Мармузовичі знову стали Андріївкою

«Соромом» назвав народний депутат Володимир В’ятрович рішення Верховної Ради повернути декомунізованому у 2016 році селу Мармузовичі (колишній Буський, а нині Золочівський район Львівської області) отриману у радянські часи назву Андріївка. Відповідну постанову парламент 233 голосами ухвалив 6 жовтня.

Мармузовичі — назва історична. Перша писемна згадка про це поселення датується 1470 роком. Село назвали на честь шляхтича Яна Мармузовського. Менш як через два століття, у 1630 році, воно стало Ферлеївкою — на згадку про місцевого пана Ферлея. А у 1946 році, коли у Західній Україні знову «хазяйнувала» радянська влада, село перейменували вкотре. Цього разу воно стало Андріївкою. Назвали його так у пам’ять про загиблого директора машинно-тракторної станції — росіянина Івана Андрєєва. Деталей його смерті достеменно не знає ніхто. Одні кажуть, що це справа рук провокаторів із НКВС, інші вважають, що з Андрєєвим поквиталися упівці. На місцевому цвинтарі є могила і напис на надгробку, що цей активіст загинув «від рук українських буржуазних націоналістів»…

В Українському інституті національної пам’яті, який свого часу очолював Володимир В’ятрович, вважали за потрібне повернути цьому селу давню історичну назву. Це відповідало закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки», розробником якого був В’ятрович. Погортали архіви і зупинилися на Мармузовичах (до речі, одна з вулиць у цьому селі, на якій живуть критики цієї назви, називається… Мармузівкою).

Утім, місцева громада, а вслід за нею — сільська, районна, обласна ради виступили проти. У селі навіть провели флешмоб на підтримку назви «Андріївка».

— Більшість наших жителів хотіла, щоб село і надалі називалося Андріївкою — але тепер вже на честь святого апостола Андрія Первозванного, — сказав у розмові з кореспондентом «Високого замку» виходець із цього села, львівський підприємець Володимир Уштан. — Лише кілька людей виступали або за Мармузовичі, або за Ферлеївку. Але ці люди в Андріївці не виросли, є приїжджими. Всі у нас звикли до Андріївки. Так нам зручніше…

Під час розгляду цього питання у Верховній Раді народний депутат від «Слуги народу», голова підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів В’ячеслав Рубльов заявив, що за Андріївку перед їхнім комітетом від імені своїх парафіян клопотав (і наполягав на цій назві) священник греко-католик. Мовляв, він теж говорив, що село має бути названо на честь Андрія Первозваного.

А от що на цю тему з трибуни ВР розповідав згадуваний політик-історик Володимир В’ятрович:

«Шановні колеги, у 2016−2019 роках в рамках декомунізації в цьому залі перейменовано близько тисячі населених пунктів, таким чином Україна врешті позбувалася тоталітаризму на своїй мапі.

Село Андріївку Верховна Рада теж перейменувала в рамках декомунізації, оскільки ця назва з'явилася в 1946 році — ви не повірите, не для увічнення Андрія Первозваного, а в честь комуністичного активіста Івана Андрєєва, вбитого українськими повстанцями. У 2016 році цьому селу повернули історичну назву Мармузовичі, назва з XV століття.

Повернення назви Андріївка є порушенням Закону про декомунізацію і Закону «Про географічні назви». Останній закон називає такі причини перейменування: уникнення повторення назв. Нині є на мапі України близько 70 Андріївок і одні Мармузовичі.

Повернення історичних назв — тут навпаки маємо справу відмови від історичної назви. Крім того, поверненням комуністичної назви Андріївка ми ризикуємо створити небезпечний прецедент, і вже незабаром нам можуть знову запропонувати перейменувати Дніпро у Дніпропетровськ нібито на честь Святого Апостола Петра…

З цієї трибуни дуже багато говорять про патріотизм. Але я звертаюся до українців, слідкуйте за руками. Хто тиснутиме зелену кнопку, він таким чином буде повертати «червону» назву на мапу України".

За словами Володимира В’ятровича, цей парламент розпочав рух у зворотньому від декомунізації напрямку.