “дубину” — ядерну зброю.

Чи у Путіна це виходить? Частково, так. До своєї нової воєнної доктрини Росія записала право першою застосувати ядерну зброю — не у відповідь на чиюсь ядерну атаку, а через загрозу російським національним інтересам. А їх Російська Федерація трактує вельми своєрідно... І що, на Заході цією доктриною дуже обурювалися? Ні, зробили вигляд, що не помітили. Чим фактично спровокували Путіна на подальші кроки у відповідному напрямку...

Розпалюючи конфлікт на Донбасі, Путін водночас лякає Захід великою війною. Днями спікер Держдуми РФ Сергій Наришкін надіслав Європарламенту і Раді Європи листа, в якому назвав війну в Україні... “боротьбою проти нацизму”. Наришкін, зокрема, написав: “Ми не повинні дозволити, щоб нащадки нацизму, цієї злочинної ідеології, спричинили новий поділ у європейській сім’ї націй. Такий поділ одного разу вже призвів до смертей і нещастя, страждань і зламаних доль, голоду і спустошення в нашій історії”. У Швеції, політики якої першими отримали цього листа, його зміст розшифрували правильно: Кремль попереджає Захід, аби не заважав Росії вести війну проти України, — інакше буде Третя світова...

Очевидно, хід Наришкіним — спроба Путіна запобігти можливому наданню США Україні летальної зброї. Як відреагує Захід? Побачимо. Якщо злякається, значить, нова Ялта — за путінськими лекалами — не за горами.