BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Львівська мерія пропонує викупити у підприємців Сокільників землю поряд з летовищем. Інакше — суд?

Львівська міська рада готова викупити землі у підприємців Сокільників, які мають намір звести на них багатоповерхівки. Ці землі розташовані неподалік міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького. Щоправда, у Ратуші мовчать, чи передбачені для цього кошти у міському бюджеті, та яка то має бути сума?

Фото ілюстративне із відкритих джерел
Фото ілюстративне із відкритих джерел

Нагадаємо, на початку квітня топ-посадовці мерії Львова запропонували Сокільницькій сільраді варіант — замість сотень тисяч квадратних метрів житла варто звести діловий центр із IKEA, аутлетами, логістикою та вантажним терміналом.

«Сподіваюся не буде потреби викупу цих земель з боку міста чи держави»

Як розповів для «ВЗ» заступник міського голови Львова з питань містобудування Любомир Зубач, за результатами роботи міжнародних експертів (в рамках проєкту британського уряду, британських компаній Jacobs, Gleeds та BDP), приаеродромна територія біля Сокільників визначена, як така, що має високий потенціал для розвитку економічної діяльності: логістики, бізнесу та міжнародних інвестицій.

«Львівська міська рада повністю підтримує цю концепцію і готова посприяти у пошуку інвесторів, які зможуть її реалізувати, в тому числі на міжнародному рівні, — каже він. — Вважаємо пропоновану економічну модель високоприбутковою, тому переконані у виникненні інтересу з боку серйозних інвесторів. Сподіваюся не буде потреби викупу цих земель з боку міста чи держави.

Запропонований концепт є вигідний для всіх сторін. Безпечний для міста та аеропорту, стратегічно важливий для держави, але в той же час вигідний для самої Сокільницької громади, адже створить до десяти тисяч робочих місць та суттєво розширить податкову базу громади. Якщо наша пропозиція не буде акцентована, то будуть тривати судові процеси".

Як стало відомо «ВЗ» з достовірних джерел, львівська мерія надсилає запрошення підприємцям та сільраді Сокільників про участь в робочій групі, яка має врегулювати земельний конфлікт.

«До вас приходить сусід і починає розповідати, як вам жити…»

«Це черговий приклад того, як чиновники Львівської міської ради намагаються нав’язати свою „добру волю“ та власні пріоритети чужій громаді. І це відбувається паралельно з нездатністю вирішити одну з найкритичніших проблем міста — будівництво сміттєпереробного заводу, яке не можуть реалізувати вже понад двадцять років, — наголошує у коментарі для „ВЗ“ голова Сокільницької громади Тарас Сулимко. — Якщо перенести цю ситуацію на побутовий рівень — уявіть, що до вас приходить сусід і починає розповідати, як вам жити, що садити у дворі, як користуватись будинком, і чому кукурудза краща за троянди. Саме так виглядає ця „турбота“ про Сокільники. Ключове питання — що від цього отримають Сокільники? Міфічні 10 тисяч робочих місць? Чи є гарантії, що інвестори будуть зареєстровані саме у Сокільницькій громаді? Чи гарантується, що податки залишаться в її бюджеті? Бо практика показує інше. Наприклад, компанії можуть працювати в одному місці, а податки сплачувати в іншому».

Тарас Сулимко каже, Сокільники вже мають негативний досвід, коли бізнес, що працював на території громади, фактично був змушений перереєструватися у Львові в обмін на доступ до інженерних мереж та транспортної інфраструктури.

«Якщо проаналізувати риторику міської влади щодо Сокільників, бачимо цікаву еволюцію, — продовжує мій співрозмовник. — Спочатку „земельні афери“ і „дерибан століття“, потім — загроза для аеропорту, заяви про незаконність земель і звернення до правоохоронних органів. А сьогодні ті самі території вже називають перспективними, а їхніх власників — інвесторами. Замість звинувачень — пропозиції „партнерства на рівних умовах“ і навіть допомога з пошуком нових інвесторів. Щоправда, з невеликим уточненням: якщо Сокільники не погодяться — їх „підтримають“ судовими позовами. Своєрідне бачення партнерства».

— Що вас насторожує в ідеях львівської мерії?

—  Ідея тунелювання вулиці Кульпарківської. Вартість сучасного автомобільного тунелю в Україні стартує від 60 млн доларів за кілометр. І це лише базова оцінка, реальна вартість подібного проєкту — сотні мільйонів. Це не враховуючи, як вплине продовження злітної смуги на існуючу забудову зі сторони Львова і мешканців тих будинків? Зносити і розселяти, вочевидь чиновники про це не думають! Виникає логічне питання: чи справді громада Львова вважає саме такі програми і витрати пріоритетними?