Кримські «наглядачі» заробляють не міжнародний авторитет, а реальні гроші

Фестиваль відвідали представники національно-культурних об’єднань, гості Криму, представники громадських організацій, органів влади. В інформації зазначалося, що тоді в Криму жили представники понад 120 національностей. Кримчани всіх національностей зуміли зберегти мир і згоду. І це багатство культур в Автономній Республіці Крим успішно оберігалося. На півострові працювала мережа державних російських, українських та кримськотатарських шкіл, діяли понад 30 національно-культурних об’єднань, які мали свої мовні школи, випускали свої газети. Телерадіокомпанія «Крим» мала національні редакції і вела свої передачі сімома мовами.

На згаданому фестивалі свої павільйони розгорнули представники національних об’єднань, в тому числі українського, кримськотатарського, білоруського, російського, німецького, вірменського, грецького, чеського, молдовського, де були представлені страви національних кухонь, велика кількість виробів, створених народними умільцями. У межах фестивалю у Кримському академічному українському музичному театрі відбувся гала-концерт майстрів мистецтв та художньої самодіяльності, де взяли участь кращі національні творчі колективи з різних регіонів Криму, відбувся конкурс «Кримська красуня 2013», фотовиставка «Етнічна культура Криму у фотографіях».

Однак не знали учасники того фестивалю, що мирне і злагоджене життя, турбота про розвиток національностей автономії буквально через два місяці зазнають брутального насилля. Адже одне з перших завдань, яке поставили перед собою російські окупанти після анексії Криму — перереєстрація національно-культурних організацій Криму на нових умовах. Для цього всі національні об’єднання, які існували в Криму, були розпущені, а на їх місці були створені нові.

І не збереження та розвиток національних мов, культур, освіти турбував окупаційну адміністрацію. Головне, що від них вимагалося, це підтримка анексії Криму, лояльність до російської політики, імітування національного благополуччя. Тому новостворені окупантами організації в Криму були названі переважно не національно-культурними організаціями, а національно-культурними автономіями. Це був ще один хитрий спосіб обману і самих націоналів, і міжнародного співтовариства. Наприклад, була створена організація під назвою «національно-культурна автономія кримських татар», і окупанти вже вихвалялися, що кримським татарам не потрібна ніяка національна республіка, оскільки в них уже, мовляв, є ціла «національна автономія».

З іншого боку, окупанти порушили важливий принцип міжнародного права, зокрема Декларацію про права корінних народів, в якій є вимога до влади не створювати серед національностей свої маріонеткові організації, які б служили владі, а працювати з організаціями, створеними ними самими. Насправді ж, всі НКА в Криму були створені владою і виключно в інтересах влади.

За даними Міністерства юстиції РФ, опублікованими сайтом Асоціації реінтеграції Криму, на території окупованого півострова «зареєстровано» 37 «національно-культурних автономій». При цьому вісім таких автономій утворили лише для одних тільки німців, чисельність яких на півострові на одному з останніх місць. Ще чотири НКА — заснували для кримських болгар, хоча за даними переписів населення кількість представників кожного з цих етнічних груп до окупації не дотягувала до двох тисяч осіб. А відповідь проста — саме німці і болгари в Криму через лояльність їх керівників, всупереч офіційній позиції їх материнських держав, проявляють найбільше підтримки окупантам і відразу визнали Крим російським.

Яскравий приклад — створення ручної «національно-культурної автономії» «Українці Криму». «Автономію» очолює член Кримського регіонального штабу Всеросійської громадської організації «Молода Гвардія Єдиної Росії» Анастасія Гридчина. За роки окупації вона перетворилася з інспектора відділу кадрів на «активного громадського діяча» навіть «міжнародного рівня» та бере участь у всіх заходах окупаційної влади на шкоду Україні і українцям Криму.

Дивно було б, якби окупанти не створили НКА для кримських татар. Тому розмови про неї почали вести ще з перших місяців окупації, але вдалося створити щось подібне лише в 2016 році. А річ у тому, що для її створення слід було, по-перше, визнати незаконним Меджліс кримськотатарського народу, який ніяк не визнавав окупації та з самого початку взяв курс на створення національно-територіальної автономії. Тому окупанти спочатку заборонили в’їзд в Крим Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову, а потім ще й повідкривали проти них кримінальні справи. І тільки після цього знайшлася фейкова особа, яка погодилась очолити кримськотатарську культурну автономію. Пропонували багатьом, але згодився лише Ейваз Умеров. На лідера народу він явно не схожий, до рівня культурного діяча також не дотягував, тому, як констатує Асоціація реінтеграції Криму, «поки «проривних успіхів» пана Ейваза на міжнародному рівні не помічено, попри виділене кремлівськими кураторами федеральне фінансування. Місцеві «наглядачі» заробляють аж ніяк не міжнародний авторитет, а цілком реальні кошти.

А річ у тому, стверджує кандидат юридичних наук Андрій Чвалюк на сайті «АРК», що російський федеральний закон 1996 року «Про національно-культурні автономії» надає їм право «одержувати підтримку з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування». Саме «на підставі цієї норми» окупаційна «влада» Сімферополя прийняла «муніципальну програму». На неї було виділено 36,7 мільйонів рублів, які в Криму просто розпилені на «будівництво доріг, проведення різних пам’ятних заходів, присвячених, як правило, „побєдам русского оружія“ тощо».

Про махінації з викраденням «національних» коштів, на думку Андрія Чвалюка, свідчить той факт, що одні й ті ж заходи фінансуються одразу за двома чи більше програмами, а тому за однією з них просто розкрадаються. НКА в Криму стали для окупантів ще й розсадником корупції і фінансових злочинів…

Про те, що окупанти мати на меті створити якомога більше НКА навіть всупереч логіці, говорить той факт, що на півострові створено… «автономію» французів Криму. Вона налічує 83 особи.

Викликає подив створення та реєстрація в Криму такої специфічної етноспільноти, як кАзАкі. В Росії є досить популярними прикрашені медалями й озброєні нагайками з секс-шопу кАзАкі, які виконують всю чорну силову роботу з розгону мітингів незгодних та протестів. В Криму ж зареєстровано 23 «місцевих національно-культурних автономій» і сім «казачіх товариств», на які теж виділяються гроші платників податків.

Як сказав для «Високого замку» керівник «Асоціації реінтеграції Криму» Борис Бабін, «спеціальний доповідач ООН з питань меншин доктор Фернан де Варенн уже отримав подання «АРК», присвячене кримським питанням, до звіту «Меншини, рівна участь, соціальний та економічний розвиток і Порядок денний сталого розвитку до 2023 року», який буде представлено на 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Оскільки мандат Доповідача охоплює будь-яку вразливу етнічну групу, подання нашої Асоціації описувало питання расової дискримінації, репресій та розкрадань «бюджетів» не лише на прикладах традиційних національних меншин Криму, а й щодо корінних народів та етнічних українців півострова. Ми повідомили спеціальному доповідачеві, що окупаційна «влада» не реалізує жодних політичних або програмних підходів у Криму для захисту прав етнічних груп, та що їхні «нормативні акти» з «міжнаціональних питань» мають насамперед пропагандистське значення та є водночас інструментами тотального розкрадання відповідних коштів цією ж «владою» та пов’язаними з нею злочинними угрупуваннями. «АРК» наголосило, що саме дії країни-агресора є головною причиною нерівності, яка ґрунтується на релігійній, мовній чи національній ідентичності стосовно соціального та економічного розвитку етнічних груп Криму. Не даремно Росія забороняє будь-які незалежні моніторингові візити до Криму для міжнародних організацій, правозахисників і неурядових структур з прав людини.

Експертний аналіз «АРК» виявив, що окупаційні «органи влади» витратили величезні «бюджетні гроші» нібито на підтримку «національних культурних автономій» в Криму, але ці кошти насправді повністю присвоїли російські «чиновники» через фейкові організації, такі, як «спілки казаків» або «автономії» деяких лояльних до Росії та підконтрольних їй діаспор. Водночас, корінні народи, етнічні українці та традиційні етнічні меншини в Криму не мають жодного практичного впливу на планування і реалізацію зазначених «бюджетних витрат» та не отримують від окупантів будь-якого фінансування".