Про санкції ЄС щодо Росії та штампи антиукраїнської пропаганди 

Ця функція допомагає відстежити, як змінюються пропагандистські штампи, коли і які розмови про загрози повторювались у минулому. На початку липня, одразу ж після продовження санкцій ЄС проти Росії ще на півроку, у деяких українських, а особливо в російських ЗМІ, піднялася хвиля коментарів, що це є останнє продовження санкцій. Мовляв, Україна програла інформаційну війну. І винні у цьому українська влада та Мінські домовленості. А Росії байдуже до тих санкцій. Вперше у футболках з гаслом «Тополь санкций не боится», де зображено російську міжконтинентальну ракету «Тополь», що є носієм ядерної боєголовки, московські студенти вийшли на демонстрацію ще влітку 2014 року. Тобто після введення другої хвилі санкцій проти Росії. Втім, наступні два роки росіянам довелося знову робити вигляд, що Росії не шкодять санкції, щоразу як їх продовжували США, Канада або ЄС.

Тим часом ще 15 вересня 2015 року радник Путіна Сергій Глазьєв заявив, що економічним наслідком двох років санкцій є втрата Росією близько 250 млрд. доларів. За теперішнім курсом — астрономічна сума — близько 16 трильйонів російських рублів. Раніше, у травні 2015 року, тодішній заступник голови Центробанку Росії Сергій Алексашенко відверто оцінив збитки економіки Росії від санкцій у 5% ВВП в рік, що приблизно становить 60-70 млрд. доларів. І це не враховуючи збитків, яких російській економіці завдало падіння вартості нафти. Бюджет 2015 року вони закладали під ціну нафти 95 доларів за барель, насправді вже понад рік бочку нафти продають менше, ніж за 50 доларів. Більшість бюджетів російських регіонів є дотаційними на велетенські суми, які отримують із центрального бюджету. Уряд Росії прийняв рішення продов­жити мораторій на перерахування пенсійних накопичень громадян в недержавні фонди. Таке рішення зводить нанівець принцип роботи накопичувальної пенсійної системи. Причина рішення у різкому відтоку, якщо не панічній втечі, капіталу з Росії та відсутністю зовнішніх надходжень. Найголовніше: витрати на ведення повномасштабної війни проти України стали б непосильним тягарем для російського бюджету і економіки через втрати від економічних санкцій. Власне заради цього наші західні партнери і вводили санкції та йшли на реальні збитки. Тому продовження економічних санкцій проти Росії до кінця 2016 року можна назвати якщо не перемогою, то точно виграною битвою на дипломатичному фронті. Економічні санкції реально шкодять Росії, що є допомогою Україні.

Тим часом вони прив’язані до невиконання Мінських домовленостей. І це розбиває другий міф щодо «страшної шкоди Мінська», адже саме не- виконання домовленостей Росією дає формальні підстави для продовження санкцій вже другий рік поспіль. Пошук в Інтернеті дає підстави стверджувати, що розмови про необхідність перегляду або відмови від Мінських домовленостей активізуються в українських ЗМІ щоразу, як Євросоюз має прийняти рішення про продовження санкцій. Українські політики, які свідомо або несвідомо беруть участь у таких дискусіях, мають усвідомлювати, що їх використовують проти інтересів Украї­ни. Всі наші дискусії та заяви відстежують російські ЗМІ і цитують на Заході, щоб створити враження, що не Росія, а Украї­на не виконує Мінські домовленості, а українські політики взагалі хочуть їх скасування. Втім, попри засилля російської, антиукраїнської пропаганди в європейських ЗМІ, Україна не програла, а виграла інформаційну війну. Інакше продовження санкцій би не було. «В ЄС не готові вводити нові санкції проти Росії», - це заголовок журналу «Кореспондент» від 1 травня, тобто одного з видань інформаційного холдингу Сергія Курченка, який продовжує сіяти зневіру в Україні.

Він є лише відголоском численних повідомлень у російських ЗМІ, які протягом останніх півроку йшли під спільним гаслом «Европа устала от санкций против России». Пошук через google за цією фразою надасть вам сотні повідомлень, особливо у російських ЗМІ, де з подивом побачите, що про таку бажану для Москви «втому Європи» вони говорили і в травні, і в квітні і навіть у січні цього року. Особливо російських пропагандистів надихнуло рішення однієї з палат парламенту Франції, яке рекомендувало президенту Олланду переглянути санкції. Про те, що в тій палаті більшість належить опозиційній до президента партії, - російські ЗМІ не сказали. Продовження економічних санкцій проти Росії на деякий час очистило інформаційний простір від пропаганди на тему «втомленої Європи». Адже навіть росіянам стає зрозумілим, що цей бій Путін у ЄС програв. Програв Україні і персонально такому ненависному у Росії Петру Порошенку. У Москві добре усвідомлюють, якби не президент України, що фактично очолив атаку на дипломатичному фронті, цього б ніколи не сталося. Європейці вистояли під величезним тиском і залишились солідарними з Україною. Це свідчить про ефективність української дипломатії та української інформаційної політики.

В Україні немає коштів на роботу власних телеканалів, таких, як Russia-Today, але точкова робота з європейськими ЗМІ та політиками виявилась ефективнішою. Щодо «продовження санкцій востаннє» — такі ж розмови точилися перед їх продовженням до липня 2016 року. Як написала Ліна Костенка, «і наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт». Найближчі півроку стануть вирішальними для Мінських домовленостей, і у гібридній війні може статися злам. Звичайно, якщо не будемо піддаватися на пропагандистські штампи, які нам щоразу накидають з Москви. Якщо українці в цих складних умовах збережуть і єдність, і демократію — тоді збережемо й нашу державу.