Розпашілим від ракії туристам показують, як танцюють на розпеченому вугіллі

Відпочинок у Болгарії буде неповноцінним, якщо не відвідаєте фольклорних сіл (деякі заховані в горах). Вони, власне, спеціалізуються на розвагах туристів. Там забави подібні до старовинного українського весілля. Гостей зустрічають з хлібом-сіллю. Столи вгинаються від наїдків, вино і ракію можна пити в необмеженій кількості. Гостей розважають танцями, різними атракціями і вогняним шоу. Молоде вино настільки “розслаблює”, що опівночі гості танцюють на дискотеці до упаду. В середньому забава витягне з гаманця 20 євро. Гріх бути в Болгарії і не відвідати фольклорне село.

...Від Несебра до села Бата — понад десять кілометрів. Селище розташоване у Бургаській області неподалік міста Поморіє. У ньому мешкає більше як тисяча людей (за болгарськими мірками село велике). Чимало місцевих заробляють на життя завдяки роботі в етнографічному парку, відпочинкових комплексах, які показують туристам фольклорний колорит. Є тут кілька музеїв.

Заїжджаємо у мальовничі ліси, потім — в гори, де розкинулося село, яке уже багато років навчилося заробляти на туристах не гірше, ніж курортні міста Болгарії. Перше враження — село не надто багате, але доглянуте, чисте. Будинки невеликі, вулички вузькі. Вдень у Баті спокійно, а з 20-ї години — гамір туристів. Найбільше охочих випити вина і скуштувати автентичні страви національної кухні — з України, Росії, Польщі. Забава триває до опівночі. Дехто залишається у відпочинковому комплексі до ранку... Не кожному під силу повернутися в готель, якщо на столах — all-inclusive...

Біля ресторанного комплексу — ажіо­таж. Там черга, як своєрідний ритуал. Ніхто не дратується, бо знає, що невдовзі буде мати компенсацію: на аперитив — ракію, потім — обід і розважальну програму. Кожного туриста запускають в комплекс по одному. Гостей зустрічають дівчина в національному болгарському одязі, яка тримає в руках хліб-сіль, чоловік з гайдою. Відламую, як на українському весіллі, шматок коровая, посипаю спеціями та сіллю. Поки смакую, фотограф припрошує позувати для фотографії на пам’ять. Гостям забороняють фотографуватися своїми фотоапаратами. Власники ресторанного комплексу не хочуть відбирати хліб у фотомайстра, який потім продає фото по 10 левів (приблизно 85 гривень). Фотограф торгується з гостями під час імпрези, коли всі “дуже щедрі”.

Після фотографування волонтери в національному одязі повели мене за руку до стола. Там дві болгарки гостинно запропонували ракію. Кажуть, якщо вип’єш склянку ракії і повернешся до стола вдруге, алкогольного напою більше не дадуть. Ракія — традиційний міцний болгарський напій (40-60 градусів). Алкогольний напій виготовляють з винограду, абрикосів, яблук, айви, настоюють у дубових бочках. У Болгарії є традиція — будь-яку справу починають і завершують питтям ракії. П’ють зазвичай з керамічних чарок.

Заходимо у критий комплекс зі столами на триста гостей. Наче весілля у шалаші. Посередині — сцена, на якій клоуни зібрали дітей і показують їм різні номери. Викликають на сцену добровольців для експериментів, сміливцям дають подарунки — цукерки, квіти з кульок. Поки офіціанти приносять на столи наїдки, гості “окуповують” територію комплексу, фотографуються біля фонтанів, оригінальних ландшафтних композицій. Болгарин років двадцяти підходить до дівчат, пропонує за 10 левів покатати на поні (фото — 5 левів). Тим часом деякі гості з України, які приїхали на захід вдруге, шукали фуршетного стола. А його не було... Виявилося, два роки тому болгари зменшили меню для туристів... Та забули зменшити вартість квитка.

Усі за столами, свято починається. Гостей пригощали шопським салатом, закусками. Потім подавали друге, десерт (фрукти). На сцені виступали артисти в національному одязі, які виносили прапор Болгарії. Запальні танці, співи, атракції. Гості за столами майже не їли, а пританцьовували, аплодували. Веселу атмосферу вечора доповнювало молоде біле і червоне вино, яке приносили у глиняних глечиках. П’єш скільки хочеш.

Під час виконання пісні “Калінка-малінка” туристів з України аж підкидало... “Болгари знають, що до них у фольклорне село приїжджають гості з України, тому могли б вивчити якусь українську пісню, — сказала вчителька з Києва Світлана. — Не можу слухати цю “Малінку”! Це неповага до українських туристів”.

На сцені тим часом демонструють вогняне шоу. Поки гості веселяться, у дворі догорає багаття. Працівники роблять так званий килим з вугілля. Гості виходять на вулицю в очікуванні головної атракції, яку можна побачити лише в Болгарії — нестинарство (люди, які босоніж танцюють на розпеченому вугіллі). Це найдавніший болгарський ритуал. Вважається, що нестинари — це обрані люди, які здатні не тільки до танцю на вугіллі, а й до пророцтв, зцілительства, ясновидіння. Цим мистецтвом володіють одиниці. Кажуть, перед танцем на розпеченому вугіллі відчайдухи входять в транс. Перед виходом на розпечену сцену моляться до ікони. Нестинар обходить з іконою “розпечений ринг” і тоді приступає до танців. Танцює так, наче під ногами нічого не пече. Гості аплодують, підбадьорюють. Кількахвилинний танець запам’ятався, напевне, на все життя.

Але свято не закінчилося. На столах — нова порція страв, а на сцені — дискотека. Виходимо на танцювальний майданчик, демонструємо “викрутасики”, зокрема танго. Заради колоритних емоцій варто відвідати болгарське село Бата ще.