Українцям відкриють засекречені документи КДБ

«Розстріляне відродження» — книга про тих, кого система зламала або знищила, — розповіла упорядник видання Анна Копилова. — Це не тільки прекрасні вірші та новели, які нікого не залишать байдужими, це пам’ять про геніальних людей, які не знали страху і у найтемніші часи мали сміливість говорити правду. Я вважаю, що вони заслуговують на те, щоб бути гордістю сучасної України, щоб наші діти знали їхні імена».

До збірки кращих творів доби Розстріляного відродження (1920—1930-ті роки) увійшли поезії Євгена Плужника, Михайля Семенка, Миколи Зерова, Павла Тичини та Максима Рильського, а також прозові твори Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського та Остапа Вишні.

Ілюстрації до книги створив один із найцікавіших сучасних ілюстраторів Сергій Майдуков. «Для «Розстріляного відродження» я створив 20 робіт, ? розповідає Сергій Майдуков. ? Зазвичай ілюстрації доповнюють текст, та я хотів зробити їх абсолютно самостійними, сповненими додаткового змісту. Щоб читач міг також відчути себе глядачем. Серед усіх письменників я би виокремив Яновського ? його твори принесли мені справжню літературну насолоду. І я бажаю кожному відкрити для себе його неймовірний талант».

На презентації проекту відвідувачам також покажуть архіви КДБ: листи, доноси, вердикти — усе, що було суворо засекречене протягом десятків років та пов’язано зі справами, які вели проти українських митців.

«Ми отримали дозвіл на роботу з повними досьє майже на усіх письменників Розстріляного відродження, — розповідає видавець «Основ» Дана Павличко. — КДБ не тільки слідкувало за кожним кроком неугодних владі літераторів, вони знали усе: від розмов на кухні, які спецслужбам «зливали» псевдодрузі авторів, до того, хто вважає голодомор геноцидом, хто рівняється на Америку, а хто говорить, що перенос столиці з Харкова до Києва є аферою на користь Москви. Найбільше агенти раділи, коли творчі особистості не витримували утисків і починали пиячити. Письменник, який ставав алкоголіком, більше не представляв для Совєтів ніякої загрози. Ці трагічні матеріали будуть продемонстровані широкому загалу вперше, і я сподіваюсь, що вони остаточно переконають тих, хто ще сумнівається, що Радянський Союз — одне з найбільших лих, які зазнавав світ».

Доба Розстріляного відродження — особлива сторінка в історії української літератури. Цей короткий період (1920-ті — початок 1930-х років) умістив таку кількість талановитих митців, зухвалих новаторських експериментів та безкомпромісних шедеврів, якої вистачило б на ціле сторіччя. Відчувши дух свободи після падіння Російської імперії, українська інтелігенція нарешті змогла заявити про себе і зробила це з усією енергією, що накопичувалась роками. Проте розквіт української поезії, прози, перекладацької майстерності, театрального та образотворчого мистецтва аж ніяк не вписувався в плани сталінського режиму. Кожен із визначних діячів Розстріляного відродження відчув на собі репресивну машину тоталітарної системи. Біографія майже всіх митців цього покоління завершується словами «розстріляний», «загинув у засланні», «наклав на себе руки». А ті, кому вдалося вціліти, вже ніколи не змогли творити так само сміливо й самобутньо, як під час цих буремних років.

Олена ГУТИК