«Якби знав, що тут навіть не погодують, нізащо не поїхав би»…

Уже об 11-й ранку у Маріїнському парку — натовп прихильників влади. Від метро «Арсенальна» прямує ще колона із Сум. Біля Верховної Ради триває концерт — одна й та ж пісня лунає, біля польової кухні — натовп голодних. Як завжди, тут роздають гречку зі шматками батона, чай. Поступово колони шикуються до ходи на Європейську площу, де планується мітинг на підтримку влади, який розпочався рівно об 11-й.

Та ненадовго вистачило мітингувальників. Годинку постояли і почали помаленьку шукати більш цікаве собі заняття. Частина подалася у найближче підворіття, інші — у Маріїнський парк. У підворітті поставали групками, їжу розклали на клумбах. Група молодиків у закутку розпиває пляшку горілки не закусуючи. Розповіли, що приїхали з Переяслава-Хмельницького. «Ми ні за кого, — розповідає Олег. — Просто приїхали погуляти. Половина наших пішла шукати магазин, щоб затаритися. Ввечері додому».

За мить у підворітті з’явився чоловік у спортивному костюмі і почав застерігати усіх, щоб поховали випивку. «Тут можуть журналісти нишпорити. Сховайте у пакет, щоб не видно було. Потім будуть показувати, що ми тут бухаємо».

У Маріїнському парку ніхто не ховається — тут суцільна п’янка. На лавочках компанії розклали скромну закуску, наливають у пластикові стаканчики невибагливий алкоголь. Дехто навіть промовляє тости, цокається. Двоє чоловіків, до яких підійшла, по черзі розпивали чвертку просто з горла. З їжі — пакет сосисок і сірий хліб. Обидва приїхали з Котовська Одеської області разом зі своїми співробітниками. «З нашого району тут 4 автобуси, — розповідає слюсар Олександр. — Їхали цілу ніч «Ікарусом». Було дуже холодно, за ніч очей не зімкнули, бо незручні сидіння. Нас висадили десь за 5 км звідси. О 7-й ранку пішки добралися сюди. З дому майже нічого їсти не брали, бо пообіцяли, що будуть годувати. Яке там! До гречки черга шалена, навіть чаю взяти не можна, всі товчуться, на голову кип’яток розливають».

Чоловік запевнив, що грошей за участь у мітингу їм не обіцяли. «На роботі сказали, що треба їхати. Може, кому з начальства і заплатили, нам — ні копійки. Не знаю, що вночі робити: чи на концерті танцювати, чи йти у холодний автобус спати. Така погана організація. Якби знав, що таке буде, не поїхав би нізащо», — нарікає співрозмовник.

Троє молодиків із Ніжина прибули до Києва ранковою електричкою. Свою аполітичність не приховують, на питання, яка мета приїзду, лишень хитро усміхаються. Завдання молодиків — чергувати в одній із точок у Маріїнському парку на випадок провокацій. «Нам сказали приїхати — ми приїхали. На мітинг не підемо, наше місце тут», — поділився один зі спортсменів.

Херсонці Володимир Петрович із товаришем розпивають пляшчину на лавочці. Кажуть, приїхали нічним потягом. «Нас цілий ешелон привезли, — розповідає. — Будемо ночувати у поїзді. Може, трохи послухаємо концерт». Цікавлюся, чому не стоять на мітингу. «Воно нам треба, — здивовано знизує плечима. — Ми ні за одних, ні за других. Ми тут за гроші. Сказали, треба їхати, платять непогано — за день 300 гривень. Правда, на руки ще не дали, але завтра пообіцяли розрахуватися».

…Рівно о 16-й у неділю провладний майдан почав згортатися. Колони мітингувальників по регіонах вишикувалися на Європейській площі і по команді подалися хто куди: до метро, в автобуси, по наметах, що стоять під Верховною Радою.

Обидва майдани розділяє буферна зона метрів 200. З боку Євромайдану — барикади, з боку «антимайдану» — шеренга правоохоронців, які нікого не пропускають, крім журналістів. Євромайданівці забралися на височенний рекламний щит і вивісили плакат: «Ідіть до нас на Євромайдан». Кілька десятків весело махають руками, кличуть до себе. «Антимайданівці» агресивно реагують на своїх «опонентів». «Ми пашемо як прокляті в шахтах, а вони живуть за наш рахунок, — обурюється житель Горлівки. — Думаєте, за чиї гроші вони тут майже місяць стоять?! За наші. Нічого не роблять, а в нас уже зарплату почали затримувати. Якби влада захотіла, то швиденько б усе це розігнала. Янукович ще дуже гуманно з ними поступає…».