Аваков пішов із МВС. Щоб восени очолити Харківську мерію?

В уряді Дениса Шмигаля у п’ятницю, 16 липня, може з’явитися його тезко. Йдеться про голову парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського. Президент запропонував цьому депутату зі «Слуги народу» стати новим міністром внутрішніх справ. Замість Арсена Авакова, який напередодні написав заяву про відставку. У монобільшості кажуть, що за звільнення одного і призначення іншого у сесійній залі набереться поза три сотні голосів.

Авакова називають політичним важковаговиком. Про нього казали ще як про «священну корову», «авіаносця, який не тоне». Ще б пак: глава МВС працював на цій посаді сім із половиною років — при двох, ментально полярних президентах, у Кабмінах Яценюка, Гройсмана, Гончарука, Шмигаля. Навіть коли час від часу в суспільстві виникали ініціативи щодо звільнення «одіозного Авакова», він із усмішкою ставився до цих спроб. Казав, що не боїться, мовляв, зроблений не із цукру, не розтане…

Піти з посади глава МВС вирішив начебто сам. Написав шаблонну заяву на комп’ютері, а від руки дописав: «Честь маю!». Така ремарка може вказувати на те, що свій крок Аваков зробив на знак протесту проти дій когось у верховній владі, з якими не погоджувався. Або ж може означати, що його змусили піти. «Українська правда» пише, що операцію із усунення Авакова Банкова розпочала перед візитом Зеленського у Німеччину.

До Авакова в Україні суперечливе ставлення. З одного боку, брав активну участь у Революції Гідності, допомагав організовувати спротив російській агресії, був ініціатором появи на фронті добровольчих батальйонів, ліквідував «Беркут», творив Національну гвардію і Національну поліцію, домігся суттєво фінансового забезпечення поліцейських, поліпшення їхньої матеріальної і технічної бази. Нещодавно Аваков безпосередньо брав участь у звільненні з італійської в’язниці українського нацгвардійця Віталія Марківа.

А з іншого боку… За керівництва Авакова у правоохоронних органах сталося багато резонансних злочинів за участі людей у погонах. Син Авакова був запідозрений у корупційних оборудках із закупівлею наплічників для МВС.

Чи не найбільший резонанс спричинила «справа Шеремета». У вбивстві білоруського журналіста відомство Авакова звинуватило трьох фронтових волонтерів. Зробило це демонстративно, на пресконференції за участі президента. Однак правники кажуть, що цю справу шито білими нитками, що вона політично мотивована і у суді неминуче «розсиплеться».

Авакову закидають намагання підпорядкувати собі всі силові структури, створення наближених до нього громадських парамілітарних структур — як от «Національний корпус». Це формування чинило політичний пресинг на п’ятого президента Петра Порошенка. Аваков причетний і до появи такого феномену, як «Семен Семенченко». Проти цього екснардепа порушено кримінальну справу, його називали ледь не російським агентом. Саме Аваков 2014 року через Facebook активно розкручував цю особу.

Патріотична громадськість не може пробачити Авакову те, що він зневажливо ставиться до державної мови, демонстративно відмовляється розмовляти нею.

Чому Аваков пішов із Кабміну? Одні експерти кажуть, що як політик із підвищеною інтуїцією передбачає на осінь невеселі, пов’язані із провальним керівництвом країною, події у соціально-економічному житті. І не хоче бути причетним до потенційної кризи, масових протестів. Інші кажуть, що ексглава МВС «не спрацювався» з керівником Офісу президента Єрмаком. Що як амбітний управлінець не захотів слухати постійні поради-накачки із Банкової. І готується до участі у новому політичному проєкті. Будучи вихідцем із Харкова (при Ющенку працював там головою ОДА) має намір поборотися за вакантне крісло міського голови. Вибори відбудуться 31 жовтня. Хтозна, може, «підкачавши м’язи» на Слобожанщині, Аваков з часом піде балотуватися у президенти. На конкурентів у нього вже припасено не один том компромату…

За коментарем щодо відставки Авакова, її причин кореспондент «Високого Замку» звернувся до двічі ексміністра внутрішніх справ (у 2005−2006, 2007−2010 роках) Юрія Луценка. Пан Юрій відповів лаконічно, але образно. Трішки по-філософськи: «Єрмака у Сибіру не вбили. Він сам потонув від тягаря награбованого…».

P. S. Претендент на посаду міністра внутрішніх справ Де­нис Монастирський нещодав­но «відзначився» тим, що видав довідку одіозному нардепу від «ОПЗЖ» Іллі Киві — про те, що його кандидатська дисертація є важливою, має практичне за­стосування.

Думка з приводу

Тарас Березовець, політолог

Наслідки відставки Авакова можуть виявитися дещо іншими, ніж розраховують у Зеленського. Це той випадок, коли у міністра внутрішніх справ руки виявляться остаточно розв'язаними від зобов'язань перед Зе — якими вони не були би. Це Зеленський і Єрмак можуть вважати, що прибирають Авакова, а на ділі вийде якраз навпаки. Проблема у тому, що поки в Офісі президента грають у Чапаєва, Аваков грає у шахи, а це зовсім інший клас гри. Кількість недругів президента росте стахановськими темпами, і може статися, що як 2019 року Аваков зробив ставку на перемогу Зеленського, так і зараз він поставить на того, хто змістить його з політичної сцени.

Ірина Геращенко, народний депутат («ЄC»)

Маємо все більше фак­тів, що Авакова наполегли­во попросили написати заяву не лише через його політичну надвагу і заматерілість, не за скандальну справу Шереме­та. А тому, що чесні поліцей­ські лише протягом останньо­го тижня зафіксували трьох п’яних «слуг», які вчинили ДТП у стані алкогольного й нарко­тичного сп’яніння, які билися і хамили людям.

Зеленському це не спо­добалося, бо його ідеологія: «Кварталу» — все, ворогам -закон. Арсен Борисович бага­то в чому допоміг приходу «зе­леної» команди до влади, хоча чудово знав, що ці хлопці не мають нічого спільного з ідеа­лами Революції Гідності.

Читайте також: Стало відомо, кого президент Зеленський бачить наступником Авакова