Розкурили сигару миру

Куба і США відкрили повноцінні посольства у Вашингтоні й Гавані. Попри протидію консерваторів в обох країнах, нормалізація кубинсько-американських відносин неминуча. Це може принести вигоди обом сторонам та знову відкрити “Острів свободи” для західного світу.

На межі ядерної війни

Дипломатичні відносини Гавана й Вашингтон розірвали через два роки після кубинської революції 1961-го. Майже одночасно США ввели проти Куби економічні санкції, а “Острів свободи” став орієнтуватися на СРСР. На Кубі було розміщено радянський військовий контингент, в її порти регулярно заходили радянські військові кораблі. Москва надавала економічну допомогу кубинцям, які опинилися в скруті через американські санкції.

1962 року бурхливе військове співробітництво СРСР і Куби ледь не призвело до великої біди: через розміщення на острові радянських балістичних ядерних ракет вибухнула Карибська криза, яка поставила світ на межу ядерної війни... Врешті-решт, американський і радянський лідери, Джон Кеннеді й Микита Хрущов, порозумілися. Ракети з Куби прибрали, але кубинці під керівництвом Фіделя Кастро продовжили будувати соціалізм радянського зразка.

Мир, дружба, Обама

Після розвалу СРСР допомога Москви припинилася, а американські санкції залишилися. І без того невисокий рівень життя на Кубі остаточно завалився... На щастя кубинців, Команданте Фідель через стан здоров’я потроху відійшов від справ, передавши правління своєму молодшому братові - Раулю. Той наважився розпочати в країні ледь помітні реформи, насамперед економічні. На кубинських курортах побільшало західних туристів, а відтак і валюти...

Частина американської еліти вважає, що ембарго лише зміцнило владу сім’ї Кастро, дозволивши їм використовувати образ «оточеної фортеці», в якій слід гуртуватися довкола лідерів. Але є у США також інший погляд: скасовувати санкції не можна, поки Гавана не піде на серйозну демократизацію... Піти назустріч Кубі міг тільки один «підвид» американського президента - демократ, обраний на другий термін. Республіканець не пішов би, бо негайно став би ворогом для своїх, а президент-демократ першого терміну не наважився б - через електоральне значення штату Флорида для переобрання на другий термін. У цьому штаті чимало емігрантів із Куби, які виступають за максимально жорстке ставлення США до режиму братів Кастро.

Президент Барак Обама - демократ, який завершує другу президентську каденцію. Тож Обама швидко скористався частковим пом’якшенням порядків на Кубі, аби повернути острів на американську орбіту. Обама вже заявив, що мріє ще до завершення своєї каденції, у листопаді 2016-го, відвідати Гавану.

Ром, сигари, борделі, казино…

До 1959 року Куба була для американців порівняно недорогим курортом екстра-класу - з розкішними готелями й казино, ромом, сигарами й гарними доступними жінками... Потенціал туристичної галузі Куби, що оживає після півстоліття комунізму, непоганий. Завдяки суворим соціалістичним порядкам на острові збереглися тропічні ліси, незаймані пляжі та коралові рифи. Азартні ігри на Кубі наразі заборонено. Зняття цієї заборони привернуло б увагу тисяч американських ігроманів, що тринькають свої гроші посеред спекотної пустелі в Лас-Вегасі... Туризм уже зараз становить 10% ВВП Куби, а може заробляти набагато більше.

Ще один фактор потенційного економічного зростання - самі кубинці, які вигідно відрізняються від своїх карибських сусідів рівнем освіти. Грамотність на острові майже 100%. Куба навіть у найважчі часи не економила на освіті й медицині. Кубинські медики працюють по всьому світу, щороку приносячи в казну острова 5,5 млрд. дол. Нині Куба є одним із найбільших експортерів медичних послуг на планеті.

А республіканці проти!

Попри відновлення дипвідносин, зняття санкцій швидким не буде. Це прерогатива Конгресу, а більшість там у республіканців, які критикують лібералізацію відносин із Гаваною. Обама своїми рішеннями може лише послабити деякі санкції, зокрема, дозволити американцям витрачати долари на Кубі та вести розрахунки з цією країною.

Утім, у Вашингтоні посилюється лобі, яке виступає за зняття з Гавани усіх санкцій. Мовляв, втягування Куби в економічні відносини зі світом, і зростання добробуту населення острова підштовхнуть кубинців до боротьби за політичні права... Американцям, якщо хочуть “повернути” Кубу, слід поспішати. На острові вже працюють іспанські, французькі й бельгійські інвестори. Сінгапурці розширюють порт, який зможе приймати океанські контейнеровози. Не сидять склавши руки і китайці, яких із Кубою ріднить комунізм. Китайці прагнуть закріпитися на острові, розташованому за півгодини польоту від Америки.

Фото Washington Post