Стару корову готувались відправити на бійню…
Історію, від якої на очі навертаються сльози, — з одного боку — від обурення, з іншого — від захоплення, розповіла волонтерка-природолюб Людмила Рой з Івано-Франківська. Ця історія — про те, що добрі серця сильніші від черствих
В одному селі жила-була корова Зося. Забезпечувала своїх господарів молоком, сиром, сметаною, маслом. Любила дітей, бавилася із собаками. Коли останнім взимку докучали сильні морози, у хліві зігрівала їх, а також їхніх цуценят, своїм теплом. На теплій спині домашньої годувальниці спали і котики…
Але все йде, все минає. Коли корові виповнилося 15 років, власники, забувши про всі заслуги Зосі, вирішили відправити її на м‘ясокомбінат — мовляв, надто вже стара, користі з неї небагато. Казали, «поки не відкинула копита», на ній ще можна непогано заробити…
Ця новина боляче вразила сусідів, які бачили, скільки доброго зробила ця тварина. Вони попросили небайдужих врятувати Зосю від смерті. Для цього потрібно було зібрати 15 тисяч гривень, які «газди» хотіли отримати за продане м’ясо на бійні…
Прийняти Зосю зголосилися у «Домівці Врятованих Тварин». Там оголосили збір коштів на викуп корови. За кілька днів вдалося зібрати більше за обумовлену суму — 17 876 грн. Тож тепер Зося, переставши бути заручницею, доживатиме віку серед інших людей, у новому комфортному місці. Там на неї не кричатимуть. Там вже не матиме страху, що на неї точать ножі…