Геннадій МОСКАЛЬ: «Випадок з Мельником – це боротьба двох кланів, які «виживають» Азарова з посади»

Триває кримінальне реаліті-шоу за участю колишнього ректора Податкової академії, народного депутата трьох скликань Петра Мельника. Правоохоронні органи імітують бурхливу діяльність з його пошуків, а високопосадовця, звинуваченого в отриманні хабарів, не можуть знайти ось уже другий тиждень. Щоправда, у вівторок, 27 серпня, глава МВС Віталій Захарченко повідомив, що місцеперебування Мельника за кордоном встановлено, і через деякий час його екстрадують в Україну...

Кілька днів тому журналісти з надійних джерел у силових органах роздобули інформацію, що Петро Мельник, скориставшись паспортом рідного брата Олександра, пробував перебратися через білоруський кордон. «Сябри» затримали його на пропускному пункті «Верхній Теребежів» і повернули в руки Державної прикордонної служби України. Про це зокрема повідомив помічник начальника Пінського прикордонного загону Республіки Білорусь по роботі із ЗМІ Михайло Бут-Гусаїм. Є роздруківка детального звіту пригод Мельника на кордоні. Однак наша прикордонна служба категорично заперечує такий розвиток подій. Очевидно, хтось із дуже впливових осіб з Києва зам’яв цей трафунок.

За одними даними, одіозний екс-нардеп накивав п’ятами в Австрію (пробрався туди ще до оголошення у міжнародний розшук). Інші джерела кажуть, що знайшов потаємний притулок у Франції. Цікаві подробиці щодо особи Петра Мельника повідомив колишній генпрокурор України Святослав Піскун, який є його близьким другом і кумом. В інтерв’ю «Погляду» Піскун заявив, що Мельник не міг втекти з України і не може переховуватися десь у лісі — бо потерпає від астми, протягом останніх 10 років не може спати без кисневої подушки…

Політично-правову комедію із затриманням, домашнім арештом і загадковим зникненням Петра Мельника редакція «Високого Замку» попросила прокоментувати народного депутата, генерал-лейтенанта міліції Геннадія Москаля. Він добре знає писані і неписані закони, за якими діє наша правоохоронна і загалом владна система…

— Маємо розуміти, що таких мельників можна повно знайти у будь-якому виші України, у будь-якому коледжі: чи то у Львові, чи то у Донецьку, — каже Геннадій Геннадійович. — Корупція не може бути вибірковою, вона є тотальною в Україні.

Випадок з Мельником — це боротьба двох кланів, які «виживають» з посади пана Азарова. Прем’єру протистоять міністр доходів і зборів Клименко та перший віце-прем’єр Арбузов. Йде війна, невидима, як радіація. Всі одне одному усміхаються — але сутичка розгорілася не на жарт.

По Мельнику били точково. Він дав привід для цього. Якщо бачиш, що ти вже там не потрібен, — піди! Зрештою, «піти» його можна було б інтелігентніше: оскільки створилося нове міністерство доходів і зборів — то можна було, наприклад, Податкову академію реформувати в Академію податкової і митної служб і в такий спосіб вивести неугодних людей за штат, зокрема ректора. Але, видно, потрібне було показове «шмагання». Один клан старався Мельника засадити у тюрму, інший — «відмазати» від неї. Одна сторона, чиї інтереси були зачеплені (маю на увазі Азарова і його оточення), вживала заходів, щоб не допустити гучного скандалу. Інша сторона через непрофесіоналізм, головотяпство підлеглих загубила Мельника…

— Хто зняв Мельнику електронний браслет так, що він залишився непошкодженим?

— Звичайно ж, працівники міліції. Хоча виникає великий сумнів, чи взагалі цей браслет на ньому був. Швидше за все, поклали його біля нього і сказали: «Нехай тут лежить…».

— Хто переміг-програв у цьому протистоянні кланів?

— Загалом програла Україна. Постраждала нинішня влада, її імідж. Ця історія показала, що наша правоохоронна система не може впильнувати одного Мельника — тоді як вона може вберегти країну, якщо, не дай Боже, щось станеться. Наша міліція може добре відлупцювати під Київрадою чи під Адміністрацією президента тих, що прийшли висловити незгоду із владою. А от зробити свою безпосередню роботу — не виходить!

Очевидно, Мельника відвезли з-під домашнього арешту, провезли через кордон. Все було домовлено. Все це ланки одного ланцюжка. Один клан переміг іншого.

Всі знають, хто такий Мельник, хто його призначав ректором, хто є засновником Податкової академії. Все це — дітище Азарова. Удар був по ньому, а не по Мельнику. Він не та величина…

— Дивно бачити такі бої у провладній партії…

— Ця пригода ілюструє розкол у Партії регіонів, про який давно всі говорять. Зовні він невидимий, там немає тієї війни, яка свого часу тривала між президентом Ющенком і прем’єром Тимошенко. Проте ненависть серед однопартійців Януковича зараз набагато вища. У «помаранчеві» часи вожді-антагоністи вийшли на ток-шоу, виплеснули весь негатив — і все. Зараз він нагромаджується, переходить у не зовсім адекватні дії.

Я спілкуюся з багатьма депутатами від Партії регіонів, які є цілком нормальними людьми, але яких життя змусило піти у цю політичну силу — щоб не залишитися голими-босими і не втікати за кордон. І вони виливають мені цей свій біль…

— Чим закінчиться історія з Мельником?

— Сидіти він не буде. Для цього зроблять усе. Та й ніхто його не знайде. Протистояння між кланами триватиме. Бо жодна зі сторін не отримала очевидної перемоги. І далі можуть бути всякі «подлянки».

— Де зараз одіозний ректор: в Україні, поза її ме­жами?

— Думаю, Мельника вивезли за кордон. Тримати його в Україні було небезпечно — СБУ, МВС повністю контролює Адміністрація президента. Україна вразлива через те, що з багатьма країнами, зокрема з Америкою, не має міжнародних правових договорів про видачу правопорушників. Наші кмітливі політики і чиновники мають розумного імміграційного адвоката, який чітко скаже, де можна пересидіти «тяжкі часи». А далі буде 2015-й рік. Хто може спрогнозувати, що буде тоді? Вибори можуть перевернути Україну на 180 градусів. Мельник ще може приїхати в Україну на білому коні, його можуть зустрічати на кордоні з квітами…

— На чиєму боці у цьому конфлікті президент Янукович — на боці свого друга Азарова чи друзів свого старшого сина — Арбузова і Клименка?

— Невідомо, чи знав Янукович про цю спецоперацію. Можливо, її робили поза його спиною. Але ця історія президенту зашкодила: вибори не за горами, і такий конфлікт явно не піднімає його рейтинг. Зрештою, мені не цікаво, чи був Віктор Федорович «у курсі», чи хтось отримав «наганяй» за це у кабінеті. Немає «Мельниченка-2», щоб знати, що твориться у кабінеті президента…