Намальоване волевиявлення

11 травня для жителів Донецької і Луганської областей стало майже тим самим, чим для кримчан було 16 березня. І тоді, і тоді за відвертого втручання та підтримки Кремля відбувалися незаконні, грубо сфальшовані «референдуми», мета яких — відшматувати частину української землі. У середині березня після подібного псевдоволевиявлення щодо статусу території російська влада анексувала Крим. Учора жителям шахтарського краю під прицілами сепаратистських автоматів пропонували голосувати за створення Донецької і Луганської «народних республік», які в чиїйсь хворобливій уяві повинні стати частиною «великої Росії». Напередодні президент ПАРЄ Ранко Крівокапіч закликав не проводити цей «безглуздий референдум», оскільки його результати у світі не визнають. Таке ж послання до самозванних лідерів регіону адресували очільники інших провідних міжнародних інституцій, керівники багатьох країн, а також українська влада, наголошуючи, що ці дії — антиконституційні. Однак апелювати до здорового глузду сепаратистів — все одно, що об стінку кидати горохом. Вітчизняне МЗС назвало «референдум» у Донбасі «юридично нікчемним», таким, що не матиме жодних правових наслідків. І зазначило, що за ним стоять «терористичні бандформування».

Напередодні «народний губернатор» Луганщини Валерій Болотов переконував журналістів, що на референдум у цій області прийде 90% місцевих жителів. Як кажуть у кримінальних колах, за базар треба відповідати: луганські сепаратисти патетично сповіщали, що на 12 годину на дільницях з’явилося … 65% із 1,8 мільйона виборців. Знаменитий фантаст Герберт Уелс схопився б за голову від таких спритників!

«Скромнішими» виявилися організатори «референдуму» у Донецьку: там заявили, що із 3,35 млн. виборців області на 11.20 неділі проголосувала третина. А от у криміналізованому Слов’янську, де в останні дні люди боялися потикати носа надвір, за інформацією донецької псевдоЦВК, до полудня «проголосувала» половина виборців. Такої «активності» в регіоні не могли «намалювати» навіть тоді, коли Донбас обирав президентом свого земляка Януковича…

Міжнародні спостерігачі проігнорували вчорашній виборчий цирк у Донбасі. А українські журналісти, які і під час беззаконння змушені виконувати професійний обов’язок, жахнулися від побаченого. Бюлетені не мали жодних ступенів захисту, їх роздавали кому завгодно уже з четверга. У Донецьку списки виборців роздрукували за даними… 2012 року, в купі з тими, хто помер за цей час. У Луганську виборчі списки друкували за даними 2004 року, де, як кажуть фахівці, є десятки тисяч «мертвих душ». На дільницях створювали додаткові списки. Багато де не було кабінок для таємного голосування, тож позначку ставили «на коліні». Громадяни йшли до виборчих скриньок із символікою ефемерної Донецької народної республіки ледь не під конвоєм озброєних людей у камуфляжній формі, балаклавах і з георгіївськими стрічками на рукавах. Багато хто вкидав відразу по кілька бюлетнів. Голосували, як мовиться, за брата, тата, кума, свата. Дозволяли голосувати навіть без пред’явлення паспорта. Таку пропозицію, зокрема, зробили російському журналісту Іллі Азару. Бюлетні, в яких стояла позначка біля графи «проти» суверенітету Донецької народної республіки, сепаратисти демонстративно рвали…

Щоб забезпечити «високу явку» і не дати людям відволіктися на інші справи, сепаратисти закрили всі торгові центри, заклади швидкої їжі. Жеківці робили поквартирний обхід і підганяли людей на виборчі дільниці. Було запозичено досвід «каруселей», який застосовували у часи Януковича: спеціально підготовлених осіб на багатомісних автобусах перевозили від дільниці до дільниці, щоб голосувати «за того хлопця».

Про розмах задуманих фальсифікацій можна судити з того, що у суботу поблизу Слов’янська українські силовики затримали трьох осіб, які в своєму автомобілі везли 100 тисяч «бюлетнів» з уже проставленими позначками «за». Поблизу Маріуполя таких «липових» бюлетнів знайшли 10 тисяч. Близько тисячі таких заповнених бюлетенів надибали у затриманій машині біля Новоазовська. А кілька днів перед тим у двох друкарнях Донецька невідомі патріоти знищили понад мільйон бюлетнів, які теж готувалися пустити «в діло».

Ще одна політтехнологія-фікція. На деяких фото у вчорашніх репортажах з Донбасу можна було побачити велетенські черги охочих проголосувати. Насправді йдеться про маніпуляцію: велика кількість людей назбиралася через вкрай малу кількість відкритих виборчих дільниць. Так що аншлаг цей дутий…

Крім «референдуму» про самостійність донецької і луганської «народних республік», у неділю у Донбасі відбувалися три альтернативні акції. Зокрема референдум-опитування «За мир, порядок і єдність», організований у відповідь на ініціативу ряду територіальних громад Донбасу приєднатися до значно спокійнішої Дніпропетровської області. У київській ЦВК отримали відповідне клопотання від 70 таких суб’єктів. Цікаво, що, зважаючи на «фронтову» обстановку у регіоні, людям пропонували визначитися щодо такого приєднання у пересувних пунктах, які охороняли прихильники суверенної України. Голосування у цих ДВК «на колесах» учора відбувалося у Дебальцевому, Ясинуватому, Єнакієвому, Волновасі, Маріуполі, Алчевську, Стаханові, Сватовому, Рубіжному та інших містах Донбасу.

Третій референдум був цілковито присвячений єдності України. А четверте опитування виявилося іронічним. Жителям Донбасу пропонували відповісти, чи не хочуть вони приєднатися до Великої Британії, оскільки засновником Донецька був британський бізнесмен Джон Юз (звідси і походить первинна назва Донецька — Юзівка)...

Коментар для «ВЗ»

Олександр ЧЕРНЕНКО, голова Комітету виборців України

Все було прогнозовано. 11 травня у Донбасі ми побачили політичну акцію, яка не те що не була регламентована законодавством — під час неї не було дотримано елементарної процедури. Результати цього «референдуму» визначили заздалегіль, а у неділю потрібно було лише показати потрібну телевізійну картинку. Скільки людей проголосувало, де саме, хто ці голоси рахував, не знає ніхто.

Візьмемо, для прикладу, Маріуполь. У цьому 240-тисячному місті відкрилося всього чотири дільниці. Тож закономірно, що через малу кількість ДВК утворилися черги. Їх і показали як начебто підтвердження активної участі у референдумі… Люди не знали, де голосувати, їхні прізвища вписували у списки від руки.

Якщо ми кажемо про незаконний кримський референдум, то там принаймні зробили видимість процедури. У Донецьку і Луганську навіть не переймалися створенням такої ілюзії. З таким успіхом цей референдум можна було проводити на вулицях і площах. Будь-які цифри, які озвучать за підсумками цього «референдуму», є вигаданими.