Колись гуцул без бартки з дому не виходив…
Знаєте, що таке бартка? Це традиційна гуцульська невелика сокира, яка поєднує в собі функції знаряддя праці й зброї. Має довгий тримач та вузьке лезо, інколи оздоблена різьбленням або металевими вставками. Бартку використовували у побуті - для роботи по господарству, у дорозі - як опору під час ходьби в горах, а у минулому — для самозахисту
Сьогодні бартка є символом гуцульської культури, цю сокирку використовують як елемент народного строю або декоративний сувенір.
У самому серці Карпат, у селищі Верховині (Жаб'єму), яке Іван Франко назвав «гуцульською столицею», традиція носіння бартки живе досі. Саме тут було встановлено рекорд України «Найбільша кількість барток на одній локації» — під час народного різдвяного дійства «Гуцульська коляда». 188 барток у руках чоловіків-колядників та військовослужбовців — як символ непокірного гуцульського духу.
Після встановлення рекорду учасники виконали знамениту гуцульську коляду, яку було внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.
Організатор рекорду — відділ культури Верховинської селищної ради. Один з ініціаторів рекорду — військовослужбовець Руслан Трач, майстер, який володіє магічними секретами виготовлення автентичних барток і мріє заснувати у Верховині Музей барток.