Санкції – це тільки початок

Як і обіцяли на Заході, відразу після незаконного “референдуму” в Криму ЄС і США запровадили санкції проти групи громадян Росії і України

«Вісім із Криму, десять — з Росії, — розповів про покараних Євросоюзом осіб міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. — У тому числі — представники Державної Думи і Ради Федерації, і три воєначальники, один з яких — головнокомандувач Чорноморського флоту РФ”.

Серед тих, на кого наклали санкції США (список трохи відрізняється від євросоюзівського), — “прем’єр” Криму Сергій Аксьонов, спікер кримського парламенту Володимир Константинов, віце-прем’єр РФ Дмитро Рогозін, голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, радники президента РФ Владислав Сурков і Сергій Глазьєв. А також депутат Держдуми Леонід Слуцький (закликав роздавати кримчанам російські паспорти), автор законопроекту про замороження західних активів у Росії Андрій Клішас, депутат Держдуми Олена Мізуліна (подала законопроект про полегшення прийому до складу Російської Федерації нових суб’єктів). Запроваджені санкції передбачають, зокрема, блокування майна і активів покараних осіб на Заході, а також заборону на в’їзд до ЄС і США.

З одного боку, Захід іще ніколи не діяв настільки блискавично. У неділю “референдум”, і вже у понеділок санкції — раніше таке годі було уявити. Водночас розумію розчарування тих, хто не бачить у списку покараних санкціями осіб президента Росії Володимира Путіна. І тих, хто вважає, що такі санкції Кремль навряд чи зупинять. Зухвалий російський віце-прем’єр Дмитро Рогозін (відповідає в уряді за військово-промисловий комплекс) уже заявив: “Товаришу Обама, а як із тими, котрі не мають за кордоном рахунків і майна? Про них не подумали?”.

По-перше, Захід залишається вірним своєму принципу: дієвими є не так санкції, як загроза їх застосування. Мовляв, коли відразу вистрелити з усіх гармат, не залишається шансу на діалог. Противник просто не матиме куди відступати... А діалогу Захід усе-таки прагне. Насамперед із Путіним, який може прийняти необхідні для деескалації конфлікту рішення. “Хочемо підкреслити: ще є час, аби уникнути негативних наслідків. Закликаємо російських лідерів не робити кроки на шляху анексії Криму, — заявила головний дипломат ЄС Кетрін Ештон. — Росія повинна вивести свої війська з Криму і розпочати безпосередні розмови з урядом України”.

По-друге, санкції, як повідомив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, може бути розширено. 21 особа, на яких накладено санкції ЄС, це, за словами литовського міністра, лише “перший пакет, який відкриває список”. Можна припустити, що якби (не дай Боже) Путін наважився ввести війська у східні області України, “перший пакет” санкцій миттєво би розширився і поглибився... І нарешті, заборона на в’їзд, арешт рахунків та майна — зовсім не остаточне покарання путінського режиму. На перспективу (щоправда, не найближчу) Захід обговорює значно серйозніші кроки. Зокрема, міністр закордонних справ Великої Британії повідомив: Європейський Союз уже розпочав дискусію щодо суттєвого зменшення залежності ЄС від російського газу — “на багато років уперед”.