«Меркель пояснила, що російського Чингісхана слід зупинити»

Під час міжнародної конференції «Галицькі стратегії» до Львова завітав як гість німецький публіцист Вольфганг Темплін. «ВЗ» розмовляв з паном Темпліном про те, як, на погляд Берліна, виглядають російсько-українська війна, перемир’я та готовність нової влади у Києві до реформ.

— Як сприймають у бізнесових і політичних колах Берліна війну та перемир’я на сході України?

— Бізнесові кола Берліна тиснуть на уряд. Вони проти антиросійських санкцій, бо мають важливих торговельних партнерів у РФ, втрачають гроші через санкції. Вони хочуть якомога швидшого налагодження відносин із Москвою і заявляють, що війна в Україні — це прикро, але криза у відносинах між Заходом і Росією надто їм шкодить. Вони забувають, що кожен громадянин Німеччини відповідальний за те, що діється в Європі. А Україна є частиною Європи. Вони забувають, що ЄС підштовхував українців до зближення, а це викликало лють Росії. Тому ми теж відповідальні за те, що діється у вас. Берлін пояснив своєму бізнесу, що завершить політику санкцій, коли російський Чингісхан змінить агресивну політику щодо сусідів на цивілізовану. Росія відкидає Європу в хаос позаминулого століття, тож її слід зупинити. Хоча би санкціями. Берлінський політикум це розуміє.

Проте уряд Анґели Меркель мусить звертати увагу на голоси бізнесу і вести з ними діалог. Сама пані канцлер походить зі Східної Німеччини, тому розуміє небезпеку, яку несе за собою конфлікт в Україні. Меркель швидко вчиться. Це її сильний бік. Вона діє щодо Путіна дуже рішуче. Може, Меркель не показує цього публічно, але безпосередньо діє вона саме так. Інші політики в Німеччині не такі тверді. Найскандальніший приклад цього екс-канцлер Герхард Шредер — працівник «Газпрому».

— Берлін довго йшов до розуміння того, що діється в Україні...

— Політична реакція Берліна протягом останніх місяців змінювалася щодо Росії. Постійно триває тенденція до більш рішучих і ефективних дій щодо Москви. На позиції ЄС в питанні української війни вплинули добрі відносини між Німеччиною та Польщею і вплив Варшави на Берлін. Реакція польських політиків Туска (екс-прем’єр), Сікорського (екс-глава МЗС) і президента Броніслава Коморовського на українську кризу визначили тон ЄС щодо війни в Україні. Ці політики сильно вплинули на німецьку реакцію в українському питанні. Такий польсько-німецький союз має вагу на рівні ЄС. В інших великих гравців ЄС, як-от Франції, байдуже, якщо не гірше, ставлення до українського питання.

— Інколи виглядає, що на Путіна економічні аргументи мають менший вплив, ніж розраховували на Заході. Чи існують в ЄС інші варіанти протидії російській агресії?

— Цей конфлікт в Україні вимагає комплексних реакцій. Окрім санкцій з боку ЄС, це політичні кроки і нарощування військової потуги на сході Євросоюзу. НАТО не може безпосередньо взяти участі у війні в Україні, але може допомогти логістично та технічно. Військова допомога Заходу Україні в майбутньому теж не виключена. Дискусії щодо цього ведуться дуже інтенсивно між західними партнерами. Щораз більше західних лідерів схиляються до думки, що Україні слід допомогти військовим чином.

— Чи бачите ви готовність Києва проводити необхідні економічні реформи в Україні на тлі відкритої рани, якою став Донбас?

— Так, в новій українській владі є люди, готові діяти, а не лише декларувати наміри. Особливо особи, пов’язані з громадянським суспільством, що пройшли Майдан. Мені цікаво, що буде в новій Україні з олігархами. Сам президент Порошенко з їхнього кола. Слід відсунути олігархів від управління країною. Влада має залучити олігархів до відповідальності за зміни в країні, обмежити їхній вплив на політику, залишивши їм статки. Досі факт, що впливів олігархів на політику не обмежували, був великою проблемою України. У Порошенка начебто існує програма реформування країни. Це великі виклики. Побачимо, наскільки Порошенко готовий діяти. ЄС буде допомагати Україні, а також Грузії та Молдові у проведенні реформ. Для цього може бути залучена оновлена програма «Східного партнерства» ЄС. Але до неї слід залучати більше ресурсів та зважати на нову ситуацію — загрози з боку Росії.

— Чи в ЄС бачать у перспективі приєднання України, Грузії та Молдови до Євросоюзу?

— Думаю, в далекій перспективі така візія існує. ЄС дає чіткі сигнали, аби ці країни виконали умови для зближення, — реформувалися. Порошенко місяць тому представив таку програму реформ. Її тепер слід втілити у життя. ЄС допоможе Україні провести ці реформи, дасть необхідні ресурси, якщо на це буде воля нової української влади.