Люди зможуть жити... тисячі років?

Професор генетики Гарвардської школи медицини Девід Сінклер анонсував випробування «уколів безсмертя» на людях

Дослідження розпочнуться 2023 року. Про це повідомило британське видання The Daily Star. Експерименти на мишах, які проводив професор Сінклер, показали: сучасній науці цілком до снаги вплинути на процес старіння головного мозку та інших органів. Сінклер вважає, щоб людина могла жити тисячі років, ученим достатньо генетично «перезавантажити» її організм.

«Ми виявили ембріональні гени, які можна вкласти у до­рослу тварину, щоб „переза­вантажити“ її вік, — пояснив дослідник. — Аби все добре спрацювало, потріб­но лише 4−8 тижнів. Наприклад, може­мо взяти сліпу мишу, яка з віком втрати­ла зір. Кількість нервових волокон, з яких складається зоровий нерв, з віком змен­шується. Тож, відновивши цю кількість до тієї, яку гризун мав у молодому віці, мо­жемо добитися того, що миша знову ба­читиме».

До слова, професор Сінклер друку­ється у найпрестижніших наукових жур­налах світу і отримав десятки наукових премій та відзнак. Що не заважає йому залишатися однією з найбільш супереч­ливих фігур у науковому світі — власне через його гучні заяви.

Досі науці було невідомо, чи можли­во частково «відмотати» вік назад без ри­зику утворення ракової пухлини і генеру­вання стовбурових клітин в оці, що було б катастрофою. Відповідь? «Так, це мож­ливо», — наголосив професор Сінклер. І заявив, що його дослідження, результа­ти якого були опубліковані у грудні мину­лого року, довело: існує спосіб поверну­ти клітини до більш молодого стану, не заходячи при цьому «надто далеко».

«Зараз ми намагаємося зменшити вік мозку тих мишей, яких передчасно зі­старили, і спостерігаємо, що у них по­вертається здатність до навчання. Я на­лаштований оптимістично і вірю, що ми зможемо почати проводити дослідження на людях менш ніж через два роки», — за­значив учений.

На запитання про те, наскільки сучас­на медицина може продовжити трива­лість життя людини, експерт відповів, що діти, народжені цьогоріч, уже повинні на­цілюватися на те, щоб жити 100 років. «Як довго урешті-решт зможе жити лю­дина? Верхньої межі не існує. Думаю, ті науковці, які стверджують, що ви може­те дійти лише до ось такої межі Х, не ма­ють рації. Ніщо не говорить нам про те, що біологічні організми повинні загину­ти. Є дерева, які живуть тисячі років, і їх біохімія досить близька до нашої», — до­дав професор.

Однак про безсмертя, каже, говорити наразі зарано. «Коли ми змінюємо вік не­рвових клітин, до них повертаються „спо­гади“ про те, якими вони були замолоду, як функціонували, але врешті-решт ця ін­формація буде втрачена. Навіть генетич­на інформація повільно деградує через мутації, тому ми не можемо досягти без­смертя за рахунок цього. Але потенцій­но ми могли б „перезавантажувати“ ор­ганізм сотні разів і таким чином прожити тисячі років», — пояснив науковець.

Водночас Сінклер зауважив, що вче­ні постають перед серйозною етичною дилемою, оскільки такого нечуваного досі прориву в медицині неможливо до­сягти без збору даних про людські орга­нізми. «Навіть якщо люди не будуть цьо­го хотіти, нам доведеться спостерігати за ними, і я не виключаю, що через два-три роки буде судова справа. Хтось ска­же: «Як це так? Мій батько помер від сер­цевого нападу. Ви мали всі дані про нього — чому нічого не зробили, щоб його вря­тувати?».