Такими санкціями Путіна не налякаєш...

Запроваджені США, Канадою і Європейським Союзом нові санкції проти Росії потужністю не вразили.


Власне, новими їх називати не варто, бо це просто розширення списку осіб, санкції проти яких (заборона на в’їзд і замороження рахунків) були застосовані раніше. Америка покарала цього разу сімох росіян, у тому числі людей, яких зараховують до оточення Володимира Путіна, — Ігоря Сечіна й Дмитра Козака. У європейському списку, зокрема, керівники ГРУ і Генштабу Збройних сил Росії, а також донецькі й луганські бандити — лідери терористів-сепаратистів.

На Заході, очевидно, і досі вважають, що Росія не переступила в Україні умовної “останньої межі”. Коли саме, на думку лідерів США і ЄС, це станеться? Мабуть, коли дійде до масштабної інтервенції Кремля у наших східних областях. А може, західні “стратеги” чекатимуть на російський десант у Києві?.. Не застосовуючи справді болісних для путінського режиму санкцій, Захід продовжує ними лякати. Державний секретар США Джон Керрі заявив, що Білий дім “дуже близький” до введення санкцій проти ключових секторів російської економіки — “якщо росіяни йтимуть тим же шляхом”. Але цих погроз Путін і компанія не бояться. Навпаки, нахабніють ще більше. У день, коли Захід оголосив про додаткові санкції, у Харкові стріляли в Кернеса (на думку більшості експертів, цей замах працює на дестабілізацію Харківщини), а в Донецьку по-звірячому побили мирних проукраїнських демонстрантів...

“28 квітня США і Євросоюз наклали нові санкції на Росію, після чого курс рубля зміцнився, а індекс Московської біржі зріс на 1,5%, — констатувало американське видання The Wall Street Journal. — Ринки не сприйняли таку реакцію на війну Кремля в Україні серйозно. Не сприйме її і Путін... Акції “Роснефти” впали, проте акції “Газпрому” і “Сбербанку” зросли. Вважайте це московським пожвавленням імені Обами”.

Стриманість Заходу щодо Кремля українцям прийняти важко. Бо ж фактично це потурання агресору... У США пояснюють, що санкції треба запроваджувати одночасно з ЄС — тоді вони ефективніші. Але далеко не всі лідери країн-членів Євросоюзу готові дати Путіну по руках. І причина не тільки в тому, що гроші “Газпрому” давно і дуже активно “працюють” з європейськими політиками... За результатами опитування, лише 43% громадян ЄС підтримують зараз введення персональних санкцій проти Путіна і його найближчого оточення. Найбільше за це — шведів і поляків (56% і 52%), найменше угорців та італійців (34% і 30%). У Німеччині за замороження рахунків Путіна 44%, у Великій Британії і Франції — по 43%. Кількість європейців, які вважають санкції проти Путіна непотрібними (бояться негативних наслідків для власної економіки), також значна. І політики Євросоюзу мусять на це зважати. Надто перед травневими виборами до Європейського парламенту.

“Російську провінцію ніякими санкціями не здивуєш, вона завжди — навіть коли СРСР космос борознив — була голодною, роздягненою і в постолах, — розповіла російська політик і правозахисник Валерія Новодворська. — Але в Москві після введення перших санкцій нічого не змінилося: карткову систему на продукти не введено, на нескінченні травневі свята всі готуються в закордонні вояжі... Путін ходить півником і притупує чобітком... Якщо для Заходу представники ОБСЄ, захоплені терористами в Слов’янську як заручники, теж не аргумент, тоді не знаю. Очевидно, поки представників ОБСЄ не почнуть вбивати, Європа так і не зрозуміє, що насправді відбувається в Україні і що треба робити”. Валерія Іллівна має рацію. На жаль.