Передплата 2024 ВЗ

Проросійського реваншу на місцевих виборах не сталося

Але небезпека щодо реалізації кремлівського сценарію через місцеві органи влади не зникла.

За останні 15 місяців Україна пережила треті і (є таке сподівання) останні у найближчі чотири роки вибори. Перегони, що відбулися 25 жовтня, хоча й стосувалися найнижчого ешелону влади, поза сумнівом, матимуть значення державної ваги. Органи місцевого самоврядування, а не Центр тепер будуть відповідальними за соціально-економічну політику на своїх територіях. Нові ради наділять значно більшими повноваженнями, відповідальністю і фінансами... Жовтневі вибори виявилися чи не найцікавішими для експертів і, можливо, найбільш інтригуючими і виснажливими — для виборців. Під час цієї кампанії ми бачили все: напругу і байдужість, нові правила і старі помилки, підтвердження окремих прогнозів і руйнування стереотипів, злети і дошкульні падіння, виборчі драми і комедії. Як сказав би відомий кіногерой — Вавилон, брате!

За гарячими слідами важко однозначно оцінити підсумки минулих виборів. Повної картини не дають суперечливі дані соціологів. Яка з політичних сил стала тріумфатором, а яка — опинилася в аутсайдерах, можна буде судити лише після завершення підрахунку голосів і після того, як, скориставшись спеціальною формулою, територіальні виборчі комісії визначать “лауреатів” за партійними списками. Це станеться, швидше за все, під кінець тижня. І все ж, ескіз регіо­нальної політичної мапи України уже проглядається. Одна з її особливостей: там, де раніше спостерігалася повна гегемонія проросійського політикуму, відвойовують позиції проукраїнські сили.

Столиця — без «учорашніх». Волинь заполонив «УкрОП»

Більшість депутатського корпусу у столиці сформують представники постмайданівських партій. Опозиція з числа колишніх “регіоналів” у Київраду не проходить. За даними Комітету виборців, лідерство у Києві утримує Блок Петра Порошенка (28,3% голосів), на другій позиції — партія львівського мера “Самопоміч” - 10,3%, замикає трійку “Батьківщина” (10,1%). Слідом ідуть “Свобода” (їй прогнозують до 10%) і, доволі несподівано! - “Єдність”, яку очолює екс-мер Києва Олександр Омельченко (7%).

У “другій українській столиці”, Харкові, з величезним відривом лідирує “Відродження”, за яким стоять Кернес, Хомутинник (а кажуть, що і Коломойський). Сенсаційно на другу позицію вийшла тут “Самопоміч” (15,7%), потіснивши президентський БПП (6,6%). Шанси пробитися у Харківську міськраду із 5,2% має “Наш край”, який зібрав “помірковану опозицію”. А от шанси “Батьківщини” примарні - 3,5%.

У Дніпропетровську фаворити - “УкрОП” і “Опозиційний блок” дихають одне одному в спини. Різні дослідження дають їм на виборах в обласну і міську ради 34%-32%. Значно менше набрали їхні переслідувачі - “Громадська сила” (9,4%), “Блок Петра Порошенка” (7,4%), “Самопоміч” (5%). Може статися так, що у тутешню міськраду не пройде “Батьківщина” (3,4%), лідер якої Юлія Тимошенко є уродженкою цього міста.

Симпатії одеситів розділилися між “Блоком Петра Порошенка” і “Опозиційним блоком” - 20,6% і 20,5% відповідно. Це чи не перший випадок за часи Незалежності, коли тон на виборах у Південній Пальмірі задає державницька політична сила. Велика заслуга у цьому голови Одеської ОДА Михаїла Саакашвілі, який зумів переорієнтувати свідомість жителів цього краю. За третє місце борються партія “Довіряй справам”, за якою стоїть чинний мер Геннадій Труханов, і “Батьківщина” - 10,4 та 10,3% відповідно. В “Українській морській партії”, яку пов’язують з одіозним Сергієм Ківаловим, набрали поки що 5,9%. Прописатися в Одеській міськраді може і “Самопоміч” (5,4%).

У Полтаві за “місце під сонцем” в одному ритмі борються міські осередки “БПП” і “Свободи” (соціологи дають їм відповідно 15-13% підтримки). У Кіровограді “БПП” сперечається за першість з “Нашим краєм” (18,3% - 16,5%). В Івано-Франківську партія Тягнибока “Свобода” дала фору президентському блоку (31,4% - 18,4%). А от у сусідньому Тернополі ситуація з точністю до навпаки: у “БПП” - 24%, у “Свободи” - 18%. Несподіванка на Волині — фаворитом на виборах до обласної і міської рад є “УкрОП” - його тут активно протегував екс-губернатор Одещини і найближчий друг Коломойського Ігор Палиця. “УкрОП” випереджає “Солідарність” і “Батьківщину”.

Опозиція, якщо з тріском провалила вибори у столиці, до певної міри, поправила свої справи в окремих східних і південних областях. Голова парламентської фракції “ОБ” Юрій Бойко каже, що, крім Дніпропетровська, Одеси, його партійці утримують першість у Донецькій, Луганській, Запорізькій і Миколаївській областях. Однак перевага колишніх “регіоналів” не така суттєва, якою вона була за правління Януковича, “український елемент” там присутній. Узяти хоча б Лисичанськ, де представники ПР раніше володіли 95% мандатів. Нині “Опозиційний блок” має 57% місць, у “Блоку Петра Порошенка” - 16%, у “Самопомочі” - 10%. Як сказав один з місцевих експертів, міф про те, що на Донбасі можуть вибирати тільки “регіоналів”, розвіявся.

Голова Донецької військово-цивільної облдержадміністрації Павло Жебрівський каже, що владу на більшій частині території Донецької області можуть сформувати демократичні сили, а не проросійський «Опозиційний блок».

“Демократичні партії, нехай і розпорошено, також отримали достатню підтримку, - заявив очільник шахтарського краю. - Об’єднавшись у коаліцію, вони зможуть утворити більшість у 2/3 міських та районних рад Донеччини.

Сьогодні “Опоблок” перемагає в цифрах буквальних, але загалом область може контролюватися українськими силами. Як відомо, добре сміється той, хто робить це останнім...”.

Цікавим є спостереження блогера Павла Шуклінова. Він порівняв результати недільних виборів за такою схемою: якщо на місцевих виборах 2010 року у південних і східних областях представництво демократичних сил, які виступали за ЄС і НАТО, становило 10-15%, то нині — 25-45%. На переконання Шуклінова, ситуацію у радах Запоріжжя, Дніпропетровська, Херсона, Миколаєва, Одеси, містах, які на кремлівській карті відносили до “Новоросії”, тепер контро­люватимуть патріотичні сили. Свою оцінку місцевим виборам у “проблемних” регіонах дав президент України. За словами Петра Порошенка, “реванш недемократичних сил, якими нас так лякали, не відбувся... Не стався розкол України, провалилася спроба Росії створити у нас всередині п’яту проросійську колону”.

Голосування на Донбасі зривали у ЦВК?

Недільні вибори висвітили ряд проблем. Вражаюче низькою була явка на дільниці — в середньому по країні менше 50 відсотків. Відмова іти голосувати, не в останню чергу, була своє­рідним протестом громадян не тільки проти надзвичайно жорсткої соціально-економічної політики влади, а й проти надто повільних реформ, імітації боротьби з корупцією. Громадян обурювало, зокрема, те, що у депутати і мери балотувалися (і подекуди перемогли!) люди, які через свої злодіяння давно повинні були сидіти за ґратами. У тому числі — через те, що проводили антиукраїнську політику, потурали сепаратистам. Постмайданні керманичі вкупі із силовиками закрили очі на їхні гріхи. А це, вважали виборці, є зрадою ідеалів Майдану, образою тих, що полягли під час Революції гідності, у зоні АТО. Подібна безпринципність, переконані патріотично налаштовані громадяни, може призвести до реваншу “вчорашніх”...

Чи не тому на цих виборах була безпрецедентно високою кількість умисно зіпсутих бюлетенів? На багатьох з них люди писали все, що вони думають про чиновників. Нерідко присмачували свої характеристики нецензурними словами. У відповідь на таку болісну реакцію голова фракції БПП Юрій Луценко заявив: «У нас буде дуже жорстка розмова з прем’єром - він відповість за політику ЖКХ, за великі помилки в індексації пенсій і зарплат та інші речі, які почув від людей на виборах. Ми можемо прогнозувати серйозні зміни в українському Кабміні аж до глобальних вже протягом листопада».

Інша особливість недільного голосування — велика кількість зіпсутої документації, насамперед, бюлетенів. У десятках територіальних округах і дільницях їх доводилося передруковувати. На одній з маленьких дільниць у Тернопільській області бюлетені передруковували двічі — спочатку у них неправильно написали прізвище кандидата, а потім “забули” внести одного з висуванців.

Крім мимовільних помилок, були й зумисні фальсифікації. Спостерігачі фіксували незаконну агітацію, горезвісні “каруселі”, візити “тітушок”, вкидання зайвих бюлетенів, переписування протоколів, погрози членам ДВК і ТВК, купівлю і продаж голосів.

Прикро, але через грубі порушення не відбулися вибори у Маріуполі і Красноармійську. Не в останню чергу тут зіграла свою роль дивна позиція голови ЦВК Михайла Охендовського, колишнього “регіонала”. Замість того, щоб домогтися вчасного друку “точних” бюлетенів у тому ж Маріуполі, він взявся погрожувати кримінальними справами членам ТВК, які (цілком резонно!) забороняли голосувати зіпсутими бюлетенями. Питається, чому так довго, понад встановлений термін, перебуває на посаді скандальний Охендовський? І за що йому наш президент недавно вручав орден Ярослава Мудрого?..

Виборчими ексцесами не проминули нагоди скористатися недруги України. Голова так званої “Луганської народної республіки” Плотницький заявив, що вибори в Україні відбулися “з грубими порушеннями стандартів ОБСЄ й демократичних процедур”, що “шахрайський” закон про вибори “застосували з нечуваним розмахом правопорушень і підтасовок”. “Ми бачимо, - заявив головний сепаратист Луганщини, - що Україна не вміє чи не хоче дотримуватися стандартів ОБСЄ на власній території. Тому нема чого їм робити й на наших майбутніх виборах”. Що ж, причинно-наслідковий зв’язок між зробленим і сказаним спостерігається. Сліди ведуть у Кремль...

Плюс виборча екзотика...

На виборах не обійшлося без інших “НП”. На дільниці, де мав голосувати президент, кудись пропали ключі від сейфу з бюлетенями, тому скарбницю довелося спішно розрізати “болгаркою”. Юлія Тимошенко полетіла голосувати у рідний Дніпропетровськ, але через густий туман приземлилася у Запоріжжі. Звідти добиралася на малу батьківщину на авто. Змушена була стояти у черзі за бюлетенями.

Але були й веселі моменти. Голова Одеської ОДА Михаїл Саакашвілі приїхав на дільницю... велосипедом. На іншій одеській дільниці була інша екзотика — туди прибув герой “Зоряних воєн” Чубакка. Патрульні поліцейські космічного прибульця не впустили. “Пов’язали” і відправили до суду. За порушення громадського порядку Чубакку оштрафували на 170 грн. Тобто на стільки, скільки коштувало якихось півсекунди чиєїсь виборчої телереклами.

Думки з приводу

Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій

Декілька підсумків виборів. Партійна конкуренція зростає, нові партії виступили нарівні зі старими. Три “ядерні” партії, які взяли голоси по всій країні, - “БПП”, “Батьківщина”, “Самопоміч”.

У місцевих радах будуть коаліції проти колишньої монополії однієї сили. Це важливо для сходу. Хоча “Опоблок” знову взяв голоси там, монопольного контролю над місцевими радами у нього не буде.

Регіональні партії, той же «Наш край», отримали хороші результати на сході. А це знову ж - на користь проукраїнських коаліцій у місцевих радах.

Чутки про те, що влада домовилися з “Опоблоком” у Дніпропетровську і Маріуполі виявилися чутками. Цікаво, кого тепер буде підтримувати “БПП” у другому турі - Філатова чи Вілкула?

У Маріуполі все складно. Нашим західним партнерам говоримо: вибори на Донбасі проведемо лише тоді, коли повернемо туди владу. А самі навіть вибори у Маріуполі провести не можемо.

І останнє: перевибори у ВР відкладаються. Коаліції доведеться відкласти внутрішні “тьорки” і домовлятися.

Олександр ПАЛІЙ, політолог

В Україні вже є стійка мода не любити і ганьбити будь-яку владу. Проте слід розуміти: будь-яка своя влада краща за хаос та іноземну окупацію. Нещодавно у Києві екс-президент Ізраїлю Шимон Перес сказав геніальну фразу: «Ваше молоде покоління - чудове. Але що мене злить у ньому - воно зневажає політиків. Молоді кажуть: політика корумпована, вона не для нас. Я відповідаю: ви чесні, ви хочете чесної політики? Тоді йдіть і робіть чесну політику».

Схожі новини