Мінус – чесні вибори. Плюс – чотири «багнети» для «Регіонів»

Спершу — шквалом повідомлень про порушення та фальсифікації у день виборів (15 грудня). Коли ж почали з’являтися попередні офіційні цифри, які не стикувалися з результатами екзит-полу, градус напруги ще більше підскочив. У деяких округах — до критичної точки, спровокувавши заяви опозиції про невизнання результатів виборів.

Екзит-пол прогнозував перемогу опозиції щонайменше у трьох проблемних округах. У ЦВК — інша арифметика

Чим більше було опрацьованих Центрвиборчкомом протоколів, тим менше залишалося прізвищ опозиційних кандидатів у списку «перших». Станом на шосту ранку понеділка, коли у ЦВК «просканували» третину голосів, першість ось така вимальовувалася: 94-й округ, Київщина — Руслан Бадаєв (самовисуванець, депутат Київської обл­ради від Партії регіонів); 132-й, Миколаївщина — Аркадій Корнацький (кандидат від об’єднаної опозиції); 194-й, Черкаси — Михайло Поплавський (самовисуванець «на підтанцьовці»); 197-й, Черкаська область — Леонід Даценко (від опозиції); 223-й, Київ — Віктор Пилипишин (теж — ще той самовисуванець). Після наступного заміру (55 відсотків опрацьованих протоколів) список кандидатів “у жовтих майках” не змінився. Та вже згодом цифри на виборчому табло вивели з лідерського рейтингу опозиційного кандидата Корнацького.

Коли ж показники опрацьованих ЦВК протоколів почали добиратися до відмітки 90 відсотків, очікування, що на фініші офіційні результати хоча б наблизяться до даних екзит-полу (проведеного Соціологічною групою «Рейтинг»), остаточно розвіялися. Там, де результати екзит-полу прогнозували упевнену (з відривом у 17 відсотків!) перемогу «свободівцю» Юрію Левченку, лічильник ЦВК усе намотував голоси на користь Пилипишина. Невтішною була офіційна арифметика і для Корнацького. Коли на сайті ЦВК висвітилися дані зі 100 відсотків опрацьованих по 132-му округу бюлетенів, прізвище цього опозиційного кандидата так і залишилося другим. Першу позицію «застовбили» за кандидатом від влади — губернатором Миколаївщини Миколою Кругловим. За попереднім офіційним підрахунком, у нього — 47,85 відсотка голосів. У Корнацького — 45,31 відсотка. Результати екзит-полу: 48,8 — у Корнацького, проти 43,6 — у Круглова.

Навіть найпесимістичніші прогнози давали опозиційним кандидатам перемогу у двох-трьох округах. Та виглядає, що і вони не справдилися — 4:1 не на користь опозиції. Беззаперечну першість, за офіційними результатами, утримує лише опозиційний кандидат у 197-му, канівському окрузі Леонід Даценко.

Поки голова ЦВК Михайло Охендовський нахвалював вибори як прозорі і відкриті (бачите, мовляв, як швидко виборчі комісії спрацювали з підрахунком, значить — їм нічого приховувати), не лише опозиція, а й організації, які вели спостереження на виборах, висловили занепокоєння щодо чесності виборчих перегонів. Про серйозні порушення («каруселі», підкуп виборців, пости «тітушків» на дільницях) заявили Комітет виборців України та Громадянська мережа «ОПОРА». «Провладні кандидати з самого початку розуміли, що ці проблемні округи для них не сприятливі. Відповідно, той підкуп, який ми фіксували під час кампанії, був набагато більший, ніж рік тому. Бо всі хочуть якось вирішити проблему до підрахунку голосів», — зауважив голова КВУ Олександр Черненко. За висновками Комітету виборців, вибори 15 грудня відбулися «в умовах, які не відповідають принципам і стандартам демократичних». «Хоча ЦВК має юридичні підстави встановити результати виборів, на окремих округах (насамперед 194-му та 223-му) ці результати вже перекручені — через застосування підкупу виборців під час передвиборної кампанії або у день голосування», — заявили у КВУ.

Делегація Парламентської асамблеї Ради Європи серед проблем, зафіксованих на повторних виборах, назвала зловживання адміністративним і фінансовим ресурсами та навалу технічних кандидатів.

В опозиції ж оголосили про повну фальсифікацію результатів перегонів у чотирьох округах — Київському, Обухівському, Первомайському та Черкаському. «Ми сьогодні з вами перемогли. Однозначно. Ми бачили дані екзит-полів. Але знову зіткнулися з явищем, яке вивело людей на Майдан, — заявив кандидат-«свободівець» Юрій Левченко («Свобода» вже попередила, що не визнає результатів у 223-му окрузі). — З цією владою виграти вибори чесними методами неможливо. Треба цю банду змітати з Межигір’я, інших варіантів немає».

Олексій АНТИПОВИЧ, директор Соціологічної групи «Рейтинг»

— Екзит-пол ми не проводили лише у 94-му окрузі. Оскільки після зняття з виборів кандидата від опозиції Віктора Романюка, який торік на цьому ж окрузі набрав 40 відсотків голосів (а це — майже кожен другий виборець), навряд чи можна говорити про те, що результати відображатимуть реальні настрої виборців у цьому окрузі. Щодо решти округів: крім черкаського, де, згідно з нашими даними, лідирує Михайло Поплавський, тут, за даними екзит-полу, перемагають узгоджені кандидати від опозиції.

Якщо говорити про Поплавського, він сам по собі є популярною людиною, відомою, особливо для Центральної України. Тому я б спокійно дивився на його перемогу, що б там не говорили про підкупи чи покровительство від влади. Поплавському симпатизують багато виборців, і не лише на Черкащині.

У 132-му окрузі Аркадій Корнацький, за нашими результатами, вигравав у губернатора Круглова близько п’яти відсотків. Але на фоні низької явки (48 відсотків. — «ВЗ») це — буквально кілька тисяч голосів. Для прикладу, в одному з районів цього округу розміщена тюрма, в якій близько тисячі виборців. Явка там — 90-95 відсотків, і вони завжди підтримують кандидата від влади. Тому надолужити кілька тисяч голосів у такому режимі (навіть без «каруселей» чи фальсифікації з підрахунком голосів) для губернатора Круглова, думаю, не проблема. Щодо Києва, тут, звичайно, виникають серйозні питання, оскільки наш екзит-пол показував вагому перевагу «свободівця» Юрія Левченка над Віктором Пилипишиним. Навіть наші люди під час проведення екзит-полу фіксували не лише «тітушок» на всіх дільницях, а й «каруселі». Наскільки це було масовим, хай розбираються учасники виборчого процесу. Ми свою роботу як соціологи виконали. Побачимо, що буде з підрахунком. Але він, судячи з даних на сайті ЦВК, вже є невтішним, зокрема і для Юрія Левченка.

— Чи може конфлікт довкола результатів виборів стати ще одним подразником для Майдану?

— Майдан 2004 року якраз і був спричинений фальсифікацією виборів. Але тоді йшлося про всю Україну і вибір найвагомішої фігури у державі — президента. Щодо нинішньої ситуації, то Майдан стоїть не за політиків, не за прихід до влади опозиції. Він стоїть за зміну влади, зміну принципів, на яких побудована ця влада. Ці люди і так налаштовані проти влади. І для них результати виборів — це лише ще одне підтвердження того, про що говорить Майдан. Якихось нових хвиль, масової мобілізації не буде. Хоча опозиція, звісно, заявлятиме про те, що вибори були сфальсифіковані.

Олександр НЕБЕРИКУТ, аналітик кампанії спостереження Громадянської мережі «ОПОРА»

Наша мережа проводила паралельний підрахунок голосів. Але про його результати наразі не можемо говорити, бо ще не встигли опрацювати усіх даних. По деяких дільницях є проблема з доступом до протоколів. Можливо, на ранок (вівторка) матимемо усі результати. На трьох округах у нас було 100-відсоткове покриття по дільницях. Тому, якщо будуть розходження між офіційними цифрами і результатами паралельного підрахунку голосів, це одразу буде видно.

Щодо опозиційних кандидатів, ми бачили, яка була ситуація, зокрема, з Віктором Романюком. Показовою була картина і на окрузі у Черкасах. Маючи відеодокази щодо підкупу виборців на користь кандидата Поплавського, ми зверталися і до правоохоронних органів. Але реакції, санкцій чи хоча б спроб запобігти повторенню таких фактів не було. Подібні випадки були і на 94-му окрузі, і на 223-му. Підкуп, плюс низька явка зіграли свою роль не на користь опозиції. «Каруселі», інші порушення у день голосування були лише завершенням брудного сценарію. Ті ж «тітушки» на дільницях виконували функцію контролерів, щоб у разі чого «захистити» результат, куплений ще кілька тижнів тому.