Місто гріха

Амстердам стирає звичні уявлення про мораль і межі пристойності. У місто гріха з’їжджаються туристи з усіх куточків світу, аби пізнати заборонену любов та спробувати найрізноманітніші види легких наркотиків. В Амстердамі п’янить навіть повітря — щоб “зловити кайф”, достатньо лише прогулятися набережною ріки Амстел...

Найзнаменитіша місцина Амстердама — Де Валлен, або Квартал червоних ліхтарів. На цю приманку “клюють” усі мандрівники. Потік туристів, які шукають задоволення і нових відчуттів, невичерпний.

Такі «еротичні» костюми тут продають на кожному кроці.

Існує розпусний квартал вже понад сім століть (стільки, скільки й саме місто). Серед повій можна побачити представниць з усіх континентів, однак переважають жінки з Європи.

Конкуренцію єврокралям складають мініатюрні азіатки та пишнотілі африканки, на яких особливий попит. Дівчата відверто позують у спідній білизні в освітлених неоном вітринах, заманюючи клієнтів до своїх “кабінетів”. Ціни на “полуничку” кусаються. 15 хвилин задоволення коштує 50 євро (якщо секс традиційний). Якщо заманеться більшого, то ціна зросте. Найдешевший прейскурант у чорношкірих жриць кохання — від 25 євро. За ніч дівчата приймають до десяти клієнтів, а місячний заробіток може коливатись від 1300 до 15 тис. євро.

“Взяти в оренду” тут можна навіть транссексуала. Про такі сюрпризи міська влада завбачливо попереджає туристів, намагаючись вберегти їх від можливих психологічних травм. Листівки з попередженнями, що панянка на перший погляд може виявитись паном, роздають на кожному кроці...

У Нідерландах секс-бізнес легалізований з 2000 ро­ку і прирівнюється до будь-якого іншого виду трудової діяльності. Дівчата об’єднались у потужну профспілку, яка налічує понад 20 тис. працівниць. Податки такі “підприємці” сплачують у розмірі 33% прибутку. Повії отримують пенсію у розмірі 2000 євро. Пенсійного віку жриці кохання досягають у 40 років. До уваги беруться нелегкі умови праці та втрата товарного вигляду.

Зваблива красуня... у труні — такі інсталяції в Амстердамі не рідкість. Як і коти, які по місту біга-

ють табунами.

Приємним бонусом для туриста в Амстердамі є незліченна кількість секс-шопів. Крамнички, що торгують “полуничкою”, трапляються тут мало не на кожній вулиці, хоча найбільша їх концентрація — у Кварталі червоних ліхтарів. Асортимент таких крамничок здивує приладдями для любовних утіх не лише традиційні пари, а й представників секс-меншин. Є також в Амстердамі секс-шопи, орієнтовані на мазохістів, кінотеатри для гомосексуалістів, порно-театри...

Коли будете прогулюватися містом, у ніздрі періодично вдарятиме запах дурман-трави. Не дивуйтеся — так пахнуть coffee shop. У цих закладах можна цілком легально придбати марихуану і гашиш. Легкі наркотики у Нідерландах легалізували 35 років тому, і відтоді у кофі-шопах продають не лише каву. Ціна на такий товар коливається від 5 до 35 євро за грам. Чим дорожче зілля, тим сильніший ефект.

Сувенірні крамнички пропонують печиво, шоколад і навіть енергетичні напої, начинені канабісом. Коштує така кулінарна екзотика недешево — за пачку “чудодійного” печива туристу доведеться викласти в середньому 9 євро. Продавці наполегливо радять бути обережними з такою сувенірною продукцією. Кажуть, ефект від “солодощів” — неабиякий! Однак це не більш ніж байки, розраховані на наївних туристів, які кинуться скуповувати нехитрий крам...

Амстердам по праву називають світовою столицею велосипедів. На роверах тут їздять усі, це — найпопулярніший вид транспорту. Місцеві жителі обожнюють своїх двоколісних друзів. І недарма, адже це найзручніший спосіб пересування містом. За статистикою, велосипедів в Амстердамі більше, ніж жителів. Припаркувати велосипед можна будь-де і безкоштовно. Натомість автомобіль в Амстердамі — задоволення не з дешевих, адже безкоштовних парковок у місті немає, а найдешевша, якщо місце знайдеться, обійдеться у 9 євро за годину. На велосипеди пересідають і туристи, адже це зручний і економний спосіб подорожувати містом. Оренда двоколісного на три години коштуватиме 12 євро. Доба обійдеться у 17 євро.

Аби попрощатись з двоколісним улюбленцем, який відслужив свій вік, амстердамці не придумали нічого кращого, як викидати велосипеди... у головну водну артерію міста, річку Амстел. Місцеві жителі жартують, що глибина річки — три метри. Перший метр — це велосипеди, другий — сміття і лише третій — вода.

Люди з таким почуттям гумору не могли не вигадати чудернацьких традицій. Амстердамці переконані, що вікна — це другі двері. Виявляється, двері у їхніх будинках надто вузькі, тож саме через вікна тут вносять всі громіздкі предмети... А ще городяни люблять повторювати, що чесним людям приховувати нічого. Саме тому штори, як і надмірна сором’язливість, в Амстердамі не в моді.