«Зараз у світі більше тих, кому за 65, ніж дітей до 5 років»
Така ситуація — уперше в історії. Чим загрожує людству старіння населення й зниження народжуваності?
«У багатьох країнах, включаючи більшість держав Європи і Японію, пенсіонерів уже більше, ніж дітей, — написав у своїй статті для британського видання Financial Times Ян Ґолдін, професор Оксфордського університету, що займається глобалізацією і людським розвитком. — До 2030 року на Землі буде вже понад мільярд осіб віком понад 65 років, і понад 200 мільйонів — віком понад 80 років. За два десятиліття кількість людей похилого віку подвоїться».
«Уперше в історії у світі більше тих, кому вже за 65 років, ніж тих, кому ще не виповнилося п’яти», — констатував Ян Ґолдін. Більша тривалість життя людей, відзначив професор, є наслідком покращення системи охорони здоров’я й розвитку медицини. Збільшення довголіття — стала тенденція, яку експерти відстежують після Другої світової війни. А ось швидке зниження народжуваності у світі, на думку Ґолдіна, пояснити набагато важче.
Низька народжуваність навіть в Індії…
Сьогодні більш ніж половина країн світу не мають навіть того рівня народжуваності, який необхідний для простого відновлення населення (тобто щоб наступне покоління було таким же чисельним, як і попереднє). «Такі різні суспільства, як Іран та Ірландія, продемонстрували швидке скорочення населення протягом одного покоління, — зауважив дослідник із Оксфорда. — Це неможливо пояснити культурним досвідом, релігією або ж рівнем доходів».
«США й настільки різні країни, як Італія, Південна Корея, Японія, Угорщина, Польща, росія, Китай і Бразилія, мають рекордно низький рівень народжуваності, — пише Ґолдін. — І навіть в Індії рівень народжуваності не забезпечує нині відновлення населення. Фактично, більша частина прогнозованого приросту населення протягом наступних 30 років забезпечать лише вісім країн світу. Зменшення народжуваності у поєднанні зі збільшенням тривалості життя призводить до швидкого старіння суспільства».
Пенсіонерів усе більше, працівників усе менше
Як зазначає автор FT, люди похилого віку, кількість яких у світі стрімко зростає, залежать від пенсійних внесків і послуг, які мають забезпечувати люди працездатного віку. А їх кількість у світі стрімко скорочується… Як наслідок, тиск на світові економіки невпинно зростає.
«У старості також поглиблюються диспропорції у доходах і статках, — зауважує професор Ґолдін. — З огляду на те, що внаслідок пандемії ці диспропорції зросли, очікувана тривалість життя між найбіднішими й найбагатшими спільнотами США та Британії різниться зараз аж на 10 років. Існує також неймовірна різниця, аж 32 роки, в очікуваній тривалості життя між багатими країнами, такими як Японія, і деякими з найбідніших країн, такими як африканська Сьєрра-Леоне».
Демографія, вважає автор, «мусить формувати державну політику». Це означає, що треба «приділяти більше уваги покращенню системи охорони здоров’я, продовженню трудового життя, а також приймати більше іммігрантів, підвищувати продуктивність праці й збільшувати заощадження». Останнє означає зменшення споживання, що, на думку Ґолдіна, буде позитивом — адже може посприяти зменшенню викидів у атмосферу шкідливих викидів, зниженню відсоткових ставок за кредитами та обмежить інфляцію.
