Фронтовий тхорик Помста не боїться вибухів
20-річна харківська медикиня Софія, яка служить у Луганському прикордонному загоні «Помста», має на своїй роботі «вічного антидепресанта». Ним слугує маленький тхорик-фредка, який має таку ж кличку, як і її загін. Помста стала настільки ручною, що Софія жартома називає її… котопсом. Про це розповів телеканал «Суспільне. Донбас»
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/528218/tkhir.jpg)
У перші дні великої війни Софія, як і багато інших наших співвітчизниць, подалася за кордон. А потім, отримавши медичну освіту, вирішила повернутися в Україну і піти служити у ЗСУ. Зараз перебуває на Донеччині. Її нелегкі фронтові будні розбавляє своєю присутністю цей милий пухнастий звірок.
Тхорик спить біля теплої батареї (може дрімати і 20 годин!), любить бавитися м’ячиками, не боїться людей, надзвичайно рухливий. Коли виспиться, не всидить на місці ні секунди. Як тільки у кімнату приходять гості, влаштовує рейвах — хоче, щоб на нього звернули увагу. Раз на два тижні Софія влаштовує йому «банний день» — Помста любить чистоту. Власниця годує його спеціальним кормом (700-грамової пачки вистачає на півтора місяця), але не відмовиться від свіжого огірка, моркви і сирої картоплі. Візьме в зубки, бігає з ними, а потім сховається під ліжко і хрумає їх.
Помста настільки звикла до фронтового життя, що не боїться вибухів. Минулого вересня неподалік приміщення, де вона перебувала разом із Софією, розірвався снаряд. Тхорик не злякався, хоча дослідники тварин кажуть, що від пережитого стресу у наших домашніх улюбленців може не витримати серце…