«Не смійте казати, що я — хворий! Бо тоді політик вже не цікавий. Я просто трошки «не у формі…»
Відомого правозахисника, колишнього радянського дисидента, Героя України Степана Хмару госпіталізували у віденську клініку, де колись лікували Віктора Ющенка
Один із борців за українську Незалежність, народний депутат у Верховній Раді трьох скликань, 85-річний Степан Хмара з тяжкою хворобою потрапив до лікарні. Політик мав бажання, щоб ним опікувалися вітчизняні медики, але дізнавшись про його погане самопочуття, легендарного правозахисника взявся лікувати знаний хірург віденської клініки «Рудольфінерхаус» Микола Корпан. Той самий, що рятував від отруєння Віктора Ющенка, той самий, що намагався допомогти хворому на рак колишньому голові Львівської облдержадміністрації Петру Олійнику. Тож нині Степан Хмара разом із дружиною Роксоланою перебуває у столиці Австрії. Громадські активісти збирають кошти на його лікування.
Від Хмари підсудні «беркути» були мокрі…
А ще кілька тижнів тому цей непосидючий політик-бунтар брав участь у судових процесах над горе-правоохоронцями, які розстрілювали мирний Майдан. Зокрема, не пропускав засідань, на яких виводили на чисту воду екскомандира львівського «Беркуту» Ростислава Пацеляка. Уже сама присутність Хмари у судовій залі, його різкі репліки змушувала звинуваченого ховати обличчя, пітніти, він не знаходив собі місця…
29 травня цього року, по закінченні чергового судового засідання, в інтерв'ю кореспондентові «Високого Замку» вчорашній радянський дисидент казав:
«У нас було побоювання, що судді (через свої скандальні рішення у деяких резонансних справах вони не вселяли довіри) захочуть випустити Пацеляка з-під варти. Але дуже добре підготувалися прокурори. У нас є підозра, що росія мала в особі Пацеляка досить важливого свого резидента на заході України. Прокурори звернулися до Державної прикордонної служби, і та знайшла у своєму архіві відомості про те, що Пацеляк після 2014 року тричі був у москві, сидів там три місяці. Є дані, що Пацеляк — громадянин росії, закінчив там два вузи, які готують спецпризначенців. Під час широкомасштабного вторгнення росії цей колишній „беркутівець“ влаштувався в одне з підприємств експедитором і їздив по всій Україні. Не виключаю, що він займався розвідкою, бо пройшов добрий вишкіл у росії».
Згодом ці дані підтвердилися. Кілька днів тому їх наводили у судовій залі прокурори, коли клопотали про продовження терміну досудового розслідування.
Закликав прокурорів активніше шукати компромат на тих, хто розстрілював Майдан
Про деякі обставини виїзду Степана Хмари за кордон авторові цих рядків розповів його соратник — народний депутат ВР VII скликання, лікар-хірург Василь Пазиняк, який разом з ним підтримував майданівців під час судових процесів над «беркутами».
— На одному з крайніх таких засідань Степан Ількович відчув сильні болі у спині, — згадує пан Василь. — Попросив мене, щоб дав йому якісь ліки. Після їх прийняття запевнив, що йому стало легше, сказав, що готовий знову їхати на суд. Попри свій незавидний стан, пан Степан і далі активно виступав, ділився думками з прокурорами. Підказував їм, щоб «копали глибше», щоб розглядали Пацеляка не просто як командира міліцейського спецпідрозділу, а як спеціально підготовленого російського резидента, який служив у росії, отримав там освіту і, з великою імовірністю, отримав спеціальні завдання від тамтешніх спецслужб. І наші прокурори почали «рити». Згодом виявили російський паспорт Пацеляка, знайшли дані про кілька його загадкових поїздок до москви після Майдану — хоча сам Пацеляк у суді під присягою заперечував це.
Отож, Степан Хмара доклався до збирання доказової бази, і допомогла у цьому його багатолітня політична інтуїція.
Пригадую, після судового засідання хтось подякував Хмарі за те, що, попри своє погане самопочуття, він підтримав майданівців. А пан Степан тут же вибухнув: «Не смійте казати, що я — хворий! Політик не буває хворим! Бо тоді він вже не цікавий. Я просто трошки «не у формі»…
Степан Ількович ходив до знайомого невропатолога, той робив йому свої приписи. Але це не дуже допомагало. Тоді я попросив пана Степана зробити томографію — аби знати причину його болю. Тоді й усе прояснилося… Степана Хмару госпіталізували. Спочатку — у «Феофанію». Сам президент Академії медичних наук Віталій Цимбалюк готовий був забезпечити йому найкраще лікування. А потім, на пропозицію професора Корпана, нашого друга реанімобілем відвезли до Відня. Ількович просив, щоб про це ніхто не знав. Але все-таки така новина про таку людину просочилася у пресу і стала відомою загалу…
На свято Різдва Пресвятої Богородиці ми розмовляли зі Степаном Хмарою телефоном хвилин десять. Ніякого пригнічення, як це буває з хворими людьми, я в його спілкуванні не відчув. Він казав, що життя своє прожив достойно, але має ще одне велике бажання: дочекатися виходу книги своїх мемуарів.
