«Знаю наскільки важко переживати холод… Треба гуртом рятуватися, тоді буде легше»

«Друзі, кияни, приїздіть до нас грітися. Ми готові оплатити проживання в готелях Львова — 10−20 осіб впродовж тижня.

Будь ласка, друзі, перешліть тим, кому зараз найважче. Пишіть у приват", — написала на своїй сторінці у Фейсбуці директорка Львівської туристичної фірми Ірина Мала (Iryna Mala).

Я зателефонувала до пані Ірини, аби детальніше розпитати її про цю ініціативу. Ось що вона розповіла.

— Чоловік якраз поїхав у відрядження до Києва, — каже Ірина Мала. — Я його розпитувала, яка ситуація у столиці? Запитала, чи вдалося йому помитися? Він каже: «У нашому готелі, як не дивно, була вода». Cказав, що на вулиці дуже холодно!

Потім я подивилася уважно на прогноз погоди: впродовж тижня у Києві буде до мінус 17 градусів морозу, на відміну від Львова. Тоді почала думати: що я можу зробити?

Аж такої продуманої акції немає. Я директорка туристичної фірми, знаю, як розмістити людей у готелях. Подумала, що ми можемо це осягнути. Якби людина звернулася, в межах 20 осіб, ми могли б розмістити. Головне, щоб були місця в наших готелях.

— Коли більше людей про це дізнається, можливо, хтось теж зможе долучитися до вашої ініціативи…

— Було б добре! Звісно, ми звернемося у готелі, аби вони надали знижку наскільки це можливо. Зараз такий шок люди переживають… Знаю наскільки це важко переживати холод впродовж багатьох днів. Сама пережила це. І розумію, що треба гуртом рятуватися, і тоді буде легше.

Зараз така ситуація, люди можуть працювати і дистанційно… З харчуванням ми допоможемо. Думаю, що це все підйомне. Якщо долучаться власники помешкань, наприклад, буде ще краще!

— Ви якось будете перевіряти, наскільки людині дійсно потрібна допомога?

— Думаю, що у переписці та у розмові стане зрозуміло наскільки цій людині потрібна наша допомога. На що я завжди покладаюся: на людські якості та розуміння одне одного. На це покладаюся більше, ніж на якісь перевірки, чи ще щось.

P.S. Я тільки що повернулася з центру міста… На вулиці холодно. У багатьох закладах немає світла. Гудуть генератори. На вул. Огієнка на дверях кав’ярні побачила оголошення: «Ми працюємо. Кава є». Це якось так зворушливобуло… Чесно, аж до сліз. Всередині кав’ярні темно, а на вітрині гріють душу — круасани та інші солодощі.

Потім я зайшла в магазинчик біля Привокзального ринку. У приміщенні холодно, світла немає. Купила домашні капці, теплі, такі як уггі. Продавчиня аж світилася від щастя. Клієнтів у неї небагато…

Підтримуємо одне одного у часі війни!