Канкан піонерів у «формалістичному раю»

Театр тепер починається не з вішака


Останнім часом Львівський драматичний театр Лесі Українки починається не з вішака, а з... черги за квитками у касі. І це приємно. Режисер-новатор театру Олексій Коломійцев випустив уже третю прем’єру за цей рік. Цього разу потішив постановкою одноактної сатиричної опери видатного російського композитора (1906 — 1975 рр.) Дмитра Шостаковича «Антиформалістичний райок, або Сталін був, Сталін є, Сталін буде?».

Коломійцев — режисер-постановник нашумілих вистав «DIVKА» і «Вівісекція» — вибрав незвичний для драматичного театру жанр — оперу, та ще й заборонену, та ще й мовою оригіналу (російською). Забороняли оперу двічі. Спочатку самому Дмитрові Шостаковичу (написана у 1948 році, через цькування радянськими ідеологами, за життя композитора не виконувалася). Потім самому Коломійцеву — у 2013-му Полтавська облдерж­адміністрація заборонила її виконувати на сцені Полтавського музично-драматичного театру імені Гоголя, де Коломійцев був художнім керівником. Вистава висміює кривавого диктатора Йосифа Сталіна, боротьбу радянської влади з формалізмом у музиці. Прототипи персонажів — Сталін (Єдініцин) та радянські функціонери Жданов (Двойкін) і Шепілов (Тройкін).

Чи на часі зараз реанімувати на сцені дух “вождя народів” — питання дискусійне. Мабуть, на часі, якщо в Росії, країні-агресорі, тирана Сталіна вже почали називати “ефективним менеджером”. Зважаючи на те, що у повному залі більшістю глядачів була молодь, яка могла й не знати, хто такий Сталін, а тим більше — Шостакович, вдалися до нетрадиційного ходу — “лектор” вийшла на сцену і озвучила коротеньку історичну довідку. Виявилося, що Шостакович свого часу підтримував українських композиторів Бориса Лятошинського і ще юного Мирослава Скорика, у своїх спогадах згадував, як радянська влада знищувала кобзарів. Хто не знав, довідався також, що райок — це 3-й балкон у театрі, гальорка, де зазвичай збиралася незаангажована публіка.

Крім акторів театру, у виставі задіяні також оперні співаки й актори з Харкова і Полтави — Костянтин Улибін (Ведучий), Олексій Дупнов (Єдініцин), Сергій Рубан (Тройкін). Роль Двойкіна з успіхом виконує сам режисер Олексій Коломійцев. Образ Сталіна актор Геннадій Рассказов максимально окарикатурив, позолотивши собі обличчя і руки. Роль Жданова талановито втілив молодий актор Павло Довгань-Левицький. У виставі бере участь квартет солістів Академічного камерного оркестру “Віртуози Львова”, а партію фортепіано виконує Тетяна Франчук.

Режисер як завжди тішить гумором. Наприклад, традиційні “совкові” транспаранти з гаслами актори проносять логічними парами — “Почему?” — “Потому!”, “Даешь!!!” — “Не дам!”. У динамічному дійстві переплітаються промови диктаторів, розстріли людей і... нот, божевілля КГБістів і демонстрація червоних “комуністичних” трусів... Усе це, а особливо канкан піонерів у фіналі, викликає щире захоплення глядачів.

«Антиформалістичний райок» — друга частина трилогії у постановці Коломійцева. «Вівісекція» була частиною першою, а третьою стане «Ірод» — рок-концерт на музику Ігоря Поклада. Партію біблійного Царя Ірода — дітовбивці, жорстокого тирана-правителя та втілення глобального світового зла виконуватиме сам Олексій Коломійцев.