Громадськість Львова 12 років бореться за відновлення будинку композитора Ярославенка
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду України звільнив від відповідальності руйнівника історичної пам’ятки
Дванадцять років громадськість Львова змагається у судах у безпрецедентній справі — відновлення зруйнованого будинку-пам'ятки. Йдеться про історичний будинок відомого українського композитора Ярослава Ярославенка, який у 2008 році зруйнував забудовник Ростислав Мельник. Досі за руйнацію пам’ятки так ніхто і не відповів.
І ось остання невтішна новина з судової зали: Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду України звільнив від відповідальності львівського забудовника Ростислава Мельника. Суд залишив касаційну скаргу позивачів-захисників історичної спадщини без задоволення.
Нагадаємо, 2 вересня 2008 року Львівська міськрада прийняла рішення «Про проектування громадянином Мельником багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями і автостоянками на вулиці Ярославенка, 30, зі зносом будинку». А вже 10 вересня новий власник, Ростислав Мельник (син ексзаступника голови ЛОДА та депутата облради Леоніда Мельника) знищив пам'ятку. Перед цим з будинку Ярославенка викрали меморіальну дошку, яка засвідчувала, що його внесено до реєстру пам’яток історії та мистецтва. Руйнування пам'ятки спричинило обурення львівської громади. Почалася судова тяганина. 13 лютого 2014 року громадськість виграла безпрецедентний суд у забудовника — Сихівський райсуд Львова зобов'язав власника відновити власним коштом зруйновану ним пам’ятку історії й відтворити її первісний вигляд. Рішення суду набрало законної сили, але підприємець так і не виконав його. Натомість на місці пам’ятки Ростислав Мельник побудував п’ятиповерховий будинок. Тому громадські діячі змушені були позиватися до підприємця знову.
Львівська міська рада, яка спочатку разом із громадськістю судилася з Ростиславом Мельником, згодом змінила свою позицію і пішла з ним на мирову угоду. Як йдеться у постанові Верховного суду, «знайдено компроміс у вигляді здійснення Мельником Р. будівництва музичної студії імені Я. Ярославенка, що повною мірою надасть змогу зберегти історичну автентичність території, не втратити історичну цінність кварталу забудови, попри бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо зміни категорії земель у межах історичного ареалу, внесення меж історичного ареалу і закріплення їх в натурі».
Також колегія суддів звертає увагу на те, що будівництво будь-якого іншого об’єкту на місці демонтованої пам’ятки не призведе до відновлення аутентичної будівлі.
«Цинічність міської влади та людей у мантіях зашкалює! — обурюється у розмові з журналісткою „ВЗ“ громадський діяч, архітектор Юрій Волощак. — Маємо багато фото, сканів різних документів з виконкому, з управлінь і судів. Є докази того, що Ростислав Мельник знав, що будинок — пам’ятка історії, і все одно мав намір знищити її. Є запевнення мера Андрія Садового, що там в жодному разі не буде багатоквартирного будинку. Адже сама ділянка, де була знищена вілла композитора, належить до земель історико-культурного призначення, перебувала у власності міста, а отже, могла бути захищена містом від забудови багатоквартирним будинком».
Коментарі для «ВЗ»
Софія Шутяк, юрист-аналітик
Львівська міська рада з незрозумілих підстав змінила позицію та вирішила не виконувати рішення суду щодо відновлення будинку композитора Ярославенка і затвердила містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво багатоквартирного житлового будинку. Це рішення оскаржило в суді Товариство охорони пам'яток історії та культури.
На думку касаційного суду, підкріплену висновком судової експертизи, ЛМР розробила невідповідний проєкт відновлення зруйнованої пам’ятки, за яким її неможливо було відбудувати. Місто само винне, що не розробило документів на землю, не захистило пам'ятку, передало землю для її обслуговування у житлову забудову та затвердило дозвіл на забудову ділянки.
ЛМР згідно із Законом «Про місцеве самоврядування» має захищати інтереси громади, діяти лише в межах закону та на виконання закону. Але міськрада проігнорувала свої повноваження у частині організації охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників. Ба більше, мерія не могла не знати про всі обмеження, покладені на земельні ділянки. Цікавою у цій справі є також роль банку, який надав іпотеку під заставу ділянки у 2008 році, а потім допомагав відстоювати інтереси відповідача, в першу чергу переживаючи за можливість повернення коштів. І це банк, який має дуже тісні контакти із ЛМР…".
Гелена Пайонкевич, директор юридичного департаменту Львівської міськради
Рішенням суду встановлено факт демонтажу будинку площею 177,4 м кв. на вул. Ярославенка, 30 у Львові, що перебував у приватній власності Мельника та знаходився на приватній земельній ділянці. Цей будинок належав до пам’яток історії місцевого значення, пов'язаний з життям та діяльністю композитора Ярослава Ярославенка, який проживав у ньому протягом 1880−1958 років.
Будівництво будь-якого іншого об’єкту на місці демонтованої пам’ятки не призведе до відновлення аутентичної будівлі, будь-який новоутворений об’єкт за таких умов не буде пам’яткою історії. Вилучення пам’ятки історії з Реєстру призведе до неминучої втрати історичної цінності вказаного житлового кварталу. Відповідно до висновків уповноваженого органу з питань охорони культурної спадщини, визначено фактичний статус споруди як пам’ятного місця, що може бути відзначено малою архітектурною формою, а також погоджено будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Ярославенка, 30 у Львові (Історико-містобудівне обґрунтування, затверджене Держкультурспадщини). Розуміємо, що за даних обставин для інтересів міста важливим є: вчинення дій, спрямованих на відновлення та збереження історичної цінності забудови на вул. Ярославенка, 30, вшанування імені композитора та його вагомого внеску у розвиток української культури, розширення мережі дитячих навчальних та культурних закладів та здійснення будівництва дитячої музичної студії загальною площею 388,15 кв. м. з подальшим найменуванням закладу на честь композитора.
Довідка «ВЗ»
Ярослав Ярославенко (Вінцковський) народився 30 березня 1880 р. У Дрогобичі, помер 26 червня 1958 р. у Львові — український композитор і диригент. Був активним діячем січового руху. Відомий, зокрема, тим що у 1900 році написав патріотичний «Марш соколів» на заклик галицького спортивного товариства «Сокіл». Також він є автором музики до пластового гімну «Цвіт України і краса» і пісні «Гей, пластуни, гей, юнаки», яка й нині відома у пластовому середовищі як «гімн закарпатських пластунів».
Будинок № 30 на вул. Ярославенка, в якому до 1958 року проживав композитор, був зарахований до переліку пам'яток історії та мистецтв Львівської області згідно з рішенням Львівської облради від
Читайте також: Замість вілли «Кароліна» — багатоповерхівка з підземним паркінгом
