У світі квардроберів нова сенсація: 100 метрів за 14,55 секунди на чотирьох кінцівках

«Чотирьохногий» бігун, повідомляє видання, встановив рекорд з третьої спроби, провівши попередньо кілька тренувань.

«Я відчуваю, що вписав своє ім'я в історію людства, — сказав він із посмішкою. — Тепер, коли я став найшвидшим серед людей, хочу тренуватися так, щоб перемагати навіть тварин».

Йоні, зачарований граціозними рухами мавп і кішок, займається бігом на чотирьох кінцівках вже приблизно дев’ять років і майже щодня тренувався на гірській стежці, яка веде до замку Йонаго, та на місцевих пляжах. У шкільні роки він відточував свою «чотириногу» техніку бігу в лісі неподалік школи під час обідніх перерв. Він також звертався до «профі», щоб навчитися швидше просувати своє тіло вперед. Він спостерігав за мавпами у зоопарку та за тим, як бігають кішки.

Молодіжна субкультура квадроберінг все повніше, нарівні з іншими країнами Європи, Азії та Америки, захоплює і Україну. Квадроберів, молодих людей, переважно підлітків, що одягом та поведінкою імітують тварин, здебільшого кішок та собак, інколи мавп, ведмедів, білок тощо, вже бачили в київському метро, в парках та інших громадських місцях Житомира, Луцька, Полтави, Миколаєва, Запоріжжя, Дніпра, Одеси, Львова, Чернівців та інших міст. В інших країнах, де цей тренд став особливо популярним, він викликає занепокоєння правозахисників, педагогів, психологів, органів правопорядку та влади. Варто розібратися, що ж і до чого?

Квадробіку можна назвати неофіційним видом спорту, оскільки свій початок вона веде від японського спринтера Кенічі Іто, який почав тренуватися в бігу рачки, наслідуючи приматів. Його історія була не такою простою. Він вважається засновником квадробіки. У дитинстві його називали «мавпою» через його зовнішність. Саме мавп він і почав наслідувати в спорті, створив унікальну техніку пересування на чотирьох кінцівках. Одного разу поліція Токіо затримала його під час того, як він пересувався вулицями рачки. А то якось він задумав похід в гори на місяць з метою організувати тренувальний табір. Однак вже першого дня нагодився мисливець, який прийняв його за кабана і ледь не підстрелив.

А вже в 2008 році Іто зумів легітимізувати своє захоплення, добившись того, що Книга рекордів Гіннеса зафіксувала його світовий рекорд — 18,58 секунди на стометровій дистанції, подоланій на чотирьох кінцівках. Пізніше він ще покращив свій рекорд: у 2013 році - подолав стометрівку за 16,87 секунди, у 2015 році - за 15,71 секунди. Інші японці спробували побити його рекорд, і таким чином цей дивний спорт набув популярності.

Назва його походить від латинського слова quattuor («чотири») та англійського aerobics («аеробіка»). Спортсмени як правило пересуваються рачки, наслідують інші рухи тварин. Квадробери надягають маски тварин, накладні вуха, штучні хвости та рукавички для «лап». Змагання з квадробіки проходять у багатьох країнах, включають біг рачки, плавання, полювання і сон у позі тварин.
Квадробіка стала особливо популярною завдяки соціальним мережам. Так, у TikTok, квадробери діляться своїми відео, змагаються у вправності та точності імітування тварин.

Отже, у суспільстві виникає закономірне питання: квадробіка — це безневинне захоплення, не шкідлива субкультура нинішньої молоді, чи небезпечне для суспільства і самого підлітка порушення норми людської поведінки? І ось тут виникає досить тонка проблема. Чи має Україна у ставленні до квадробіки переймати досвід демократичних країн, чи, можливо, мають рацію тоталітарні країни?

Наприклад, у тоталітарній росії з участю депутатів державної думи розгорнувся широкий рух за абсолютну заборону цього молодіжного захоплення. Так, депутат Сергій Колунов вимагає запровадження кримінальної відповідальності для батьків дітей-квадроберів. Своє звернення він направив до дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. Він наводить аргументи: якщо у серпні минулого року в мережах на слово «квадробери» було 1184 рази пошукових запросів, то у серпні цього року по ньому вже клікали 439 тисяч 683 рази. І хоча це не свідчить про шкідливість руху, депутат вважає, що це не красиво.

«Велика кількість дітей асоціює себе з тваринами, спілкується між собою не словами, а звуками, а на торгових майданчиках в Інтернеті відзначається поява окремої категорії товарів — «квадрокорми» і навіть «будинки для квадроберів», — пояснює Колунов. Він наполягає на введенні адміністративної та кримінальної відповідальності для батьків квадроберів, а також позбавленні батьківських прав мам і тат хлопчиків і дівчаток, що особливо відзначилися.

До нього приєдналася депутат Мізуліна, яка публікує шокуючі новини. На одному з відео в Омську мама вигулює на повідку доньку у костюмі собаки. На іншому відео з «Новин Краснодару» дівчинка-квадробер гавкає на маленьку дитину. За словами матері атакованої дитини, вона вкусила її дочку за руку. В метро Єкатеринбурга хлопець зображував собаку: у вагоні електропоїзда він пересувався рачки, терся об ноги дівчат. Чоловіки на такого пасажира дивились із підозрою.

На маркетплейсах в росії вже продають будки та лежанки для квадроберів. Навіть з’явився власний корм. Його продає сільський житель з Оренбурзької області. Одна упаковка корму вагою 480 г коштує 998 рублів. До складу входять цукор, какао, сухе молоко та кокосове масло. Деякі користувачі насмішкувато цікавляться: чи є корм для кастрованих квадроберів? Депутат Віталій Мілонов не виключає, що мета виробника не нагодувати, а отруїти квадроберів: «Комерсанти, які це виробляють, повинні бути покарані дуже жорстко, оскільки вони по суті кажуть, що вони виробляють дитячі продукти, продукти дитячого харчування, не маючи на те відповідних сертифікатів та дозволів».

Тотальну заборону, як завжди в росії, підтримує російський народ: «Правильно! Потрібно заборонити все це „квадроберство“ на законодавчому рівні. Тому що дивлячись збоку, „квадроберство“ тягне на психодіагноз».

В Україні, де настільки спотворених захоплень не спостерігається, дитячі та підліткові психологи не налаштовані на заборони. Навпаки — сувора заборона може викликати нерозуміння та спеціальний спротив у юнаків і юнок, які захопилися квадробікою. Батьки та вчителі, радять психологи, повинні бути друзями дитини, повинні вміти зрозуміти їх захоплення та вміти направити його в корисне русло.

Адже як би там не було, а ми, дорослі, повинні визнати свою причетність до виникнення цієї дивної субкультури. Гадаю, в багатьох, хто в дитинстві відвідував дитсадок, в альбомах збереглися фотознімки дитячих святкувань, коли діти були прибрані в костюми різних героїв — зайчиків, котиків, ведмедиків, собачок, мавпочок, у кожного над голівкою сторчать смішні довгі вушка.

Психологи та психіатри пов’язують залучення дітей у квадробіку саме з дефіцитом уваги та підтримки з боку батьків та вчителів, складнощами у спілкуванні з однолітками та дефіцитом ігрових майданчиків. Підліткам складно самостійно розібратися зі своїми психологічними проблемами, тому вони вибирають доступний для них вид відпочинку та занять. Гра в квадроберів перетворюється в хобі, з якими весело проводити час з однолітками. Об'єднання в групи дає почуття безпеки.

Психологи радять розрізняти нормальну дитячу поведінку, коли дитина просто грається, і це заняття забирає в нього не більше 10 відсотків часу, і відхилення від норми, коли підлітки аж надто захоплюються мавпуванням тварин. Захоплення квадробікою повинне з’явитися, розвиватися і з часом згаснути, втрати попит в дитини. А якщо така поведінка триває кілька місяців, батькам варто звернути увагу на психологічний стан дитини та обговорити її з дитячим психологом чи психіатром. Отже квадробіка — це право дитини обрати собі ту чи іншу гру, спорт, заняття, які йому саме зараз цікаві, однак це також і обов’язок дорослих, особливо батьків, приділити саме цій дитині надлишок уваги, щоб зрозуміти його і допомогти йому знайти правильне рішення.

Треба мати на увазі, що квадробіка, як свідчать фітнес-тренери, як спосіб тренування вже давно популярні у фітнес-індустрії. Разом з тим слід розрізняти професійні методики з непрофесійним наслідуванням. Ортопеди наголошують на дотриманні правил безпеки.

Слід пам’ятати, що скелет людини призвичаєний для вертикального навантаження, а горизонтальні навантаження для нього не властиві. Крім того, певні ризики становлять загальні небезпеки на вулиці, такі як бите скло, ризик заразитися правцем, іржаві цвяхи…

Психологи радять батькам та вчителям розрізняти такі дитячі захоплення як квадробери, які є лише однією з модних субкультур, а також «теріани» і «фуррі». Теріани — це представники субкультури, заснованої на ототожненні людей з іншими біологічними видами. Їхній рух виник у 1992 році в інтернет-спільноті. А фуррі - субкультура, де учасники використовують звірячі, переважно мультяшні, образи для творчого самовираження, створюючи персонажів з рисами тварин.

Поки всі ці захоплення на рівні гри, від якої підліток може легко відмовитись, знайшовши щось біль цікаве, то все нормально. Якщо ж гра зайшла в свідомість дитини на рівні хвороби, — слід звернутися до дитячого чи підліткового психолога. В будь якому випадку дитина повинна ідентифікувати себе з людиною, а не з твариною, а тваринна поведінка має відігравати роль лише гри, захоплення, проводження часу, а не перевтілення в тварину.

Психологи наголошують: якщо в дитини щасливе життя, а квадробіка — одне із захоплень — з нею абсолютно нічого не буде. Зараз вона просто грає з друзями, бо їй цікаво, це один з способів самовираження, але з часом вона зрозуміє, що їй це не потрібно. Але для цього треба, щоб у дитини був психологічний імунітет, здорова психіка.