«Якщо в інстаграмі підписався хтось у мілітарі, вже знаю — надійде повідомлення з потребою сіток»

Пʼятниця, вечір — ідеальний час для відпочинку. Та не для них. Волонтерки зібрались у своєму «офісі», аби плести маскувальні сітки. На столі великий фрагмент основи, поруч — смужки спанбонда (матеріал щільніший за агроволокно, який використовують для плетіння маскувальних сіток) у чотирьох різних відтінках зеленого. Ці сітки «літні» і щоразу індивідуального візерунку. Військові повідомляють волонтерам про місцевість, а вони вже відповідно підбираються колір, аби забезпечити максимальне маскування.

Всю комунікацію з військовими, організацію роботи Центру та іншу логістику взяла на себе тендітна Марія. До плетіння маскувальних сіток долучилась, бо відчувала потребу допомогти війську. Спершу Центр діяв на базі місцевого коледжу, а віднедавна — волонтерки «працюють» у приміщенні, яке надав місцевий бізнес.

Вони не скаржиться, роблять те, що від них залежить. Війна торкнулася їх не лише з новин: хтось оплакує полеглого рідного захисника, хтось щоденно молиться за воїна-сина… Волонтерки кажуть, рахунок сіток вже перейшов поза тисячу. Однак, проблеми таки є: перша — донати, а точніше їх нестача, а інша — руки. Серед волонтерок вже є група «своїх», які відвідують центр якомога частіше, а якщо вже доводиться пропускати, то відпрошуються у колежанок і … совісті.

«У нас черга до жовтня, тоді вже будемо плести „осінь“. Для шачан, звісно, закриваємо запит найперше. А загалом передаємо сітки для бригад по всій лінії фронту. На нас „виходять“ через сарафанне радіо. Як туристи діляться контактом відпочинку на Світязі, так бійці передають один одному наші дані. Якщо в інстаграмі підписався хтось в мілітарі, то вже знаю — надійде повідомлення з потребою сіток», — розповідає Марія Оліферчук. — Нам катастрофічно бракує рук, особливо для важкої фізичної роботи. Наприклад, зараз є кілька частин сітки, їх треба зʼєднати разом, завантажити, відвезти на відправку, а це потребує сили. Вимушена когось кожного разу шукати і просити про допомогу".

«Щоправда долучаються до плетіння наші «філії» у Ростані, Грабове, Припʼяті, Мельниках, Світязі, Любомлі, а також віряни Церкви Христа Спасителя, зокрема Валентин Малінов. Ми надаємо матеріали, а вони віддають вже готову сітку. Інколи долучаються загальноосвітні заклади та інші бюджетні установи. Періодично співпрацюємо з Шацькою селищною радою та Центром Зайнятості через суспільно-корисні роботи, до яких долучаються громадяни, які стоять на обліку, — розповідає керівниця Волонтерського центру Марія.

Аби залучити якомога більше благодійників, Марія організовує лотерею. Місцевий бізнес надає товар чи послугу, які можна виграти, задонативши на збір. Та поки волонтерки закликають не бути байдужими і пожертвувати будь-яку суму. Бо ж це найперше нам потрібно, аби воїни були захищені і замасковані на позиціях.