BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Суддю, який сім років і сім місяців «маринував» справу львівського «беркутівця» Пацеляка, відправили на переекзаменовку

«Тимчасово, терміном на два місяці, відсторонити від здійснення правосуддя, з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді, з обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування норм Кримінального процесуального кодексу України та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді»

Під час розгляду скарги на суддю Ясельського у Вищій раді правосуддя. На передньому плані, справа - сам суддя, зліва - його опоненти, виступає екснардеп Василь Пазиняк. Фото зі сторінки «Адвокатської дорадчої групи» у Телеграм-каналі
Під час розгляду скарги на суддю Ясельського у Вищій раді правосуддя. На передньому плані, справа - сам суддя, зліва - його опоненти, виступає екснардеп Василь Пазиняк. Фото зі сторінки «Адвокатської дорадчої групи» у Телеграм-каналі

Таке рішення сімома голосами із дванадцяти ухвалила Вища рада правосуддя щодо судді Святошинського районного суду м. Києва Анатолія Ясельського за апеляційною скаргою представників Офісу Генпрокуратури та громадської організації «Нескорений Майдан». Скаржники вважають це рішення занадто м‘яким. Вони просили у членів Вищої ради правосуддя за грубі порушення закону, Кодексу суддівської етики звільнити А. Ясельського з посади судді і позбавити його довічного утримання (яке рівнозначне його щомісячній зарплаті).

«Правосуддя у цій справі не відбулося і виправити це вже неможливо…»

Анатолій Ясельський розглядав резонансну справу щодо обвинувачення екскомандира львівського «Беркута» Ростислава Пацеляка у неправомірних силових діях щодо учасників масових громадських протестів у Києві 18 лютого 2024 року, зокрема, у Кріпосному провулку і на вул. Інститутській, 18, що призвело до великої кількості постраждалих серед майданівців (78 осіб, серед них — народні депутати, журналісти). Справу суддя розглядав безпідставно довго — сім років і сім місяців, але так і не виніс вироку. Закрив провадження 29 лютого 2024 року через те, що сплив 10-річний термін давності кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення, постраждалі вважали, що і обвинувачений з адвокаткою, і сам суддя всіляко, під різними приводами затягували розгляд справи, що А. Ясельський невмотивовано переносив засідання (скарги про це надходили у ВРП ще з 2021 року), а відтак «беркутівець» уник заслуженого покарання. Громадськість розцінила це не тільки як грубе порушення закону, а і як приниження постраждалих і родин вбитих учасників Революції гідності.

Серед грубих порушень, на які було вказано в апеляційній скарзі - відмова А. Ясельського викликати свідків, яких пропонували прокурори, необґрунтоване відхилення інших їхніх клопотань, порушення засад рівності сторін, принципу змагальності, у багатьох випадках переходив межі своїх повноважень. Зокрема, при закритті провадження суддя Ясельський не з’ясував думки всіх сторін та не надав можливості прокурору, потерпілим та їхнім представникам висловити свою правову позицію щодо заявленого клопотання (більше про це ми розповідали у попередніх публікаціях «ВЗ»).

Дії судді Ясельського прокурори і громадські активісти оскаржили у 3-ій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя. Під час розгляду скарги 8 жовтня 2025 року там не угледіли злого умислу у діях цього служителя Феміди. А через процедурні порушення покарали його лише доганою і позбавленням місячної доплати до посадового окладу. Сторона обвинувачення оцінила цей вердикт як надто ліберальний, такий, що не відповідає наслідкам вчиненого. І оскаржила це рішення у ВРП.

Скаргу розглядав пленарний склад Вищої ради правосуддя. Цього разу оцінка дій судді Ясельського була більш принциповою. Хоча далася вона нелегко. Суддя-доповідач Віталій Махінчук пропонував залишити в силі попереднє, м‘яке покарання Анатолію Ясельському. Але Роман Маселко запропонував альтернативне, жорсткіше рішення. За нього проголосувала більшість членів ВРП.

«Встановити, що суддя все-таки допустив затягування розгляду справи, не було вжито заходів для належного та своєчасного розгляду справи, і тому п. 2 ч. 1 ст. 106 наявний в діях судді», — сказав член ВРП Роман Маселко.

За його словами, «правосуддя у цій справі не відбулося, і виправити це вже неможливо».

«Будемо скаржитися у Верховний суд. А потім — у Європейський»

Як на мене, рішення ВРП щодо судді Ясельського можна розцінити як висновок про його професійну непридатність. Як публічний ляпас йому. Після такого висновку, як мовиться, можна згоріти із сорому. Але чи у всіх осіб у суддівських мантіях він є?
Доволі критично, як недостатнє, оцінила покарання Вищої ради правосуддя судді А. Ясельському громадська активістка Роксолана Хмара, вдова відомого політика-правозахисника. За її словами, йдеться про «кривосуддя».

"Фактично вони ніяк Ясельського не покарали, хоча трохи зробили жорсткішим попереднє рішення — відсторонили на два місяці від роботи та відправили повчитися, ще раз здати суддівський екзамен.

Прикро і боляче… Суддя може робити, що завгодно, як завгодно порушувати Закон, затягувати і закривати справи, а вони… все покриють. Ми хотіли домогтися звільнення судді Ясельського, позбавлення його довічної пенсії. Поки що не вдалося. Але ми на цьому не зупинимося, будемо подавати скаргу у Верховний Суд, а потім — в Європейський".