Справжня реформа чи звичайна переатестація?

Появу на вулицях поки що кількох міст патрульної поліції чимало громадян сприйняли як повну реорганізацію МВС. Насправді патрульна поліція лише замінила собою міліцейські патрульно-постову службу та ДАІ. Справжня реформа міліції розпочнеться 7 листопада. Цього дня буде створено Національну поліцію України.

2 липня цього року президент Петро Порошенко підписав Закон “Про Національну поліцію України”. Уважне вивчення цього закону, на жаль, підводить до висновку, що про якісь кардинальні зміни у право­охоронній системі не йдеться. Національна поліція, передбачено законом, складатиметься з патрульної поліції, кримінальної поліції, органів досудового розслідування, поліції охорони, спеціальної поліції, поліції особливого призначення. Тобто в новій структурі не буде хіба що тих міліцейських служб, які повністю скомпрометували себе тотальною корупцією, - управління боротьби з незаконним обігом наркотиків, управління зі злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми. Співробітники цих служб перейдуть працювати у блок кримінальної поліції.

Чимало аналітиків зауважують, що Закон “Про Національну поліцію України” майже нічим не відрізняється від Закону “Про міліцію”, який втратив чинність. Навіть кількість майбутніх поліцейських суттєво не відрізнятиметься від кількості теперішнього складу міліції. За даними Центру Разумкова, станом на 1 січня 2015 року в українській міліції служили 159 800 осіб. Оголошуючи про створення поліції, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зазначив, що “наприкінці року в Україні буде 6 - 7 тисяч поліцейських (мав на увазі патрульну поліцію. - Авт.), а всього працівників близько 152 тисяч осіб”. Тобто майже всі співробітники міліції після переатестації перейдуть служити у новостворену поліцію.

Аваков з пафосом зазначив, що “це буде не просто переатестація кадрів, а найважливіше - перезавантаження нових смислів”... Доводячи, що переатестація не буде формальною процедурою, радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк додав, що з міліції вже звільнили 38 тисяч працівників “за порушення присяги”. Насправді в цю кількість увійшли міліціонери з Криму та Донбасу, які перейшли на бік ворога...

Аналізуючи недоліки міліції, експерти Центру Разумкова у своїй аналітичній доповіді зауважили: “Міліція залишається побудованою за військовим принципом жорсткої ієрархії. Переважна більшість її працівників (атестований склад) мають спеціальні, аналогічні військовим звання. Їй притаманні такі пострадянські риси, як державоцентризм, авторитарний стиль управління та діяльності, закритість від громадського контролю”. Аналізуючи Закон “Про Національну поліцію України”, починаєш розуміти, що всі ці недоліки залишаться і в майбутній поліції. У поліції хіба що вводяться нові звання - “капрал” та “генерал” першого, другого та третього рангів.

Однією з вимог Революції гідності було посилення громадського контролю за призначенням державних службовців, зокрема керівників силових структур. Громадськість вимагала, щоб на керівні посади призначали шляхом проведення відкритих конкурсів. У статті 52-й Закону “Про Національну поліцію України” зазначено, що “конкурс на службу в поліцію обов’язково проводиться серед осіб, які вперше приймаються на службу в поліції з призначенням на посади молодшого складу поліції”. На посади у вищій та середній керівній ланці поліції, за законом, призначатиме її керівництво.

“Для призначення на посади середнього та вищого складу проведення конкурсу є необов’язковим. Тут все на розсуд керівництва поліції. То чи можемо гарантувати, що керувати новими чесними патрульними будуть гідні керівники? - запитує експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. - Просування поліцейських по службі буде здійснюватися виключно на розсуд їхніх керівників. Жодних конкурсних процедур та контролю громадськості за переміщенням поліцейських по службі закон не передбачає. То які гарантії, що керівник, який прийшов на службу не за конкурсом, зможе краще виконувати свою роботу, аніж здібний підлеглий, якого цей же керівник навмисне не підвищує по службі?”.

«Молоді прокурори» зі старими гріхами

Новітня поліція має захищати громадян від злочинності та корупції в усіх сферах життя. Боротьбу з корупцією на найвищих щаблях влади покладають на Національне антикорупційне бюро, яке має почати працювати вже наприкінці цього року. Проте керівник Антикорупційного бюро Артем Ситник наразі лише обережно зауважив, що “з 1 жовтня 2015 року детективи бюро будуть готові працювати”.

На посаду детектива Антикорупційного бюро вже подали заявки 70 осіб, серед яких, до речі, є й офіційні мільйонери, й безробітні. Багатьох майбутніх борців із корупцією приваблює велика, як для України, зарплата, яку обіцяють майбутнім детективам, - 30-35 тисяч гривень на місяць. Та навіть після затвердження штату бюро детективи не зможуть працювати, допоки у Генеральній прокуратурі та в регіональних прокуратурах не призначать антикорупційних прокурорів. Саме вони чинитимуть правовий супровід розслідувань детективів Антикорупційного бюро.

Чимало громадських і політичних діячів сподівалися, що на посаду антикорупційного прокурора в Генпрокуратурі оберуть заступника генерального прокурора Давіда Сакварелідзе, який спромігся арештувати “діамантових прокурорів”, які працювали в центральному апараті Генпрокуратури. Проте його перевели на посаду прокурора Одеської області. Хоча номінально він залишається і заступником генпрокурора.

Досвід Італії підказує, що саме антикорупційні прокурори грають головну роль у боротьбі з корупцією. Багато років Італія вважалася найкорумпованішою країною Західної Європи. У 1992 році в цій країні почалася операція “Чисті руки”. Під час її проведення лише протягом перших двох років арештували 1456 пов’язаних з мафією бізнесменів, чиновників і політичних діячів. Зокрема, 251 депутата парламенту та чотирьох колишніх прем’єр-міністрів. Усі арешти проводили під правовим супроводом тамтешніх антикорупційних прокурорів, яких в Італії охрестили “молодими прокурорами” і які мали величезну соціальну підтримку.

В Україні, здається, “молодими прокурорами” планують призначити людей, які працювали під керівництвом Віктора Пшонки та багато років обслуговували інтереси правлячої “Сім’ї”.

Коментарі для «ВЗ»

Борис Малишев,доктор юридичних наук

Закон про національну поліцію передбачає, що МВС має здійснити переатестацію всього складу міліціонерів, таким чином визначивши, хто з них гідний нового звання поліцейського. Насправді закон залишає питання: яким чином це буде зроблено, які будуть внесені критерії для того, щоб міліціонер став поліцейським? Цей процес проводитиметься на розсуд міністра. Це великий недолік цього закону.

Олег Єльцов,київський журналіст, що спеціалізується на правовій тематиці

Аваков зробив чергову реформаторську заяву: 7 листопада - день смерті української міліції, яку остаточно змінить поліція. Це як? Аваков пояснив свій хитрий реформаторський план: пере­атестацію пройдуть всі співробітники. Хто її не пройде - покине міліцію. Виявляється, суть реформи - в переатестації! Навіть якщо припустити, що переатестація пройде успішно, не зрозуміло: що буде далі? Буде звільнено чимало співробітників старої формації. Та хто займе їхні місця? Якщо йдеться про різноманітні департаменти боротьби з незаконним обігом наркотиків і торгівлею людьми - невелика втрата. Їх давно слід розігнати. Та що робити з карним розшуком, зі слідством? Професійний опер і слідчий - це фахівці найвищої кваліфікації. Перші три роки служби у них - постійне навчання під керівництвом бувалих наставників. Здається, у МВС мають одну мету: розігнати стару гвардію, а далі - якось буде...

Ека Згуладзе,перший заступник міністра внутрішніх справ України, екс-міністр внутрішніх справ Грузії

Створюючи нову поліцію Грузії, ми не стали звільняти всіх фахівців-міліціонерів. Між нами й старими кадрами діяла негласна угода. Ми дали зрозуміти, що знаємо про старі гріхи цих людей, та готові про них забути, якщо в подальшому служитимуть чесно. Зі свого боку дали їм гідну зарплату, створили комфортні умови для служби. Дуже швидко колишні міліціонери почали робити все для того, щоб громадяни почали ставитися до них з такою ж повагою, як до працівників патрульної поліції, яку створили з молоді, яка не служила в старій міліції.