Пропаганда рф - на італійському ТБ

Після етеру за участю одіозної захарової парламент Італії розпочав спеціальне розслідування

Під час скандального етеру програми Non è l'Arena: ведучий Массімо Джилетті (праворуч) і гість програми, журналіст Алессандро Саллусті. Скрін la7.it.
Під час скандального етеру програми Non è l'Arena: ведучий Массімо Джилетті (праворуч) і гість програми, журналіст Алессандро Саллусті. Скрін la7.it.

На Апеніннах розпочалося розслідування щодо присутності в італійських ЗМІ, зокрема, на телеканалах, брехливої російської пропаганди. Депутати парламенту Італії перейнялися цією справою після скандального етеру телеканалу La7, який ось уже кілька тижнів обговорюють італійці. Участь у тому етері брала, зокрема, речниця мзс росії захарова.

"Не буду фіговим листком між двома муд...ми"

Одіозна московська пропагандистка з'явилася у прямому етері телеканалу La7 на тлі кремля й червоної площі... Захарова наголосила, що відповідальність за війну в Україні несуть США, НАТО та Європейський Союз, які хочуть знищити росію. А ведучому, який намагався опонувати, речниця МЗС рф сказала, що той розмірковує "як маленька дитина або прибулець із космосу, який ні про що не має жодного поняття"...

Третім учасником тієї передачі був відомий журналіст, головний редактор щоденної газети Libero Алессандро Саллусті. Спочатку він, у відповідь на захоплення ведучого архітектурою кремля, нагадав, що саме за тими стінами приймалися рішення про найбільші злочини комунізму. А згодом, ображений інсинуаціями захарової, Саллусті заявив: "Не виступатиму тут як фіговий листок між двома цими муд...ками!". Після тих слів головний редактор Libero витягнув із вуха навушник і перевав інтернет-зв'язок.

Саме на італійському ТБ лавров говорив про "єврея гітлера"...

Нагадаємо, на початку травня міністр закордонних справ росії лавров зробив свої антисемітькі заяви саме на телеканалі італійської компанії (Mediaset). Говорячи про президента України Володимира Зеленського, лавров тоді заявив таке: “Він висуває аргумент: яка у них може бути нацифікація, якщо він єврей. Можу помилитися, але гітлер теж мав єврейську кров. Це абсолютно нічого не означає. Мудрий єврейський народ каже, що найзапекліші антисеміти, як правило, євреї. У сім’ї не без виродка, як у нас кажуть”.

Антисемітська маячня у виконанні лаврова спричинила в Ізраїлі справжню політичну бурю. Глава МЗС Яїр Лапід заявив, що слова лаврова “непробачні, обурливі та є грубою історичною помилкою”. У Twitter Лапід написав таке: “Сказати, що гітлер був євреєм, – це як сказати, що євреї вбивали самі себе. Нацисти переслідували євреїв, тільки нацисти були нацистами. І тільки нацисти здійснювали систематичне знищення єврейського народу”. А прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет назвав ту заяву лаврова “брехнею, покликаною звинуватити самих євреїв у найбільш страхітливих злочинах в історії, вчинених проти них”.

Як повідомила тоді агенція Reuters, “відзначивши швидке погіршення відносин із москвою, МЗС Ізраїлю викликало російського посла, вимагаючи вибачень”. Відреагував на скандальну заяву лаврова й Державний департамент США. Його речник Нед Прайс наголосив: “Заява міністра закордонних справ лаврова є проявом найнижчої форми расизму, найнижчої форми пропаганди й найнижчої форми підступної брехні”.

"Україну оскаржують у... провокуванні путіна"

Авторитетне британське видання The Financial Times констатує: попри те, що брутальна російська агресія проти України триває уже кілька місяців, досі "кілька італійських телеканілів транслюють російську пропаганду". Ці телеканали, як от La7, "запрошують до участі у своїх програмах російських та італійських аналітиків, які заперечують напади росії на мирних українців, покладаючи усю провину за розв'язану рф війну на НАТО. Україну ж оскаржують у... провокуванні путіна".

Коментар для “ВЗ”

Маріанна СОРОНЕВИЧ, журналістка телекомпанії RAI (Італія)

Після початку повномасштабної війни рф проти України (а точніше, з того часу, коли ЄС офіційно став на бік Києва) Італія вчиться жити без впливу росії.

Цей процес не швидкий і однозначно – дуже болісний. Дві країни тривалий час мали тісні економічні зв’язки, зокрема у галузі туризму. А що вже говорити про енергозалежність Італії, яка після аварії на ЧАЕС відмовилася від атомної енергії і жила за рахунок російських нафти й газу.

Крім економічних, рф налагодила з Італією тісні політичні й культурні зв’язки. Вкладала величезні кошти у підтримку правих радикалів і лідерів думок, проводила масштабні культурні заходи, переконуючи італійське суспільство у прогресивності та європейськості російської культури.

Пропутінська мережа завжди була усталеною реальністю в Італії і діяла, спираючись на парламентаріїв, лобістів і журналістів. Щоб зрозуміти, наскільки тісними були ці зв’язки, варто згадати дружбу путіна й Берлусконі. Були не лише політичними партнерами - разом проводили відпустки.

Вплив Росії на італійські ЗМІ є очевидним. Ще з часу анексії Криму і дотепер проросійські знані особи й лідери думок захищають у медіа ключові пункти російської пропаганди. Зокрема, українців називають “неонацистами”. Звучали думки, що події у Бучі були сфабриковані, що поставки Україні важкої зброї затягують війну... Особливо це відчутно на каналах мережі Mediaset, які належать Берлусконі. Хоча експрем'єр-міністр Італії засудив агресію рф проти України, було би наївно думати, що за короткий час він забув їхнє 20-річне партнерство з путіним...

Саме телеканали Берлусконі наповнені російською пропагандою, замаскованою під свободу слова та притаманну демократичному суспільству відкриту дискусію. На каналах мережі Mediaset з’являлися ідеологи “руского міра” - дугін, соловйов, лавров і низка менш відомих, але не менш небезпечних своєю зухвалістю російських пропагандистів. Бомбардування антиурядовими й пропутінськими повідомленнями посилюється перед важливими політичними подіями, зокрема, коли італійський уряд повинен приймати рішення щодо України.

На щастя, державні італійські телеканали RAI, за винятком окремих епізодів, підтримують український наратив. Я працюю у редакції випусків новин на каналах RAI і бачу, що редакційна політика підтримує офіційну політику італійського уряду.