Львів не ґумовий

Завдяки вимушеним переселенцям Львів сягнув мільйонної позначки населення. У Львові, за офіційною інформацією Львівської міської ради, нині стабільно мешкає 150 тисяч переселенців. У Ратуші кажуть, мікс людей зі східних, північних та південних регіонів країни неабияк змінив місто: є «плюси» та «мінуси».

Найбільш актуальне пи­тання: чи витримає інфра­структура Львова мільйонне населення?

…Затори на дорогах, особли­во в час пік, стали болючою те­мою для львів'ян, які мають авто. Ще більше загострилась про­блема з паркуванням, особливо в центральній частині міста. На­томість у Львові відчутно пожва­вилося будівництво. При цьому вартість квартир у новобудовах захмарна — від трьох тисяч дола­рів за метр квадратний до п’яти тисяч. Для порівняння, до широ­комасштабного вторгнення рф метр квадратний у новобуді ко­штував максимум півтори тися­чі доларів. Тоді будівництво вело­ся значно повільнішими темпами, ніж зараз.

«Попит на квартири у новобу­довах є серед багатих вимуше­них переселенців. Плюс вони ще мають хороші суми завдяки дер­жавній програмі компенсації за пошкоджене внаслідок війни жит­ло, — каже для „ВЗ“ ріелторка Анастасія Городецька. — Місце­ві значно менше купують житла у новобудах, ніж ВПО. Львів'яни пе­реважно цікавляться житлом (як правило, однокімнатними квар­тирами) на вторинному ринку, зведеним у 2000-х роках».

Окрема тема — навантаження на підземні мережі водопостачан­ня та каналізації. «Днями розмов­ляв з колишніми працівниками і директором „Львівводоканалу“, які в один голос сказали, що ка­налізаційні мережі Львова роз­раховані максимум на 600 тисяч населення, — розповів для „ВЗ“ громадський активіст, юрист Юрій Романчук. — Їхній прогноз — очисні споруди не справляють­ся з мільйоном населення, і місто може потонути у відходах. Вули­ці Наукова і Володимира Велико­го будуть плавати, як вулиця Са­харова, бо стоять на плавунах. Усі дренажні води сходили у штучні водойми у Сокільниках. Тепер там все забудовують і дренажі пере­ривають. Така ж ситуація на Бог­дана Хмельницького, Чорновола (біля ТЦ „Спартак“). Усі штучні во­дойми осушують і забудовують. А коли рясні дощі, місто пливе».

«У радянські часи інженери та архітектори розраховували на­вантаження для спальних райо­нів (Сихова, вулиць Наукової та Володимира Великого), — каже для „ВЗ“ інженер-будівельник Дмитро Клосович. — Там про­кладено дороги по дві смуги в один бік, і каналізаційні мережі потужніші, ніж, наприклад, у цен­трі. Така кількість населення дає велике навантаження на інфра­структуру — дороги, каналізацію, парки. Львів не ґумовий. У мерії не думають, щоб було більше пар­ків, озер, садків, шкіл, парковок, ширших доріг. Їхня мета — забу­дувати кожен вільний сантиметр у місті, що збільшує навантажен­ня на інфраструктуру. Будівель­ний ринок у Львові за кілька ро­ків обвалиться і, очевидно, 30% новобудов стоятимуть порожні­ми. Бо поруч з новобудами немає ні садочків, ні шкіл, ні доріг, ні пар­ковок…».

«Місто ще має резерв, аби прийняти людей з регіонів, охо­плених війною, — заявив на своїй сторінці у Фейсбуці міський го­лова Львова Андрій Садовий. — Через Львів свого часу пройшло більше п’яти мільйонів людей. Були дні, коли одночасно жило два мільйони».

У коментарі для «ВЗ» мер Львова сказав, що не потріб­но зациклюватися на питан­ні, чи впорається інфраструкту­ра міста. «Якщо зараз мешкає 150 тисяч переселенців, то з ча­сом кількість людей, які мали би бажання і потребу жити у Льво­ві, буде зростати, — каже Андрій Садовий. — Потрібно модернізу­вати нашу інфраструктуру. Але це фактично неможливо робити у час війни. Бюджетні кошти мак­симально використовуємо для підтримки ЗСУ. Однак треба бути інноваційними. Пригадуєте дис­кусії напередодні реконструк­ції вулиці Пекарської? Ми мали її звузити, зробити одну смугу, прокласти якісну інфраструктуру для велосипедистів та пішоходів. 95% людей говорили, що це буде катастрофа, зупинка руху… А що вийшло? Швидкість руху зрос­ла у п’ять разів. Усі задоволені: є де запаркувати авто. Новітні під­ходи та розуміння реалій часу да­ють результат».

Андрій Садовий визнав, що у Львові є проблеми з паркуванням, які будуть лише поглиблювати­ся. «Якщо з часом більше коштів зможемо інвестувати в громад­ський транспорт, і він буде без­доганним, люди будуть пересіда­ти на нього, — каже пан Садовий. — Один автобус вміщує людей, які пересуваються 60−70 автівками. У світі такі речі продумані. Елек­тронний квиток у Львові дав по­зитив, ми фактично вийшли на розуміння реальних обсягів паса­жиропотоку».