Чи можуть Майдан танками спопелити?

Режим продемонстрував, що заради збереження влади готовий не лише розтоптати людські права і свободи, а й по трупах іти. Горючу суміш з кровожерного «Беркута» і навіжених «тітушок» влада проти власних громадян вже випробувала. Але ж в обоймі ще армія є, за головнокомандувача в якій — президент з диктаторськими замашками. Чи значаться у можливому силовому сценарії влади Збройні сили? Чи може режим Януковича піти на розстріл вже скаліченої ним демократії? Про це — у розмові з експертом, співдиректором програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, підполковником запасу Олексієм Мельником.

— Чи може влада в умовах нинішнього протистояння задіяти на своєму боці армію?

— Закон «Про правовий режим надзвичайного стану» передбачає залучення Збройних сил лише у певних умовах. Йдеться про військову службу правопорядку (простіше, військову поліцію). Друге: це задіяння військових у разі стихійних лих (для допомоги у ліквідації наслідків, надання допомоги населенню) чи у випадку масового переходу державного кордону, якщо є конфлікт у сусідній країні (для блокування переходу на територію України).

— У розмовах між людьми доводиться чути таке: «Янукович може дати наказ розстріляти Майдан з автоматів, кулеметів чи навіть танків». Це перебільшення чи ні?

— Наразі такі нагнітання безпідставні. Але якщо говорити про втягування армії у протистояння, то де-факто це вже відбувається. Якщо «Беркут» розміщується на території військової частини, то в очах місцевого населення це вже сприймається як підтримка «Беркута». Прикладів багато. Один з них — події у Василькові (де люди кілька діб блокували виїзд з військової частини, намагаючись не допустити руху на Київ автобусів з кримським «Тигром». — «ВЗ»). Крім того, Державна служба з надзвичайних ситуацій (її діяльність спрямовується і координується через Міністерство оборони. — «ВЗ») помічена у наданні підтримки так званим тітушкам, антимайданівцям (надзвичайники забезпечували для антимайданів намети і польові кухні. — «ВЗ»). Таким чином вони стали на один бік цього внутрішнього конфлікту. Це вже де-факто можна назвати участю. Не кажучи про те, що робиться це за державні кошти.

— Прокоментуйте, будь ласка, заяву Анатолія Гриценка про те, що на таємній нараді у Кабміні Азаров доручив міністру оборони передати у підпорядкування МВС два з’єднання армійських десантників. Чи не є це тим же втягуванням армії у конфлікт?

— Прем’єр-міністр не має таких повноважень. Передача можлива, але вона має відбуватися у правовому полі. І рішення ухвалюється, як мінімум, на рівні президента. Документа, який би підтверджував оприлюднену Гриценком інформацію, я не бачив. Якщо Азаров справді дав таке розпорядження, це — перевищення повноважень. І якщо міністр оборони робить щось на виконання цього незаконного розпорядження, він теж перевищує свої повноваження і порушує законодавство.

— Якщо говорити про постанову, якою Кабмін розширив список спецзасобів для використання «Беркутом» (розширили, зокрема, арсенал газових і світло-шумових гранат), вона — у рамках закону?

— Кабмін має такі повноваження. Але, крім того, що написано на папері, треба керуватися здоровим глуздом. За нинішніх подій в країні такі кроки сприяли швидше нагнітанню ситуації, ніж її врегулюванню.

— З Майдану надходить інформація, що, крім дозволених спецзасобів, «беркутівці» ще й «самопал» використовують. Скотчем примотують до світло-шумових гранат цвяхи, болти, уламки каміння, щоб каліцтва серйознішими були.

— Список можна продовжити: прицільна стрільба по журналістах, знущання з людей, захоплення заручників. Усе це потрапляє під міжнародні закони, під відповідальність на міжнародному рівні. Чому не реагує на це українська влада? Та тому, що на найвищому рівні співробітникам «Беркута» дали гарантії, що «батя» їх не здасть. Така собі індульгенція на правопорушення, на вбивства. Через що «беркутівці» і відчувають безкарність, вчиняючи усі ці звірства.

— Є кілька підтверджених фактів, коли співробітники «Беркута», міліціонери подали рапорти на звільнення через безчинства бойовиків у погонах проти майданівців. Чи можна сподіватися, що це будуть непоодинокі випадки?

— Боюся, радіти зарано. Більшість офіцерів у «Беркуті», на жаль, морально не доросла до розуміння честі і гідності. І коли на різних шальках терезів лежать честь, гідність та офіційні чи неофіційні гарантії, які дали цим людям, вони вибирають 30 срібняків.

— Говорячи про умови, в яких несуть службу кинуті на Київ «беркутівці», строковики, курсанти, екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко озвучив речі, які в голові не вкладаються. На лютому морозі хлопці стоять у туфлях. Нужду справляють, не відходячи від барикад, — у памперси.

— Про памперси не знаю. А те, що належно не екіпіровані, можу підтвердити. Сам бачив хлопців, які стояли на морозі в осінній формі одягу. Це знущання. А подивіться кадри з будівлі Кабміну. Солдати сплять там просто у коридорах. В цих нелюдських умовах вони два місяці поспіль. Багато випадків обмороження серед солдатів внутрішніх військ. Те, що невчасно була закуплена форма, — вочевидь, одвічна проблема корупції.

Вже нікого не дивує, як влада ставиться до власного народу, який вийшов на вулиці. Але показовим є й її ставлення до тих, кого використовує як останній бастіон захисту.

— Є версія, що такі нелюдські умови для «беркутівців», «вевешників» створюють свідомо — щоб злішими були і лютіше на майданівцях «відривалися»?

— Так, їх спеціально доводять до такого стану. Причому ще й постійне промивання мізків іде. Спілкувався з мамою солдата із Західної України. Каже, її 19-річного сина «обробили» настільки, що він впевнений: вони воюють з бандитами, захищаючи державу і народ України. Обробка, плюс ізоляція від інших джерел інформації. В таких умовах злість зашкалює. І цю злість хлопці адресують тим, кого можуть дістати кийком.

— Звучать побоювання, що для «розрідження» Майдану влада може піти на хитрий сценарій: під приводом надуманих навчань, курсів, зборів оголосити призов військово­службовців запасу.

— Версія мобілізації «запасників» малоймовірна з багатьох причин. Я, наприклад, офіцер запасу. Якщо гадають, що мене можна призвати на боротьбу з демонстрантами, помиляються. І, думаю, таких офіцерів запасу (особливо тих, які служили в інші часи і для яких моральний кодекс офіцера — не порожні слова) багато. Вони не підуть на виконання зав­дань, які виконує «Беркут».

Йде мобілізація зовсім іншого контингенту — «тітушок». І це жахливо. Це люди, які мають певні зв’язки з криміналом чи й самі притягувалися до кримінальної відповідальності. Для них немає жодних бар’єрів. І відео, журналістські матеріали про «подвиги» «тітушок» підтверджують це. Їх важко притягнути до відповідальності. Бо ті, хто мав би робити це, навпаки, потурають їм.

— «Тітушок» вже не просто мобілізують — їх озброюють. Видають їм журналістські посвідчення, щоб могли спокійно «травматику» носити і калічити з неї людей.

— Усе це треба документувати. Рано чи пізно ці люди все одно відповідатимуть за скоєне.

«Лебедине озеро» під марш «Беркута»

У разі запровадження надзвичайного стану українці строєм не ходитимуть

Відставка уряду і скасування диктаторських законів — лише перша програна владою битва. Якщо взагалі не відволікаючий маневр, аби понизити градус напруги та виграти час для розробки віроломніших планів. Капітулювати в оголошеній власному народу війні режим так просто не збирається. А це означає, що загроза радикальних сценаріїв — від запровадження надзвичайного стану (НС) до силового варіанта — залишається. «ВЗ» досліджував, що передбачає введення надзвичайного стану, і чи вдасться владі (у разі, якщо зважиться на такий крок) придушити майданну революцію.

За яких умов можуть ввести НС?

Підстав для введення НС — сім (причому у законі сказано, що запровадження НС можливе лише, якщо реальну загрозу безпеці громадян чи конституційному ладу не вдалося усунути іншими способами):

— масштабні лиха техногенного чи природного характеру;

— масові теракти

— виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування чи захоплення важливих об’єктів, що загрожує безпеці громадян, порушує нормальну роботу органів державної влади та місцевого самоврядування;

— масові заворушення з насиллям над громадянами, обмеженням їхніх прав і свобод;

— насильницька спроба захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу;

— масовий перехід державного кордону з території сусідніх держав;

u необхідність відновлення конституційного порядку і діяльності органів державної влади.

На який термін?

Ввести НС можуть по всій Україні або в окремих місцевостях. У першому випадку — не більше як на 30 діб (з можливістю продовжити ще на 30). У другому — до 60 діб (теж з можливим продовженням максимум на 30 діб).

Хто забезпечує особливий режим?

Повноваження покладаються на органи державної влади, місцевого самоврядування та військове командування. Військове — не означає залучення армії. За невеликим винятком. У законі сказано, що до здійснення заходів НС залучається лише військова служба правопорядку у Збройних силах (військова поліція). Крім неї, до військового командування в умовах надзвичайного стану входять також Головне управління внутрішніх військ МВС та Служба безпеки.

Які права і свободи обмежуються?

Серед головних:

u особливий режим в’їзду і виїзду, обмеження пересування і руху транспорту (наприклад, в’їзд в місто через спеціальні КПП тільки за спецдозволом, заборона на прохід/проїзд в окремі райони);

— заборона масових заходів, страйків;

— примусове вилучення майна, яке потрібне для забезпечення заходів НС;

— комендантська година (як правило, з 22-23 години до шостої ранку);

— перевірка документів, особистий огляд, огляд транспорту, житла та службових приміщень;

— обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, алкоголю;

— тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої зброї;

— заборона на виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, які можуть дестабілізувати обстановку (під цим приводом можна заборонити діяльність ЗМІ);

—регулювання роботи теле- і радіоцентрів (наприклад, тимчасове припинення мовлення окремих телеканалів і радіостанцій);

— особливі правила користування зв’язком й Інтернетом (блокування роботи окремих сайтів, відключення територій від мобільного та інтернет-зв’язку);

— можлива заборона партій і громадських організацій.

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, політтехнолог

— Після вівторкового голосування у парламенті зрозуміло, що стійкої більшості у президента, швидше за все, немає. І шансів провести рішення про надзвичайний стан через Верховну Раду немає. Але залишається небезпека запровадження НС з порушенням норм закону — без участі парламенту, лише рішенням Ради нацбезпеки й оборони та указом президента.

— Якою буде реакція, якщо Янукович зважиться на такий крок?

— Наведу два приклади. Один — Таїланд, де події відбуваються, як в Україні, тільки з випередженням на два тижні. Влада запровадила надзвичайний стан, але це не призвело до заспокоєння протестів. Навпаки, пішла нова хвиля. Інший історичний приклад — Югославія. Слободан Мілошевич теж запроваджував надзвичайний стан, давав команду стріляти по протестувальниках. Почалася громадянська війна, армія перейшла на бік людей, Югославія розпалася.

Запровадження НС нічого не вирішить. В Україні він вже де-факто введений: коли вбивають, викрадають людей, невинних кидають за ґрати. Але заспокоєння протестів, як бачите, немає.

Олег БЕРЕЗЮК, голова Українського юридичного товариства

— Якщо хтось сподівається, що з введенням НС наступить порядок, помиляються. Це не врегулює конфлікт, лише поглибить протистояння. В країні буде справжня революція.

Президент узурпував владу і поставив себе поза межами закону. Єдине, що може вирішити проблему, — це його відставка. Бажано, добровільна. Якщо ж ні, тоді треба змусити шляхом народного волевиявлення. В якій формі, не знаю: чи це буде референдум, чи повстання, на яке народ має право. едбачена як адміністративна (штрафи, адмінарешт), так і кримінальна відповідальність.