У Львові вже готуються до ядерного удару…

Протягом двох місяців умісті Лева щодня відбувається тренування людей і підготовка до ядерної чи хімічної атаки. Про це заявив мер міста Андрій Садовий польському виданню Polsat News. Інтерв'ю відбулося ще 19 серпня, під час візиту до Львова президента Туреччини Ердогана, генсека ООН Ґуттереша та президента України Зеленського.

Тоді під час зустрічей на високому рів­ні йшлося, зокрема, і про можливу ядер­ну загрозу через шантаж росії на Запо­різькій атомній станції. Тому журналісти ставили відповідні запитання.

Коли Андрія Садового запитали, чи ре­альною є загроза ядерного удару, він від­повів: «Ніхто не знає, що є в їхніх головах, але вони вбивають жінок, дітей… Вони мо­жуть зробити все що завгодно. Ясно, що готують провокацію. У Львові протягом двох місяців щодня маємо тренування лю­дей і підготовку до ядерної чи хімічної ата­ки. Ми серйозно говоримо з людьми про це. Це не жарти. Від вересня будемо на­вчати цього наших дітей у школах».

Про це інтерв'ю Андрія Садового у Львові стало відомо лише у понеділок, 22 серпня. І, звичайно, слова про загро­зу ядерного удару наробили паніки се­ред львів'ян. Адже щось колись чули про те, як діяти під час ядерної атаки, хіба що мешканці середнього чи старшого віку, коли ще навчалися у школах і вузах. І від занять з цивільної оборони пам’ятають лише популярний жарт: «Що робити у разі ядерного удару? Накритися прости­радлом і повільно, не створюючи паніки, відповзати у бік цвинтаря»…

У пресслужбі Львівської міськради «ВЗ» розповіли, що перше навчання про те, як діяти у разі хімічної чи радіаційної небезпеки, Львівська мерія спільно з фа­хівцями обласного ГУ ДСНС та фахівця­ми Львівського університету безпеки життєдіяльності провела ще на початку липня. Тоді у навчаннях взяли участь по­над 400 працівників мерії та комунальних підприємств.

Уже відбулося 20 навчань щодо захис­ту від радіаційної, хімічної та бактеріоло­гічної небезпеки. Загалом курси прослу­хали 1422 працівники. Це посадовці ЛМР, освітяни, медики, працівники театрів, бі­бліотек, музичних шкіл, ЛКП, працівники ДЮСШ та інші.

Також у пресслужбі ЛМР розповіли, що періодично, уже протягом двох міся­ців, навчання відбуваються і для усіх заці­кавлених львів'ян. За кілька днів до цього з’являється анонс на сайті міськради, у соцмережах. Навчання проводять фахів­ці Університету БЖД та інші спеціалісти.

Чи є реальна загроза ядерного удару по Львову? Про це журналістка «ВЗ» за­питала у міського голови Львова Ан­дрія Садового.

«Ми живемо в умовах російсько-укра­їнської війни, і всі загрози маємо прора­ховувати і робити все можливе, щоб їх мінімізувати, — сказав мер. — Власне для того ми у Львові проводимо навчання з точки зору ядерної атаки і хімічної ата­ки. Якщо ми навчені, підготовлені, тоді рівень загрози стає значно меншим. Ви бачите, що робиться на Запорізькій АЕС. Ви можете передбачити майбутнє цьо­го об'єкта? Ні. Тому краще підготуватися і бути у безпеці, ніж бути легковажними і потім мати велику біду.

— Чи будуть проводити такі навчан­ня для дітей у школах?

— Так, ми будемо проводити навчан­ня дітей, будемо інформувати їх про за­ходи безпеки. Тому що через дітей дуже легко дійти до батьків. Наприклад, коли починаються сирени, то у нас вдома пер­ший, хто б'є в набат, — найменший син Антоній. Він усіх одразу спонукає не­гайно йти в підвальне приміщення. Тому діти молодці, вони сприймають інформа­цію чітко. Ми через них будемо надава­ти максимальну інформацію з точки зору здорового глузду, щоб вони були настав­никами для батьків, бабусь і дідусів.

— Але в разі ядерної чи хімічної ата­ки потрібні якісь заходи безпеки. Ті самі протигази — їх же немає реально для людей?

— Якщо ви під час ядерної атаки пе­ребуваєте в підземному приміщенні, де зачинені вікна-двері, і якщо на вас не­має одягу з хімічним захистом, ви маєте можливість вижити. А якщо ви на відкри­тому просторі і бачите полум’я від ядер­ного вибуху, то можете втратити життя. Є елементарні речі, які мінімізують за­грозу. Звичайно, навряд чи ми зможе­мо підготуватися до ядерної війни так, як це передбачають посібники. Тому що для цього треба мати зовсім інші ресурси і можливості. Але мінімізувати вплив від ядерної атаки і вижити ми зобов’язані.