Ні в Латвії, ні в Болгарії Путіна не хочуть

Сьогодні маємо справу з іншою Росією – націоналістичною і агресивною державою, очолюваною президентом, який бачить в Європі не партнера, а противника


Російські ЗМІ вже встигли повідомити про перемогу на парламентських виборах у Латвії “оппозиционной русскоязычной партии “Согласие”. Лідер “Злагоди”, мер Риги Ніл Ушаков, за місяць до виборів навіть фотографувався з головним московським попом Кирилом. Аби електорат раптом не засумнівався, чи Ушаков і його однопартійці справді за “рускій мір”... “Злагода” матиме у латвійському Сеймі найбільшу фракцію — 24 мандати. Але це зовсім не перемога.

По-перше, у Сеймі минулого скликання мандатів у друзів путінської “Єдиної Росії” було трохи більше. А по-друге, у складі парламентської коаліції “Злагоди” не буде. Президент Латвії Андріс Берзіньш уже заявив, що не доручить Ушакову сформувати уряд. “Немає сенсу, — пояснив Берзіньш, — створювати те, що не зможе одержати підтримку більшості депутатів Сейму”. Тож попри відносний успіх лівої “Злагоди”, у Латвії збережеться правляча донині урядова коаліція на основі правоцентристської партії “Єдність”.

Одночасно з латвійцями новий парламент обирали й болгари. Попередній прем’єр, соціаліст Пламен Орешарскі, подав улітку у відставку після того, як болгарська Соціалістична партія зазнала нищівної поразки на виборах до Європарламенту. Обираючи новий національний парламент, болгари підтвердили свій європейський вибір. Близько третини голосів здобула правоцентристська партія ГЕРБ (“Громадяни за європейський розвиток Болгарії”), яку очолює екс-прем’єр Бойко Борисов. У соціалістів — лише трохи більше 15 % голосів. (Із формуванням коаліції, щоправда, у Болгарії легко не буде. ГЕРБ уже заявив, що спільного зі соціалістами уряду не хоче. Якщо не домовиться з іншими політичними силами, то партія Борисова, можливо, створить кабінет меншості).

І в Латвії, і в Болгарії у передвиборчій боротьбі був присутній російський чинник. У Латвії на тлі російської агресії в Україні поширювалися чутки про те, що наступною жертвою путінської “гібридної війни” стане саме ця балтійська країна. Мовляв, Кремль захищатиме латвійських “русскоязычных”. Політичний флірт із Путіним і Кирилом додав, можливо, “Злагоді” трохи голосів — за рахунок прокремлівських “яструбів”. І водночас позбавив партію Ушакова голосів тих російськомовних латвійців, що налаштовані проєвропейськи і про міфічний “рускій мір” уже не мріють... У Болгарії ГЕРБ і соціалісти розійшлися, зокрема, у поглядах на будівництво газпромівського “Південного потоку”. ГЕРБ за те, щоб позиція Софії у цьому питанні не відрізнялася від позиції Євросоюзу... У підсумку, і в Латвії, і в Болгарії політичні сили, які орієнтувалися на Москву, до нових урядів не увійдуть.

«Ми всі хочемо бачити як партнера країну, яка дала світові Чайковського, Толстого і Достоєвського, — заявив в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine Zeitung президент Болгарії Росен Плевнелієв. — Але... сьогодні маємо справу з іншою Росією — націоналістичною і агресивною державою, очолюваною президентом, який бачить в Європі не партнера, а противника. Усі європейці виграли від падіння Берлінської стіни. Вони отримали свободу, демократію, перспективу. Однак Володимир Путін вважає, що падіння стіни і розвал Радянського Союзу стали, навпаки, катастрофою. Із цього і випливає його інтерпретація історії, яка принципово протиставляється Європі та її цінностям».

На щастя, це вже розуміють навіть у тих державах Європейського Союзу, що близькі Росії культурно і мають до неї традиційні історичні симпатії. До Росії — але не до її неадекватного президента.