Хто притягне росію до відповідальності за злочини проти довкілля

Фахівці передбачають, що збитки від війни для довкілля, можуть сягнути сотні мільярдів доларів США. Чи вдасться стягнути сповна репарації з росії і які саме процедури притягнення до відповідальності будуть застосовані, ці питання залишаються відкритими

Фото: mepr.gov.ua
Фото: mepr.gov.ua

Оперативний штаб

«Серед злочинів, спричинених, повномасштабне вторгнення росії в Україну, чільне місце займають правопорушення проти довкілля. Вони не лише впливають на природне середовище, викликають деградацію дикої природи та скорочення біорізноманіття, зростання рівня забруднення тощо, але й руйнують екологічну рівновагу, шкодять цілим екосистемам і ставлять під загрозу людське здоров’я», - каже львівський юрист-еколог Софія Шутяк.

Саме тому, на її думку, так важливо максимально прискіпливо фіксувати, збирати інформацію та розраховувати збитки заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок агресії рф на території України. Для цього з березня в нашій державі на базі Державної екологічної інспекції України запрацював Оперативний штаб, сюди увійшли також фахівці Спеціалізованої екологічної прокуратури, народні депутати України, РНБО, представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Служби безпеки України та інших державних установ і організацій.

«Кінцевим результатом роботи цього штабу має стати системне пред’явлення судових вимог росії у сплаті репарацій за шкоду заподіяну нашому довкіллю. У Штабі діє Робоча експертна група, до складу якої входить 73 національні та міжнародні експерти з різних галузей, в тому числі юристи-міжнародники», - пояснює голова комітету Верховної ради з екологічних питань Олена Криворучкіна.

За її словами, на сьогодні ще не відомо, який саме буде суд розглядати позови України (Міжнародний суд ООН, Компенсаційна комісія чи Спеціалізований суд за принципом Ad Hoc).

Підгрупа юристів працює над вивченням світових прецедентів щодо подібних міжнародних судових процесів. Проводять паралелі зі справами між Іраком та Кувейтом, Нікарагуа та Коста-Ріка.

«У військовому конфлікті Кувейт – Ірак Радою Безпеки ООН була створена спеціальна компенсаційна комісія. Вона якраз і виконувала функції судового органу при організації. Але ми розуміємо, що, якщо зараз звернемось з ініціативою створити таку чи альтернативну компенсаційну комісію до Радбезу ООН, то рашисти накладуть вето», - зауважує пані Криворучкіна.

Вона переконана, що окупанти будуть брехати та використовувати будь-які недосконалості системи, щоб зняти з себе відповідальність за власні злочини. Тому, швидше за все, варіант Кувейту Україні не підходить. Також стало відомо, що наразі Міжнародний кримінальний суд в Гаазі не розглядатиме екологічні справи.

Питання залишається відкритим. Фахівці Міністерства закордонних справ разом з фахівцями Міністерства юстиції та представниками Робочої групи, яку створив президент України для впровадження механізмів відшкодування, працюють над тим, хто саме розглядатиме питання екологічних збитків у майбутньому.

«Я, як народний депутат України, ініціювала звернення до Генеральної Асамблеї ООН, Європарламенту та Єврокомісії. Ми разом з колегами-депутатами запропонували створити Спеціальну екологічну моніторингову місію (СЕММ), екологічний суд за процедурою Ad Hoc. Думаю, що це найкращий варіант для України», - додала Олена Криворучкіна.

Кувейт отримав 6% від бажаного

Хоч українська ситуація є унікальною, але не можна не брати до уваги інші претенденти у світовій практиці, коли країни отримували репарації саме за шкоду навколишньому середовищу. Зокрема українські експерти провели паралелі з тим, що відбувалося в Кувейті, який зазнав вторгнення Іраку у дев’ядесятому році минулого століття. Юристи прискіпливо вивчили всі моменти щодо заподіяної агресором шкоди та розробили пакет рекомендації на їх базі. Кувейт подав 168 екологічних позовів на загальну суму в $85 млрд. Але отримав всього $5,26 млрд, тобто 6,19% від бажаного.

«Ми вивчили причини відмови, проаналізували помилки, які були допущені постраждалою стороною, щоб не повторювати їх і максимально захистити позицію України в майбутніх судах, - наголошує нардеп Олена Криворучкіна. - Ці пропозиції та аналітичні результати роботи національних і міжнародних експертів вже надані міністерствам для підготовки необхідних проєктів актів».

Щодо Кувейту виплати були здійснені окремим особам, організаціям та урядовим структурам в рамках серії платежів арабській нації за втрати, завдані вторгненням, яке спричинило війну в Перській затоці. Процес розгляду скарг тривав понад десять років шляхом детальних досліджень із обрахунку шкоди та детальної перевірки наслідків впливів.

«Усі виплати було завершено аж у січні цього року, - розповідає юрист-еколог Софія Шутяк. - Позивачі стверджували, що екологічна шкода, виснаження природних ресурсів та підвищення ризиків для здоров'я населення було наслідком, зокрема забрудненого повітря в результаті горіння нафти під час займання сотень нафтових свердловин у Кувейті під час вторгнення Іраку та окупації Кувейту».

Серед інших правопорушень проти довкілля – утворення численних «нафтових рік та озер» через зруйнування нафтових свердловин, що не загорілися; потрапляння у море мільйонів барелів нафти, випущених іракськими військами з нафтопроводів, морських терміналів і нафтових танкерів. Наприклад, витік майже восьми мільйонів барелів нафти в Затоку. У Кувейті також мало місце зміни ландшафту пустелі та прибережної місцевості переміщенням військової техніки та особового складу в поєднанні з будівництвом тисяч кілометрів військових окопів і розміщення шахт, сховищ зброї та інших укріплень. Понад тридцять років триває рекультивація забруднених площ! Негативний вплив на навколишнє середовище також мав транзит і поселення тисяч осіб, які виїхали з Іраку та Кувейту внаслідок війни.

Як отримати репарації

«Я ініціювала створення Національної екологічної комісії (місії) до моменту створення СЕММ Генеральною Асамблеєю ООН. Її ключова функція – документування всіх фактів екологічних злочинів на території України. Це те, що нам потрібно для міжнародного екологічного суду: правильне документування та фіксація, - розповідає голова Комітету Верховної ради з екологічних питань. Але, за її словами, у будь-якому разі, слід розуміти, що притягнення до відповідальності іншої держави можливо лише через міжнародні суди.

Міжнародні структури можуть ставити під сумнів, чи дійсно та чи інша шкода мала місце. Чи не могла вона бути заподіяна раніше, а просто її показують, як таку, яка сталася в наслідок війни.

«Також є таке поняття, як недоотримана вигода. Наприклад, у нас, в наслідок боїв, буде втрата біорізноманіття. Але навіть самі науковці дискутують про те, як це порахувати і наскільки ці втрати є незворотними для України, - пояснює юрист-еколог Софія Шутяк. – Шкоду від екологічних злочинів і у мирний час важко рахувати».

Україна не була готова до такої виснажливої та жорстокої війни. З багатьох напрямків у нашій державі взагалі не було методик розрахунку збитків у воєнні та післявоєнні часи.

«Навіть методики для мирного часу були застарілі, - зауважує Олена Криворучкіна. - У низки країн Західної Європи виявилась та сама проблема. Зараз їхні представники комунікують з нами, вивчають український досвіт і напрацювання. Адже командою Оперативного Штабу за останні місяці було проведено колосальну наукову роботу».

Рішення Кабінету міністрів України про порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні в наслідок збройної агресії російської федерації було прийнято 18 основних напрямків завдання шкоди та збитків, серед яких, пов’язані з земельними відносинами, з лісовим законодавством, надрами, природно-заповідним фондом. На підставі цього Міндовкілля затвердило декілька порядків методик відшкодування шкоди, завданої землі, ґрунтам, повітрю за якими працює Державна екологічна інспекція.

Керівниця юридичного відділу ГО «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень пояснює: «Тут є певні особливості - старі методики не можуть працювати, не завжди є можливість зробити заміри. Наприклад, фахівці намагаються виїжджати майже на всі факти прильоту ракет, але в регіонах під окупацією – це не можливо. З іншого боку, не обов’язково завжди виїжджати на місце злочину. Наприклад, щоб порахувати площі пожеж чи наявність пожежі, можна використовувати різні аерокосмічні знімки».

Для того, щоб отримати репарації, замало розробити методики, пояснює фахівчиня, вони повинні відповідати умовам міжнародних судових інституцій. Також Україні необхідно опиратися на потужну доказову базу - кожна цифра, кожен коефіцієнт має бути ретельно обґрунтований. Саме тому, це складний і довготривалий процес. Існує реєстр злочинів, при Міндовкілля є чат-бот, куди можуть подавати відповідні дані, є міжнародні організації, які допомагають Україні фіксувати і також фіксують факти порушень.

«Щодо конкретних цифр, намагаємось зайвий раз не хизуватися ними, адже тут діє класичне «все, що ви скажете, може бути використано проти вас», - каже пані Олена Криворучкіна. - Можу сказати, що мова йде про збитки, обсягом в сотні мільярдів доларів США. І ця цифра буде зростати».

Адже, за її словами, ще не щодо всіх напрямків затверджено методики розрахунку. Також наразі не можливо підраховувати збитки на тимчасово окупованих територіях, росіяни, порушуючи всі міжнародні норми, не допускають туди не лише українських фахівців, а й міжнародних.

«Це, до речі, ще одна відмінність від кейсів того ж Кувейту і Коста-Ріки. Рашисти ведуть максимально брудну війну на знищення всього живого. І останнє: треба розуміти, що міжнародні суди – це дуже довга справа. Вони можуть розтягнутися на роки», - резюмує нардеп.

Ще одне питання, яке не опрацьоване до кінця і над яким працюють фахівці, що буде джерелом надходжень і виплат цих компенсацій. У випадку з Іраком було рішення Радбезу про створення компенсаційного фонду і про його наповнення частиною доходів від продажу нафти.

«Чи може такий досвід застосований і щодо росії – невідомо. Про це наразі рано говорити, тому що війна ще не закінчилася. Можливо ці речі будуть прописані в угоді про мир з Україною», -- наголошує керівниця юридичного відділу ГО «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень.

За її словами, мова йде також про компенсації за рахунок заморожених активів росії за кордоном. Але у багатьох країнах немає відповідного законодавства, щоб це зробити.

Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення рф впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.

Схожі новини

Популярне за добу

Популярне за тиждень