Передплата 2024 «Добра кухня»

«Лютневі тези» Луценка. Чи прислухаються?

Справжньому політикові навіть тривала ізоляція не заважає добре виконувати його патріотичну роботу.

Це (у приклад колишньому президенту Віктору Ющенку, який третю зиму безтурботно ніжиться у своїх Безрадичах-Яремчому) вкотре довів кинутий за ґрати колишній польовий командир Майдану Юрій Луценко. Хоча допікають екс-главі МВС його серйозні хвороби, він більше, ніж власними, переймається болячками України. І за найменшої нагоди зі своєї тюремної глушини радить тим, що на волі, як їх лікувати. Діагнози його точні, а рецепти — правильні.

У справі порятунку країни, сказав Луценко в інтерв’ю «Газеті по-українськи», демократичні сили мають чотири стратегічні завдання на 2013-й. «Це рік-посівна. Що буде закладено в політичний ґрунт України цього року, такі й будуть жнива на виборах президента 2015-го й пізніше», — заявив ув’язнений екс-міністр з-за решіток Менської колонії.

На переконання Луценка, першочергове завдання — домогтися підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. «Це цивілізаційний вибір, що визначить долю України. Ні в якому разі не можна розглядати цей процес як особистий успіх чи поразку Януковича. Йому якраз євроінтеграція потрібна, як голому медаль. Повернення до європейського дому треба всій Україні, критично виснаженій і економічно, і духовно після 400-літнього блукання в ординській пустелі».

Луценко не скиглить, вимагаючи від Заходу (у помсту за відхід від демократії і через власну неволю) покарати владу згортанням євроінтеграційного процесу. Навпаки, Луценко благає соратників: незважаючи ні на що, наближайте цей євродень. Між рядками читається: друзі, президент Янукович минеться, а Україна — буде завжди! Це для неї, для наших дітей-внуків треба відчинити європейські ворота…

Завдання номер два, на думку Луценка, у тому, щоб потужний, спільно узгоджений кандидат від опозиції переміг на виборах міського голови Києва, а опозиційні партії підтримали відомих своєю громадянською діяльністю незалежних кандидатів до Київради. У цьому Луценко бачить важливу передумову майбутньої перемоги опозиції на президентських виборах 2015 року.

Думка цілком слушна. На столицю завжди звертали і звертатимуть свої погляди, а відтак орієнтуються, роблять світоглядний вибір українці з усіх-усюд. Бо Київ — серце України, генератор державотворчих процесів. Хто «володіє» Києвом, той задає ритм державного життя… Поради Луценка актуальні ще й з огляду на результат недавніх парламентських виборів, коли скоординовані дії опозиції дали приголомшливо успішний результат. Треба зробити «дубль-два», дає зрозуміти Луценко.

Лідер «Народної Самооборони» схвалює дії опозиції у Верховній Раді і вважає, що фундамент майбутнім перемогам треба закладати саме тут — вимагаючи законності від законодавців. «У боротьбі за персональне голосування у парламенті демократи повинні стояти до перемоги. Відступ у цьому питанні — це крок до стійла або камери», — заявив Луценко. Правильно! Не можна поступатися принципами.

Ще одне надважливе завдання для опонентів Януковича — розбудова широкого надпартійного демократичного руху. «В умовах, коли парламентські опозиційні партії де-факто перетворилися на машини із просування свого лідера на посаду президента, інтелектуалам і громадським активістам середнього класу час виходити з інтернет-окопів і об’єднуватися», — сказав екс-міністр, наголосивши, що ідеологічні засади цього руху сформульовані у маніфесті «1 грудня». «Тож пора переходити до конкретних організаційних кроків, — каже Луценко. — Не під чергового лідера, не під вибори 2015 року, а задля відродження потужного ідеологічного національно-демократичного процесу в Україні».

Луценко зазначив, що у нинішньому році з кандидатом упрезиденти від демократів визначатися зарано. «Цей, а може, і частина наступного року має піти на демонстрацію результативності кожної з трьох опозиційних партій. За цей час виборці й колеги по опозиції зможуть оцінити можливості лідерів «Батьківщини», «УДАРу» і «Свободи» на підставі конкретних досягнень цих політичних сил. Життя покаже, хто з них найефективніший національний лідер». Луценко порадив не забувати про «головну дійову особу майбутньої президентської кампанії — Юлію Тимо-шенко».

Підозрюю, що «лютневі тези» Луценка дехто в опозиційних лавах сприйме як поради стороннього, а тому відмахнеться від них. Мовляв, самі не ликом шиті... Ігнорувати зауваження наших політв’язнів було би черговою помилкою. Згадайте: свого часу відмовилися приймати підступний закон про вибори, пішли на конформізм — і на виборах за це гірко поплатилися. Розплачуються дотепер.

Схожі новини