Пічки навчилися виготовляти з… пральних машин
Українські умільці дивують своїми винаходами
Складною була ця зима. Ворог бив по енергетичній системі, тож чимало українців час від часу сиділи без тепла у своїх домівках. Мерзли й військові на своїх позиціях… Але усім на допомогу прийшли умільці з народу. Навчилися виготовляти пічки, великі й мініатюрні, з підручних матеріалів — аби тепло прийшло до кожного.
«Секретні» сірники — з бавовни та воску
Зігрітися досить швидко без опалення та електрики пропонує учитель трудового навчання зі Сум Сергій Марущенко. Розробив диво-пічку, яка важить всього 150 грамів і поміщається у кишені. Разом з учнями поставив виготовлення таких нагрівачів на потік.
Свого часу Сергій Іванович побачив подібну мініпічку у військового зі США. І був вражений простотою конструкції. Досвідчений вчитель відразу зметикував, що з такою річчю жодна зима не страшна. І створив технологію виготовлення пічок в шкільних умовах. Назвав виріб «Сумчанка».
Сьогодні потреба у таких пічках колосальна. Розуміючи це, Сергій Марущенко сконструював спеціальний верстат для прискорення роботи учнів. Матеріали стали зносити старшокласники. Так пішли в хід спрацьовані відливи, профілі для кріплення гіпсокартону, колосники, обрізки металу… На потреби школярів відгукнулися їхні батьки, також місцеві волонтери та колеги вчителя почали підсобляти сировиною. Один клас на уроці вирізає заготовки, інший — їх згинає та з'єднує. Особлива роль у шестикласників, які складають вироби в єдине ціле.
Усі випускники школи, які воюють на фронті, користуються цими невеличкими пристроями, які можна скласти в мініатюрний прямокутник, що нагадує портсигар, і покласти в кишеню. Сергій Іванович радить розпалювати їх «секретними» сірниками — обгорнутими різнокольоровою бавовняною тканиною, яка густо просякнута воском. Час їх згоряння триваліший, ніж звичайних сірників, становить щонайменше 5−10 хвилин. А найкращий вид палива для такої пічки — 5−6 соснових шишок чи жменька дерев’яних стружок. Приготувати склянку чаю чи підігріти їжу завдяки їй можна за лічені хвилини.
Монтується як дитячий конструктор
Також не знає меж вигадливість криворізьких волонтерів. Виготовляють пічки зі спрацьованих бойлерів та використаних газових балонів. Їхній виріб для обігріву та приготування їжі нагадує звичайну буржуйку. Комплектується ще й пристроями для сушіння одягу. Тамтешні волонтери віддають такі пічки разом із заготовленими дровами.
А Теодор Лівень з Тернопільщини на прилади опалення та обігріву перетворює… старі пральні машини. «Споживають» тирсу та стружку. Такими пічками, зізнається майстер, опалювала будинок ще його бабуся. Тепер майстер їх встановлює в оселях тернополян, де є витяжки. Каже, сам теж використовує свій винахід, бо так дешевше опалювати будинок. На закупівлю відходів деревини на усю зиму чоловік витратив три тисячі гривень. На такій пічці, каже, зручно готувати їжу.
Вінничанин Сергій Сентемон за одну годину складає мобільний нагрівач із жаростійкого бетону, який готує за особисто розробленою технологією. Такий виріб віддає тепла удвічі більше, ніж піч із цегли. Його встановлюють в оселях без опалення та електрики. Піч вінничанина можна так само швидко розібрати і перенести в інше місце. Скажімо, в бліндаж, гараж чи дачний будиночок. Адже елементи цієї пічки монтуються як дитячий конструктор.
Бездимні пічки для військових
У Луцьку виготовляють невеликі бездимні печі-буржуйки для військових. На такій вдасться легко розігріти й зварити їжу в польових умовах й залишитися невидимим. Адже вона не дає ні диму, ні кіптяви, тому не виявляє наших хлопців на позиціях. Також її можна використати і як обігрівач. Майстер Руслан Чарук не приховує радості, що їхні вироби з вдячністю приймають наші захисники. І нахвалюють, бо ж на одній заправці (досить пів літра відпрацьованого моторного мастила) такий пристрій працює майже шість годин! Ще й відносно легкий — важить лише 7,5 кілограма. І компактний, тож його легко вдасться вкласти навіть у наплічник. А температуру дає до 700 градусів. Той градус у печі «розганяє» вентилятор, який працює від павербанка.