Передплата 2024 «Добра кухня»

«Обласний ТЦК ставить районам план не тільки щодо мобілізованих, а й щодо… грошей»

Та чи є доцільним через це масове звільнення військових комісарів? Чи не нагадує це совкову кампанійщину?

Працівники ДБР документують хабар в одного із воєнкомів. Фото Державного бюро розслідувань
Працівники ДБР документують хабар в одного із воєнкомів. Фото Державного бюро розслідувань

Під прицілом особливої суспільної уваги в останні місяці опинилися територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які українці називають військкоматами. Рівень корупції у деяких ТЦК зашкалює, ці структури перетворено на центри незаконного збагачення начальників у погонах. Декотрі військкоми у розпал війни стали доларовими мільйонерами, розжилися на нерухомість, у тому числі - за кордоном, «озолотили» своїх рідних.

Досягли цього за раху­нок «відмазування» від вій­ськової служби придат­них для захисту країни осіб… Це дискредитує органи мобіліза­ції, породжує негативні настрої як на фронті, так і у тилу. Не ви­падково Рада національної без­пеки і оборони України скликала спеціальне засідання щодо не­задовільної роботи ТЦК та їхніх керівників. Президент «одним махом» розпорядився звільни­ти всіх нинішніх обласних воєн­комів, відправити на передову, а на їхнє місце призначити чесних бойових офіцерів — які втратили на війні здоров’я, але не совість і честь. На черзі - чистка у вій­ськово-лікарських комісіях…

Військовий комісар «колекціонував» золото і радянську символіку

Державне бюро розсліду­вань відкрило 112 кримінальних проваджень про зловживання воєнкомів своїми службовими повноваженнями. До суду ске­ровано 15 обвинувальних виро­ків. Дев’ятьом керівникам ТЦК вручено підозри.

Найбільш резонансною ста­ла історія одеського воєнкома Євгена Борисова. Його мати, дружина і теща за півтора року великої війни придбали в Іспа­нії статків на кілька мільйонів євро. А в їхніх гаражах вилис­кували новенькі Mercedes-Benz EQV, Toyota Land Cruiser Prado, Mercedes-Benz G 63 AMG, Toyota Land Cruiser. ДБР звину­вачує Борисова у незаконному збагаченні на 188 млн грн. Якщо вину одеського воєнкома дове­дуть у суді, він може провести за ґратами 10 років.

У Вінниці забудовник-волон­тер виділив вісім квартир для родин військових та доброволь­ців. Сім з них було передано за призначенням, а ордер на вось­му виписали на 70-річного бать­ка обласного воєнкома Романа Потерлевича…

Кілька днів тому у Хмель­ницьку затримали працівника ТЦК, який пропонував ухилян­там довідки про непридатність до військової служби. За одну таку довідку треба було дати 4,5 тисячі доларів. Подібні ви­падки зафіксовано у Крама­торську, Умані.

Не менш вражаючою була діяльність майора Ярослава Дмитрука, воєнкома із закар­патського міста Перечина. Вій­ськовослужбовців використо­вував на будівництві власного житла, яке оформив на роди­ча. У його помешканні правоохоронці знайшли велику суму доларів, золоті злитки, доро­гі годинники, а також радянську символіку — георгіївські стріч­ки, прапор, військовий кашкет країни-агресорки, футболку із логотипом «СССР», радянське посвідчення, партійний кви­ток члена забороненої компар­тії, коробку із монетами рф. А на додачу — російські матрьош­ки. Не інакше, воєнком був сим­патиком росії, працював на во­рога…

Ще один приклад неадек­ватної поведінки керівника ТЦК — у Рівному. Коли про неправо­мірні дії начальника вищим ор­ганам збирався розповісти во­дій військкомату, цього хлопця віддубасили битами, змушува­ли ставати на коліна і просити пробачення. Розправу знімав на відео керівник районного ТЦК. Під час обшуків у горе-началь­ника знайшли пакетики із нар­котиками…

І це лише невелика дещи­ця злодіянь людей, які замість того, щоб підбирати для нашо­го війська бойовий резерв, на­живалися у час війни.

«Ображені» у військкоматах

У совкових буднях наших мо­білізаційних органів мав можли­вість переконатися і автор цих рядків. Випадок дрібний, але показовий. Якось до нас у ре­дакцію перед обідом завітав хлопчина-фронтовик, який пе­ребував у відпустці за сімейни­ми обставинами: померла мо­лода сестра. Йому самому, за висновком медичної комісії, по­трібно було з місяць «підремон­туватися» — «вийшли з ладу» су­глоби, далися взнаки місяці, проведені у холодних окопах. Про все це збирався офіцій­но повідомити своїх команди­рів «на передку», тому і вирішив скористатися послугами ТЦК, кажуть, тільки там мають пря­мий зв’язок з бойовими підроз­ділами.

А ще воїнові потрібно було знятися з обліку. При нас зате­лефонував у потрібний ТЦК, у чергового з’ясував режим ро­боти і запевнив, що прибуде протягом півтори години. Так і зробив. Близько 15-ї годи­ни вже був на місці. Та ба! Ви­явилося, що черговий навідріз відмовляється пропускати вої­на у приміщення ТЦК, щоб той знявся з обліку. Мовляв, при­йдеш завтра зранку, вже не під час моєї зміни. Всі пояснення, що відпустка закінчується саме сьогодні, що через недотри­мання строків можуть виникну­ти проблеми, на чергового не вплинули. А вперся через те, що відпускник «образив» його звертанням на ти…

Кілька годин знадобилося, щоб «розрулити» ситуацію. Що­правда, на початках відпускни­ка, який рвався на фронт і про­сив лише елементарного — зняти його з обліку — намагалися всіля­ко дискредитувати. Лише коли зрозуміли, що про їхні «поряд­ки» через пресу дізнаються за­гал і вище начальство, змінили поведінку. Представник ТЦК по­просив у воїна пробачення і по­обіцяв, що з колегою, який по­вівся неправильно, проведуть відповідну роботу…

Дефіцит справедливості

Про безлад і побори у військкоматах, ефективність вжи­тих контрзаходів розмовляємо із директором Центру дослі­джень проблем громадян­ського суспільства Віталієм Куликом.

— Непідтверджені статки на­ших воєнкомів свідчать про те, що вони розбагатіли під час війни, — каже експерт. — Корупція у деяких ТЦК має космічні розмі­ри. З нею борються, але часто роблять це популістськими ме­тодами — як от ідеєю звільни­ти всіх воєнкомів. Але ж у нас є нормальні воєнкоми! Розуміють своє призначення, мають бойо­вий досвід, підходять до цього питання по-людськи.

Проблеми нашого контрнас­тупу, комплектації, поповнення резервів починаються з умов­них військкоматів, ТЦК. Якщо їхні працівники фактично за­робляють на мобілізації, то це впливає на мотивацію людей, на якість «матеріалу», з яким потім мають справу наші ЗСУ.

— Яка першопричина ко­рупції у ТЦК? Військовим ко­місарам мало платять, їм бракує на життя?

— Ні, це питання не зарплати. Йдеться про якість призначень, відсутність прозорості і контролю за процесами. Це питан­ня взаємодії місцевих органів влади і ТЦК. Ми бачили, як ви­користовують ТЦК, наприклад, для придушення протестів у Харкові - коли на антизабудов­ний пікет громадян приганяють співробітників військкомату.

Поки колишні військкомати будуть каральним інструмен­том, доти ці органи залишати­муться осередком корупції.

Водночас ми бачили зовсім іншу, мотивовану систему мобі­лізації - коли у МВС формували «Гвардію наступу». У результаті дуже швидко було відібрано 20 тисяч людей. Вони прийшли у це формування не через військкомати (ТЦК), а через ЦНАПи, Центри надання адміністратив­них послуг. Були мобілізовані добровільно. І, як результат, по­казали зовсім іншу якість, інший рівень підготовки. Кількість не­бойових втрат у цих підрозділах — мінімальна. Це зовсім інший підхід до мобілізації, принципо­во відмінний від того, що зараз роблять ТЦК.

— Президент Володи­мир Зеленський висловився за цілковиту заміну всіх об­ласних воєнкомів. Мовляв, повинні довести свою про­фесійність, відданість і по­рядність на фронті, а замість них повинні прийти фронто­вики…

— Це достатньо популіст­ське рішення. Не можна рівня­ти всіх під одну гребінку. У тер­центрах комплектації працюють багато достатньо фахових лю­дей, які можуть організувати процес. Міняти треба неадек­ватних воєнкомів — таких, ска­жімо, як в Одесі. Причому міня­ти потрібно не тільки керівників обласних ТЦК, а й районних, де корупція не менша. Корупційна система діє по вертикалі. Буває, що обласний ТЦК ставить райо­нам план не тільки щодо мобі­лізованих, а й щодо… грошей. Відповідно щодо таких вимага­чів мають працювати ДБР, СБУ, НАБУ, поліція. Такі огидні яви­ща треба викорінювати якомо­га жорсткіше. Але зруйнувати всю систему — це неправильно, непродуктивно, нелогічно. Га­разд, наберуть нових воєнкомів. Скільки часу доведеться витра­тити їм, щоб увійти у курс спра­ви, створити команду, підібра­ти «інструменти» для виконання завдання?..

— Який спосіб очищення військкоматів від корупції за­пропонували б ви?

— Свою ефективність довели методи, які було застосовано під час мобілізації до «Гвардії наступу», структури МВС. На­голошую: набір туди відбував­ся не через військкомати, тобто не через територіальні центри комплектації і соціальної під­тримки. Охочі прислужитися Україні заповнювали заяви у ЦНАПах. Добровольцям обіця­ли високий рівень підготовки, соціальної підтримки. Кількість набраних у «Гвардію наступу» за короткий час виявилася вра­жаючою. Тому цей досвід вар­то брати за зразок, формуючи інші групи, скажімо, десантно-штурмові бригади. Це була б ефективна кампанія мобіліза­ції - навіть без участі ТЦК. За­раз ТЦК, на жаль, більше нага­дують тромб, а не інструмент поповнення мобілізаційного ре­зерву. Проблема не у прізвищах воєнкомів, а у системі. Її вар­то зносити як таку. Але спер­шу для цього слід змінити нор­мативно-правові документи. Це те, на чому наголошував керів­ник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут: потрібна група лю­дей, які просто сядуть і змінять правове поле. Тарас сказав бук­вально таке: «…Проблема не у військкоматі чи ТЦК, чи які б ми там букви не підібрали. Пробле­ма в тих нормативно-правових актах, на які ця махіна спираєть­ся. А якщо туди копнути — там купа пострадянських норм, купа вимог, купа всього, що вже дав­но не актуальне. Але щоб оцей вузол розплутати, треба яко­мусь десятку людей сісти нор­мально, неспішно зробити один раз, але правильно. Це дуже складно, бо це довго, бо це не­популярно. У нас швидше міні­стри міняються, їхні заступни­ки, команди, ніж якась команда дійде до цього кореня пробле­ми і почне його розплутувати».

А тим часом…

Як ведуть військовий облік у світі

Про мобілізаційний досвід за кордоном у ви­данні «Лівий берег» розповів експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.

«Франція у 2007-му зупинила призов на строкову військову службу, і армія почала ста­вати професійною. До цього часу облік вели на паперових картках, як у нас. Зараз електронний реєстр. У травні у кожен населений пункт прибуває військовий і кілька годин розповідає в мерії про збройні сили Франції. На цю зустріч щорічно неймовірні аншлаги громадян, котрі досягли після торішньої зустрічі повноліття. На­віть мажори сидять по дві години. Наприкінці зустрічі військовий ставить у паспортах публіки печатку, що громадянин прослухав цю лекцію і зарахований на військовий облік. Після лекції печатку у присутності мера спалюють. Якщо ти з якихось причин не отримав цього штампа на вісімнадцятиріччя, позбуваєшся права отри­мати паспорт закордонний, водійські права, вчитися коштом держбюджету тощо. У цьому секрет популярності цих зустрічей з армією. І наповнення бази даних про військовий облік».

А ось так набирають рекрутів за океаном…

«У США працює The Selective Service System (SSS). Незалежна агенція національного масш­табу. Керівник — цивільна людина, але за ста­тусом — рівень тризіркового генерала. На всі США — 124 штатні цивільні особи, 56 цивіль­них директорів за сумісництвом, 175 офіце­рів резерву (у мирний час) і до 11 000 волон­терів. Головний офіс, три регіональні штаби і центр обробки даних. Система здійснює облік чоловіків віком 18−25 років і носіїв спеціальних кваліфікацій на основі професійно-ліцензійних списків працівників певних професій охорони здоров’я. Відсвяткував повноліття — маєш мі­сяць, щоб стати на облік у системі. Щось змі­нив у житті - 10 діб на внесення змін.

Якщо у США до 18 років + 30 днів громадя­нин не став на облік, його позбавляють пра­ва на певні освітні та інші федеральні програми, як-от більшість державних вакансій, профе­сійне навчання, студентські позики та гранти. Законодавчі органи кількох штатів і терито­рій США ввели аналогічні покарання, напри­клад, неможливість отримати водійські права чи закордонний паспорт. Пристойної роботи не знайти. Держава тебе геть за борт не викидає".

Людину до війська, розповідає автор, оби­рає бездушна автоматизована система. Хабар нести нікуди;

  • облікова система SSS працює з докумен­тами, а не з людьми, системі SSS байдуже, тому хабар нічого не вирішує;
  • придатність до військової служби визначає сама військова служба руками спеціалізовано­го підрозділу. Хабар є куди нести, але вручити вкрай складно — МЕРС отримав ресурс від ци­вільної контори і зацікавлений подати військам усе найякісніше й у повному обсязі. Та й мораль у військових — річ далеко не остання. Медична частина — цілком сучасна маленька військова клініка з усім потрібним діагностичним облад­нанням в одному місці, обстежують військові медики, а не зібрані з райлікарні лікарі, у котрих ВЛК не головний вид діяльності, хоча подекуди джерело прибутку;
  • ухилянтів шукає поліція, а не військові, ко­трі не мають права розшуку поза межами вій­ськових баз. Поліція має повноваження приму­сового приводу;
  • відтермінування надає спеціалізована ко­місія, тема з хабарем тут дуже сумнівна.

Схожі новини