Юрій Андрухович

Шлях до зцілення – тільки через нищівну поразку, тотальну катастрофу всього, що називається російською державністю

Найкоротший залізничний шлях Москва – Берлін не конче наймальовничіший, і краєвиди за вікном варті того, щоб їхати не вдень, а вночі. Однак у будь-якому разі цей шлях мусить вести через Білорусь

Дав же Бог мову – єдину таку з п’ятнадцяти!

Я нічого не маю проти подорожей до названої в заголовку країни

Полтавські битви насправді зовсім не місцевого значення. В них відбивається вся наша теперішня ідентичнісна розірваність

Влада на очах стає смертельно небезпечною

Держава, в якій я жив, СССР, висунула 18 мотострілецьких, танкових і повітряно-десантних дивізій, 22 авіаційні та вертолітні полки, близько 170 тис. людської маси – т. зв. особового складу

Міркування Фокіна тягнуть не лише на моментальне видалення зі складу делегації, але й на ґрунтовний допит у застінках СБУ

Безумовне know how білоруських силовиків на теперішніх протестах – це підле використання машин швидкої медичної допомоги для проникнення в натовпи протестувальників

Призначення нового очільника нашої загалом невеселої й тягомотної місії в Мінську – з ряду найпроривніших хохм останнього часу

В очах усього світу це позиціонує нас безсумнівною частиною російськомовного простору

Недарма згадався мені ленінопад: минулого тижня прийшов алярмовий лист із німецького міста Ґельзенкірхена. Однак про нього й ситуацію навколо нього ще буде.

Переписування історії – це не так у дослівному сенсі пере-, як об-писування. Маються на увазі поверхні пам’ятників.

Завдяки Олександрові Бойченку, який у своїх колонках час від часу нагадує про одного з найважливіших для нього письменників, я мимоволі подумав, що не так давно виповнилося вже 60 років, відколи письменник цей загинув.

Пам’яті Джо Брейнарда, автора «I Remember»

Колись воно обов’язково закінчиться, несміливо переконують деякі. Влада ж обіцяла.

Китайська влада звеліла викреслити псів із офіційного переліку їстівних тварин, і це чи не найкраща новина останнього тижня. Невже Китай почув і виправляється? Невже можемо сподіватися скасування цьогорічного, вже 12-го за рахунком, фестивалю собачого м’яса у провінції Ґуансі?

Тести, повторюють звідусіль найрозумніші, найфаховіші голови. Тільки тести. Масове тестування – і перемога буде за нами.

Маска вам не поможе, але не смійте виходити з дому без маски.

В інтерв’ю ТАСС президент Росії Володимир Путін заявив, що українці і росіяни – "один народ".

Тему, здавалося, закрито – не тому, що крапки над і врешті розставлено, а з дещо сумнішої причини: в новинному потоці щодня виринало якесь чергове лайно і повертатися до попереднього вже не вистачало емоцій.

Цікаво уявити роман, працювати над яким автор починає в зеніті своєї молодості, десь у 30-річному віці, й будь-які безпрецедентно амбітні творчі цілі йому до снаги, а життя видається безкінечно довгою кавалькадою успіхів.

Президент сусідньої країни знову наговорив.

Якщо домовитися так, аби поразку називати нічиєю, то рейтинґи, цілком імовірно, зростуть. Навіть пишуть, що вже зростають.

Як пішло вже на лихо, то дійде до погибелі

Якщо мені колись доводилося бачити людину розчавлену, виснажену, всіма покинуту і в той же час уже до всього збайдужілу, то от вона, ця людина. На оцій фотографії.

Я не знаю жодної іншої країни, де т. зв. перші леді, дружини президентів, влаштовували би своїм чоловікам аж такі успішні піар-кампанії, стаючи при цьому повноправними персонажами не лише світських хронік, телешоу, ґлянцю, а й тисяч лулзів.

Діло так чи сяк іде до листопада, а це означає – до Майдану. Минула неділя цілком недвозначно про це нагадала. Що ж, будемо вважати цей протест першим попередженням.

Минулий вівторок у преЗе!дента виявився більше ніж насиченим. Запаморочливий візит Тома Круза, блискавично і щедро відображений у фотожабах, а відтак підписання формули Путіна – таке емоційне навантаження навіть діяч зі сталевими нервами заледве б витримав. А що вже казати про крихкого і вразливого, нарко- та олігархозалежного чоловічка, вся фізична справність якого пішла у гру на роялі?

Трохи більш як за два тижні в Польщі чергові парламентські вибори, і тамтешні медія дедалі частіше публікують результати все нових і нових опитувань. Згідно з ними, партія влади ПіС надалі є лідеркою та, найімовірніше, збереже свою, як тепер це в нас називають, монобільшість.