Скандальний соратник Медведчука Кива став кандидатом наук

Викладач Українського католицького університету львів’янин Олександр Ябчанка спалив власне свідоцтво кандидата медичних наук, яке отримав у квітні 2014 року. У такий спосіб висловив протест проти того, що таке саме наукове звання ось-ось присвоять одіозному нардепу від проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя», фігуранту багатьох політичних скандалів Іллі Киві, який відомий ще й аморальною поведінкою.

«Зважаючи на це, мені надалі сором­но називатися кандидатом наук, — пояс­нив свій вчинок львівський науковець. — Це звання остаточно дискредитовано. Прошу вважати це офіційною заявою з вимогою позбавити мене наукового ступеня канди­дата медичних наук. Закликаю інших кан­дидатів та докторів наук вчинити аналогіч­но і не йти на компроміси із совістю. Лише так у нас може з’явитися шанс на науку, за яку нам не буде соромно перед нашими на­щадками».

За Іллею Кивою тягнеться великий шлейф «неблаговидних» діянь. Працював у багатьох державних структурах, зокрема у Нацполіції (був близьким до міністра Авако­ва) — і всюди потрапляв у непривабливі іс­торії. Суд звинуватив його у хабарництві, проте уникнув покарання через амністію. Був серед тих, хто «розрулював» ситуацію на Донбасі, водночас у своїх інтерв’ю при­нижував наших воїнів. Йому приписували і політичне рейдерство — зі скандалом очо­лив Соцпартію. Згодом переметнувся у партію Медведчука. Журналісти помітили його під час телефонного спілкування з ро­сійським політиком-україноненависником Жириновським. Сам Кива не раз робив ан­тиукраїнські заяви, погрожував фізичною розправою громадським активістам.

Засвітився цей епатажний політик-чи­новник у бійках. Великого резонансу набу­ло відео із сесійної залі парламенту, де цей нардеп від «ОПЗЖ» на робочому місці задо­вольняв свої сексуальні фантазії…

А минулого понеділка Кива захищав кан­дидатську дисертацію. В Інституті підготов­ки кадрів держслужби перед 13 членами спецкомісії доводив своє право бути пред­ставником наукової еліти. Тема його дисер­тації — «Механізми впливу громадянського суспільства на державне регулювання пра­воохоронної діяльності (на прикладі кра­їн ЄС та України)». Журналістів, які ріжуть правду-матку, не впускали на це засідання молодики спортивної статури, так звані ті­тушки — виняток зробили для близьких до «ОПЗЖ» каналів «112», NewsOne, «Перший незалежний». Лише через три години, піс­ля того, як відомий розслідувач Данило Мокрик заявив у поліцію про перешкоджання журналістській діяльності, йому і колегам дозволили спостерігати за дійством — щоправда, з монітора.

Усі члени комісії зійшлися на тому, що Кива заслуговує бути кандидатом наук. По­казовим є такий фрагмент дебатів під час цього захисту (про нього повідомила наша колега Мар’яна П’єцух). На запитання од­ного із членів комісії «Який зміст ви вкла­даєте у це поняття — «демократичний, єв­роінтегрований державний управлінський апарат?» Кива відповів так: «Зрозумів. Дя­кую за запитання. Відповідь ми надамо в наступній нашій науковій роботі». А після того, як усі члени комісії схвалили його дисертацію, заявив: «Сьогодні наукове това­риство стало сильнішим»…

Політики, громадськість (і не тільки нау­кова) обурені тим, що у лави науковців вво­дять людину сумнівних освітніх якостей і низької загальної культури. Народний де­путат від «Слуги народу» Євгенія Кравчук вважає, що після «кандидата наук Киви» нівельовано наукові ступені людей, які це звання справді заслужили. На її думку, ки­нуто тінь на систему отримання цих звань. Кравчук зауважила, що з червня здобути наукове звання буде значно складніше, тож Кива квапився «застрибнути в останній ва­гон».

Полярну позицію зайняв інший пред­ставник провладної фракції Данило Геть­манцев. Закликав не давати поспішних ха­рактеристик Киві. І висловив припущення, що той «можливо, приємно здивує нас гли­бокими науковими знаннями»…

Після успішного захисту кандидатської Ілля Кива повернувся у свій звичний скан­дальний образ, за яким його знають укра­їнці. На запитання одного із журналістів, який просив про коментар, грубо відповів: «Пішли зі мною у туалет, я тобі там розкажу і заодно закінчу те, що я не почав…»

Чи стане Ілля Кива кандидатом наук у сфері державного управління? — невідомо. Остаточне рішення про присвоєння цього звання повинна ухвалити комісія Міносвіти, яку очолює міністр Сергій Шкарлет (звину­вачений академічною спільнотою у плагіа­ті).

Отримати омріяний диплом вченого нардепу Киві може завадити чимало «блу­дів» у його «науковій роботі». На них вказа­ли журналісти із Bihus.Info. У своїй канди­датській Кива наводить інформацію, яка не відповідає дійсності. Зокрема ствер­джує, що матеріали його виступів на науко­во-практичних конференціях опубліковано у збірнику на сторінках 152−154 — тоді як у цьому збірнику є тільки 144 сторінки. Кива також надав кілька довідок про те, що свої наукові напрацювання застосовує на прак­тиці. Але журналісти довели, що підпис на одній із цих довідок підроблено. А також те, що керівником установи, яка надавала цей липовий документ, є… офіційна опонентка Киви на захисті його дисертації. Крім того, Bihus.Info каже, що Кива у своїй роботі не­правильно посилався на першоджерела, вживав вигадані терміни, англомовну на­укову статтю перекладав через Google-транслейт, що в освітній сфері вважається ознакою кричущої наукової неохайності.

Цікаво, чи після всього цього міністр освіти Шкарлет підпише кандидатський ди­плом Киві?

P. S. Львівська обласна рада вимагає від центральних органів влади скасувати присвоєння наукового звання Іллі Киві.

Коментар для «ВЗ»

Мирослав Маринович, віцеректор Українського като­лицького університету, колишній радянський дисидент

Я, з одного боку, шаную вчинок Олександра Ябчанки. Мені дуже сим­патичне прагнення людини зробити якийсь відчайдушний крок, щоб до­могтися, аби отямилася Україна від безсоромного хабарництва. Водно­час я не хотів би, щоб інші люди вирі­шували це питання саме таким чином — відмовлялися від своїх звань, ки­дали свої дипломи. І ось чому. Через випадки корупції не треба нам вихо­дити звідти, звідки виходити не слід. Нам треба очищати там, де брудно. Тож за всієї моєї поваги до вчинку Олександра Ябчанки не радив би ін­шим наслідувати його…