Кандидатів у президенти, як і курчат, восени рахують...

Засмаглі народні обранці після “виснажливого” відпочинку зберуться під скляним куполом Верховної Ради. Думаю, з перших хвилин парламентської сесії буде гаряче. За традицією, з’являться нові “тушки”, а відтак — чергові “розбори польотів”, скандали, інтриги... Взагалі, осінь 2013-го обіцяє бути спекотною та бурхливою. Схоже, країна дозріла до кардинальних змін.

У листопаді очікується епохальне підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Але до саміту у Вільнюсі Україні доведеться пережити ще багато потрясінь. Виглядає на те, що стежка до Європи не буде встелена пелюстками троянд. Вже зараз бачимо, який шалений спротив чинять Росія та її “п’ята колона”. Активізувалися усі кремлівські “агенти впливу”, явні і донедавна замасковані. І чим ближче до саміту, тим більш істеричною буде реакція противників євроінтеграції. Це призведе не лише до загострення стосунків з Росією, яка не збирається “дарувати” нам розвороту на Захід і вже, по суті, оголосила Україні “холодну війну”, а й в середині країни. Якщо опозиція, за словами Юрія Луценка, заради євроінтеграції готова йти на компроміс з “гангстерською” владою, то у Партії регіонів, яка пронизана проросійськими політиками, назріває грандіозний внутрішній конфлікт. Ситуація цілком може вийти з-під контролю Віктора Януковича і призвести до розколу партії. А відтак проросійська частина “регіоналів” шукатиме собі нового лідера, який, вочевидь, за підтримки Кремля, спробує свої сили на майбутніх президентських виборах.

Гостра політична конкуренція очікується і в опозиційному таборі. “Фактор Тимошенко” досі тримає вкупі і водночас у напрузі опозиційний тріумвірат. Інтрига щодо подальшої долі лідерки опозиції зберігається. Попри великі сподівання, що напередодні Вільнюського саміту Юлію Тимошенко відпустять у Німеччину на лікування, наразі впевненості, що це станеться, немає. Лунають припущення, що ЄС схильний “питання Тимошенко” виносити за рамки обов’язкових умов для української влади. Непримиренна позиція Росії начебто підштовхнула європейських лідерів до думки, що ув’язнення Тимошенко не має стати на заваді підписанню історичної Угоди. Зрештою, сама Тимошенко не раз заявляла, що Угоду з ЄС треба підписувати за будь-яких умов, незважаючи на її персональну долю. Хоча шанси, що Янукович таки випустить Юлю у Німеччину, є. Місія від Європарламенту Кваснєвського-Кокса, яка докладає чималих зусиль для звільнення “качанівської бранки”, надалі активно працює в Україні, і в кінці вересня очікується доповідь за результатами її роботи. Цей документ відіграватиме важливу роль під час прийняття державами-членами ЄС рішення, підписувати чи ні з Україною Угоду про асоціацію. Більше того, найближчим часом очікується рішення Європейського суду з прав людини у “газовій справі” Тимошенко, яке, вочевидь, буде на її користь. Тому Януковичу таки доведеться чимшвидше розрубати цей “гордіїв вузол”.

Від місця перебування Юлії Володимирівни значною мірою залежатиме розстановка сил в опозиційному таборі напередодні старту виборчої кампанії. Наразі виглядає, що усі три лідери головних опозиційних партій мають намір спробувати свої сили у першому турі. Попри критику людей, які мислять тверезо, що такий сценарій вкрай небезпечний і безвідповідальний для опозиційних сил, сама Тимошенко його наполегливо підтримує. Це багатьох, м’яко кажучи, дивує і насторожує. Розпорошення опозиційного електорату у першому турі може вивести у другий тур не найбільш рейтингового опозиційного політика, а, скажімо, лідера комуністів Петра Симоненка чи якусь темну конячку. Не розуміти цих ризиків Тимошенко, як досвідчений політик, не може. Значить, хоче грати якусь свою, поки що нікому не відому гру... Чи готові підігравати їй партнери з опозиційного табору? Питання риторичне... Коли на кону посада президента, тут не до сентиментів...