Чи усвідомлює путін, що його чекає?

Багато хто справедливо висловлює припущення, що не слід ділити шкуру невбитого путіна, тобто, — поки не перемогли, не слід визначати покарання цьому злочинцю 21 століття.

Я так не думаю. І путін, і російське населення, яке в переважно підтримує путіна і війну проти українського народу повинні чітко усвідомлювати, що їх чекає після нашої перемоги. Тому доцільно порозмірковувати з цього приводу і зробити деякі свої, можливо, попередні висновки і припущення.

Як стало відомо, війну путін почав готувати ще з 2008 році. Саме з цього часу усі війська, технічні, інтелектуальні і пропагандистські можливості путінської влади були спрямовані на підготовку до цієї агресії. Окрилені успіхом анексії Криму, який путіну вдалося захопити без єдиного пострілу, як колись Гітлеру Чехословаччину, сподівалися легко захопити усю Україну, а надалі - і усю Європу.

путін витратив колосальні фінансові і матеріальні ресурси для реалізації цього плану. Тільки статистична звітність, яка лежала на столі у путіна, була вражаюча. Їх було достатньо, щоб, наприклад, перетворити, фактично непридатний для життя півострів Таймир (а це за територією майже як дві Білорусі), приблизно у те, в що перетворили араби Дубай і безлюдну пустелю навколо цієї оази світового прогресу.

Для путіна і населення росії СРСР завжди був і залишався — росією. Для них не мало жодного значення, що СРСР є федерацією, в яку входило 15 начебто рівноправних республік, для них СРСР — це була росія, і вони не визнавали права цих республік на самостійне державне життя. Вони привчили вважати себе господарями у будь-якій республіці. А тому розпад СРСР і втрата величезної територій (понад 5 млн кв км) і економічного потенціалу (понад 40%), які колись належали СРСР, була для росіян особистою трагедією, і вони не могли з цим змиритись.

російське населення, завдяки кремлівській пропаганді, було доведено до найвищого усвідомлення того, що їх путін — найбільш впливовий світовий лідер, а росія — світовий гегемон.

Вони мріяли територію від Атлантичного до Тихого океану обгорнути колорадською стрічкою і підпорядкувати усі країни тут російському імператору.

Але цим планам перешкоджала Україна.

Але вже перші дні війни були для путіна багато в чому несподіваними. Подальші шість місяців цієї війни ще більше принесли йому несподіваних результатів, кожний наступний з яких значно гірший, ніж попередній. І це ще Україна не починала воювати з путіним.

Поки що ми лише захищаємось на своїй території.

А чи може путін уявити, які його чекають несподіванки, коли війна прийде в росію, зокрема у москву?

Перші шість місяців війни наштовхнули мене до того, щоб сформувати деякі висновки, які, напевне, стали несподіваними для агресора:

1. головна несподіванка для путіна була 24 лютого 2022 року — замість п’ятої колони з хлібом і сіллю, агресора зустрів український народ з Джавелінами і Байрактарами. Мужність і героїзм ЗСУ повністю зірвав бліцкриг і усі стратегічні плани путіна;
2. українська влада не зрадила свій народ, а разом з ним стала на захист Вітчизни;
3. агресор усвідомив, що український народ дійсно є єдиним джерелом влади в Україні;
4. антипутінська коаліція потужна і згуртована. Ефективність її дій і рішень значно перевершила прогнози агресора;
5. США — головна опора України у війні з путіним. Масштаби і рівень військової та економічної допомоги американського народу перевершили будь-які прогнози агресора;
6. армія і спецслужби путіна — значна технічна і інтелектуальна відсталість та нездатність протистояти сучасним методам ведення війни;
7. агресія показала, що головний чинник, який знищив військову потугу російської армії і спецслужб, не допустив їх модернізації і призвів до технічної і технологічної відсталості, інтелектуальної деградації - корупція;
8. пропаганда, як частина державної політики, ефективна лише до тих пір, поки населення не має доступу до правди і незалежних засобів інформації;
9. можна корумпувати політичну еліту і владу в Україні, можна за допомогою корупції створити п’яту колону. Але немає таких можливостей (ні військових, ні корупційних, ні пропагандистських), щоб зламати і перемогти український народ;
10. влада і народ України єдині, поки їх інтереси збігаються, а перемога у війні для них єдиний спосіб завершення цієї війни. Якщо влада буде шукати компромісів з ворогом — народ сам буде захищати свою країну і обере нову владу;
11. путін — програв. Кожен день війни неминуче наближає нас до перемоги спільно з антипутінською коаліцією. Відбувся психологічний злам у війні, після якого — перемога.

Це такі деякі висновки після шести місяців війни. А які несподіванки можуть чекати путіна і його населення незабаром? Не будемо прогнозувати усі несподіванки, які готують ЗСУ, але зупинімось лише на одній.

Для того, щоб путіну уникнути стресу і додаткових психологічних переживань, йому необхідно бути готовим до того, що його чекає найближчим часом. Він повинен усвідомити, що вже зовсім скоро в приймальню президента росії прийдуть воїни, постукають у двері його кремлівського кабінету і скажуть: «Добрий вечір, ми з України!»