Ситні галушки, розкішні троянди й “балкон Гітлера”
Журналістка «ВЗ» відвідала батьківщину Гоголя та Петлюри, аби дізнатися, як зараз живе Полтава
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/461791/poltava1.jpg)
Із початку війни Полтавська область офіційно прийняла 174 тисячі переселенців, левова частка яких припадає на обласний центр. Тут знайшли прихисток від війни переважно жителі сусідніх регіонів - Сумщини, Харківщини, Дніпропетровщини, а також Донеччини та Луганщини. Усі комунальні готелі Полтави тріщать по швах (у приватних ще можна забронювати номер, там також в основному живуть переселенці, яким надають 80%-ву знижку на проживання). Напередодні відрядження до Полтави я переглянула пропозиції на Booking. На сайті попереджають, що це регіон поруч із фронтом... Однак влада Полтави закликає гостей з різних регіонів України відвідувати обласний центр, запевняють, що тут безпечно. У цьому переконалася під час своєї мандрівки на батьківщину Петлюри та Гоголя і журналістка “ВЗ”. Атмосфера у Полтаві така ж, як у Львові: гості міста, серед яких чимало переселенців, залюбки відвідують культурні заходи, концерти, кав’ярні, вуличні атракції тощо. У Полтаві теж чимало музикантів-аматорів, які виконують патріотичні пісні й піднімають моральний дух українців.
Оскільки Полтавщина межує з "гарячими” прифронтовими регіонами, повітряні тривоги - двічі-тричі на добу. Ще до сигналу сирени у готелях на рецепції по гучномовцю попереджають гостей про небезпеку і просять піти в укриття. У Полтаві побачила багато оголошень на будинках про прохід до бомбосховищ, щоправда, переважно російською мовою… У місті працює тероборона, є патрулі та блокпости. Увечері водіїв, що проїжджають через блокпости, перевіряють, можуть ретельно оглянути авто.
Чимало полтавців волонтерять. Тут відчутний дух міцного тилу. Вулиці прикрашені синьо-жовтими стрічками, символи України навіть на дорожніх танкових їжаках. На одній із центральних вулиць митці намалювали на занедбаному паркані патріотичний мурал, на якому зображені українські воїни з прапорами, легендарний пес Патрон і жінка у віночку, яка притуляє до грудей Тризуб...
Перше, на що звернула увагу львів’янка у Полтаві, - широкі променадні проспекти з історичними пам’ятниками. Зокрема на честь фатальної для долі України Полтавської битви... Посередині площа, викладена красивою плиткою, а з обох боків - зелена оаза з сучасними вуличними меблями і клумбами троянд. Полтава - місто розкішних червоних троянд різних сортів. Посаджені не лише в центрі, а й на околицях.
Як Гітлер виступав з балкона полтавського будинку
Мій гід, корінна полтавка Ірина Демкович, запропонувала прогулятися історичними місцями Полтави. Одне з них - будинок, з балкона якого 1942 року нацистський фюрер Адольф Гітлер виголошував промову до полтавців. Історичний особняк Кірхи (Будинок старости) - будівля на вулиці Європейській. Після війни тут були квартири обкомівських партійних секретарів, а зараз - дитячий садочок. Нині про балкон, де виступав Гітлер, нагадують хіба що металеві конструкції основи. У серпні минулого року балкон демонтували, бо він був аварійним. Після реставрації балкон обіцяють повернути на місце.
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/hitler.jpg)
"Гітлер виступав із цього будинку, бо на той час це була найкраща будівля Полтави, - пояснює гід Ірина. - Перед будівлею була площа. Думки істориків про те, як полтавці зустрічали Гітлера, різняться. Одні кажуть, що з хлібом та сіллю, інші заперечують. Кажуть, тоді Сталін так розсердився через «прийом Гітлера», що Полтаву було дуже зруйновано. Місто не могли відбудувати до 1953 року… Через це у Полтаві немає будинків-«сталінок».
Містичний будинок Річарда, де живуть привиди
На вулиці Пушкіна туристам варто відвідати наймістичнішу будівлю Полтави - замок Річарда у стилі раннього романтичного модерну. Це одна з найстаріших будівель Полтави. Кажуть, там траплялися загадкові історії, а доля деяких мешканців, за різними переказами, завершувалася фатально… Зайти всередину я не ризикнула. Судячи із занедбаних вікон, там ніхто не живе. Лише на балконі останнього поверху побачила ознаки квартирантів. Тільки про це подумала, як на балкон вийшов власник, - мужчина середніх років, помахав мені рукою.
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/richard.jpg)
«Багато полтавців розповідали, що у будинку Річарда вночі «щось рухалося», що там відбуваються містичні речі, мешкають привиди, - розповідає Ірина. - Мовляв, колись там жив чаклун, який і зіпсував карму будівлі».
За легендою, у XIX столітті у цій будівлі процвітав готель, у якому на кілька місяців зупинився дивний чоловік у довгому чорному пальті. Це був чаклун, який раптово захворів. Він не міг померти, а лікарі ніяк не могли поставити діагноз. Корчився в ліжку від болю, просив смерті. Раптом його служниця відчинила вікно, і чоловік тут же пішов в краще життя, а його тіло застигло в моторошній позі. Відтоді з будинком коїлося щось не те. Коні, проїжджаючи повз, зупинялись, налякано іржали і відмовлялись виконувати команди... Над цією будівлею завжди кружляє зграя чорних ворон.
Утім, полтавський краєзнавець Артур Ароян не вважає, що замок оповитий містикою, це просто легенди: «Колись це був дохідний дім адвоката Перцовича. Що таке дохідний дім? Це будинок, де людина мешкає сама і здає решту квартир іншим людям. Він на той час вважався одним із найбільш комфортабельних і був найвищим будинком Полтави».
Білий символ Полтави відкриває панораму на місто й собор
Прогулюючись Полтавою, варто відвідати один із символів міста - Білу альтанку. Це оригінальна пам'ятка з колонадою. З площі, де розташована альтанка, відкривається неймовірний краєвид на долину річки Ворскли, полтавський Поділ і ворсклянську Леваду. А також на собор на горі. Верх альтанки схожий на підкову. За легендою, саме на Соборному майдані міста, на другий день після Полтавської битви, відбулася зустріч ремісників-полтавців з російським царем Петром I. Полтавський коваль так «майстерно» підкував царського коня, що той під час Полтавського бою втратив підкову...
Атмосфера біля альтанки чимось схожа до атмосфери львівської площі Ринок: грають вуличні музики, туристи роблять фото, їдять морозиво або просто вдивляються в зелену оазу за «плечима» альтанки. Тут багато матерів з малими дітьми, чимало людей старшого віку, які читають книжки, газети.... Альтанку облюбували переселенці з Харкова. Молодь співала пісню цьогорічного «Євробачення» - «Стефанію». Альтанка - на другому місці списку «Семи чудес Полтави», рейтингу туристичних об'єктів (сформований на основі онлайн-голосування відвідувачів музеїв Полтави). Це фотозона для весіль, тут, зокрема, освідчуються у коханні.
А галушки смачні, як три меди!
Якщо говорити про гастрономію мовою полтавців, то місцеві смаколики такі смачні, як три меди. Так традиційно висловлюються полтавці про свої галушки, борщ з птиці й розсольник по-полтавськи. У літній сезон на вулицях міста продають холодний квас у бочках. Літрова пляшка квасу - 30 гривень, склянка – від 7 до 17 гривень (маленький, середній і великий формат). Охолоджувальний напій мені засмакував. Полтавський квас без хімії, не надто солодкий.
Ну і як бути у Полтаві і не скуштувати галушок?! Тут навіть пам’ятник звели на їхню честь. Це миска, наповнена галушками, а збоку - ложка. Скульптурна композиція доповнена рушником з полтавською вишивкою, виготовленою з дерева. Біля пам’ятника людно, щоб зробити фото, черга. А поруч - ресторан, де можна спробувати цю знамениту, оспівану Миколою Гоголем, страву.
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/hulushky_monument.jpg)
«Пані, раджу вам скуштувати галушок не в самій Полтаві. Найсмачніші готують у Розсошенцях, за кілька кілометрів від міста, - порадив мені полтавець Олексій. - У Полтаві не такі смачні".
Але я вирішила далеко не їхати і спробувати страву в ресторані біля пам’ятника. Порції галушок щедрі - 400 грамів. Можна взяти одну страву і будеш ситим. Ціни - 99-109 грн. Обрала галушки «Полтавська господиня». Поливка до страви - з курячого філе у сметані з овочами. Можна також обрати вершково-грибний соус. Смак галушок заслуговує на найвищу похвалу майстерності полтавських господинь! Хоча ті, з якими спілкувалися, зізналися, що вдома готують галушки зрідка. А молоде покоління полтавських газдинь готує їх лише на великі свята...
Полтавська галушка - виріб з повітряного тіста, приготовленого на парі. Усередині без начинки. Хоча можна додати м’ясну: спершу варять жирне м‘ясо, потім перемелюють на м'ясорубці чи у блендері. Начиняти галушку сирим фаршем - гастрономічний моветон.
«Галушка - не хінкалі, - сказала шеф-кухар ресторану Ольга. - Ми виріб не варимо, а готуємо на парі, тому начинка має бути приготовленою наперед. У полтавців - кількадесят варіантів начинки, все залежить від креативності газдині».
Галушки - багатопрофільна страва. Додав у миску щедро соусу з м’ясом - маєш суп. Дають галушки і до борщу (як галичани - вушка до пісного борщу).
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/halushky.jpg)
Загалом, Полтава справила на мене дуже позитивне враження. До речі, тут переважно розмовляють українською. Чимало полтавців, із якими я спілкувалася, передавали вітання Львову та запрошували львів’ян у гості.
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/poltava2.jpg)
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/poltava3.jpg)
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/poltava4.jpg)
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/poltava5.jpg)
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/poltava6.jpg)
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/poltava7.jpg)
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/poltava8.jpg)
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/poltava9.jpg)
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/poltava10.jpg)
/wz.lviv.ua/images/news/2022/06/hohol%D1%8C.jpg)