Антигерої України

Нагороди мають здатність знецінюватися — коли їх вручають не у ті руки. Здавалося, після того, як наш президент сконфузився, присвоївши за порадою свого однопартійця Яна Табачника звання «народний артист» автору вульгарних пісеньок Олегу Гаврилюку, в Адміністрації глави держави будуть обачнішими, кладучи на його стіл нові проекти указів. Та ба! Історія повторюється — у ще гіршому варіанті. Ніби насміхаючись над українцями, Віктор Янукович до головного свята країни у числі справді достойних громадян вшанував високими державними нагородами і тих, кого вважають особами одіозними, чиї дії не раз характеризували як антидержавні. Перелиставши нагородні папери, ми не знайшли у них прізвищ відомих суспільних авторитетів, тих, хто стояв біля основ державного будівництва і активно веде його зараз, справжніх героїв нинішнього дня. Проте указ рясніє прізвищами антигероїв — близьких до керівника держави персон, його товаришів, друзів його сім’ї, однопартійців з кримінальним шлейфом і підмоченою репутацією, пристосуванців... Тих, які не так служать Україні, як прислуговують нинішній владі.

Не в одного патріота України защеміло серце, коли дізнався, що ордена Ярослава Мудрого IV ступеня Віктор Янукович удостоїв митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела (у миру — Олексія Саввіна). Українське, національне, державне для цього чоловіка в рясі чуже! Погляд його звернений не на Київ, а на Москву. Це Агафангелу належать такі заклинання: «Згубне прагнення України до Європи є черговою спробою здійснити багатовікове прагнення протестантсько-католицького, масонського та безбожного Заходу відірвати Україну від єдності зі світовим центром Православ’я — Москвою, і втягти її в орбіту західних лжецінностей, зробити її частиною системи нового світового порядку». Тож як наш президент, постійно заявляючи про незмінний курс України на євроінтеграцію, може нагороджувати противника європейських устремлінь?

Орден Ярослава Мудрого буде тепер і в колекції іншого українофоба — міністра освіти і науки Дмитра Табачника. Що не день він намагається переписати історію України, викидає з підручників справжніх її героїв, а вписує туди придуманих, скорочує у шкільних програмах години української мови і літератури (вважає їх «не нужными»), зате активно пропагує російську мову, російські цінності. В його пасиві заперечення Голодомору як геноциду українців, образи галичан. При цьому Табачник не тільки залишається на високій державній посаді, а й отримує державні відзнаки. Чи не насмішка це над Україною?

До свята Незалежності отримав орден «За заслуги» І ступеня оперний співак Володимир Гришко, якого ще називають придворним артистом. По черзі він напрошувався у радники “помаранчевого і “біло-блакитного” президентів, не знаходив собі місця, коли дізнався, що не став міністром культури. Недавно вголос заявив, що покидає Україну і пишається цим — бо тут, мовляв, робити нічого. Це за таку «любов до батьківщини» треба давати ордени?

До національного свята дали нагороду одіозному нардепу від Партії регіонів Віталію Журавському. Це його перу належить законопроект про наклеп, який, по суті, закривав рот журналістам. У переліку відзначених — голова Вищої ради юстиції, колишній міністр Олександр Лавринович, на якому теж лежить відповідальність за недолугу правову систему в Україні, правове свавілля, від якого на вухах стоїть Європейський суд з прав людини. А ще в його міністерській кар’єрі неприємний епізод з катанням на контрабандному «Мерседесі»…

Орден «За заслуги» ІІ ступеня має тепер син генерального прокурора Артем Пшонка. Про його заслуги перед державою українці не чули нічого. (Як заявляв народний депутат від «Свободи» Юрій Сиротюк, Пшонка-молодший причетний до компанії «Газ України 2009»). Журналіст видання «ОРД» Володимир Бойко писав про зв’язок Артема Пшонки із організованим злочинним угрупованням у Краматорську. Числячись на роботі у парламенті, Пшонка-молодший рідко коли відвідує сесійні засідання, а його карткою голосують інші. Це щодо питання про його заслуги у державному будівництві...

У списку відзначених президентом — міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко. Після серії гучних кримінальних скандалів за участю міліціонерів (зокрема, зґвалтування у Врадіївці), використання спецзагонів проти мирних демонстрантів опозиція вимагала відставки глави МВС. Однак Віктор Янукович і бровою не повів. Більше того, виписав головному міліціонерові орден. Точно, як у тій байці — і щуку кинули у річку…

Нові державні відзнаки носить тепер народний депутат Юрій Іванющенко, якого більше знають за кримінальною кличкою «Юра Єнакієвський» і за годинником вартістю півмільйона доларів. Про його заслуги перед державою доводиться лише здогадуватися...

Президент вшанував своєю увагою народного депутата Давида Жванію, одну з перших парламентських «тушок», політичного колаборанта. Кавалером ордена княгині Ольги ІІІ ступеня стала мати першого віце-прем’єра Сергія Арбузова, голова правління акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» Валентина Арбузова. Не була би родичкою правої руки Миколи Азарова — не була би «княгинею».

Дружина тернопільського губернатора, голова Гусятинської райради Надія Хоптян, також ходить у «кавалерах». Надзвичайних успіхів у роботі органів місцевого самоврядування вона не досягла, зате відзначається віртуозністю застосування адмінресурсу на користь Партії регіонів.

Не забув президент інших людей, які вірою і правдою служать йому. Скажімо, провідним активістам Партії регіонів — нардепу Борису Дейчу і художньому керівнику театру ім. Лесі Українки Михайлу Резніковичу (той, що у 2005-му «наїжджав» на «помаранчевих») дав Золоту зірку Героя України. З доброї волі президента екс-нардеп від ПР, а нині заступник секретаря РНБОУ Володимир Сівкович від полковника запасу доріс до генерал-майора запасу. На особливу увагу заслуговує присвоєння спеціального звання голові Державної пенітенціарної служби України Олександру Лісіцкову — він тепер генерал-полковник внутрішньої служби. Не без того, що нові зірочки на його погонах з’явилися після зйомки відеосюжетів з тюремної камери-палати колишнього глави уряду Юлії Тимошенко і жорсткого контролю за бунтівним Юрієм Луценком у Менській ВК…

Непогано, коли президент має друзів. Але де ж їх отой «значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм», за які на Банковій виписали цілий мішок орденів?

Мустафа НАЙЄМ, журналіст, громадський активіст

Я думав, що після втечі Петра Мельника нас уже навряд чи може спіткати більш комічна подія, пов’язана з міліцією. Виявляється, може… Мені не зрозуміло, яким потрібно володіти рівнем цинізму і «скотства», щоб нагороджувати главу МВС орденом «За заслуги» через два місяці після того, як його підлеглі зґвалтували дівчину. Не виключаю, що у пана Захарченка є заслуги перед країною, але це ж повний маразм — вручати орден саме зараз…

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Одіозна влада роздає нагороди таким, як сама. Це може свідчити, що вона не розуміє і не збирається розуміти, що таке інтереси українського суспільства і повністю нівелює значення державних нагород. Думаю, авторитетним людям, які колись заслужено отримали свої звання, ордени і медалі, соромно перебувати у компанії новоявлених «лауреатів». Частину цих нагород роздали «своїм людям», частину — тупо продали. Добре було б, якби наступна, демократична влада скасувала усі ці фальшиві почесті…