«Найстрашніше, якщо коронавірус обміняється генами з вірусом пташиного або людського грипу»

«Зоонози (інфекції тварин, які потенційно можуть передаватися людині. — Авт.) володіють невичерпним епідеміологічним потенціалом, який реалізується за рахунок того, що наша імунна система абсолютно беззахисна у плані їх ідентифікації, — пояснює лікар-інфекціоніст, к.м.н., автор 45 наукових публікацій Віктор Петров. — Домашні тварини також хворіють, наприклад, на коронавірусну інфекцію чи лептоспіроз, але набагато легше їх переносять, бо ці зоонози з’явилися у тваринному світі дуже давно».

— Проте внаслідок антропогенного на­вантаження на навколишнє середовище, коли люди змінюють екологічну структу­ру водойм, ґрунтів, практично всього до­вкілля, віруси зазнають певних мутацій і стають здатними виявляти свій патоген­ний потенціал щодо людей, — веде далі Віктор Петров. — Найстрашніше, коли такі мутації відбуваються по типу реасор­тації (пересортування генів. — Авт.).

— А такі випадки вже були?

— Були. Згадаймо 2009 рік. Тоді відбу­лася одна з найбільших реасортацій віру­сів свинячого і людського грипу, унаслі­док чого виник пандемічний грип Н1N1. В один момент вірус, який до цього уражав лише свиней, набув властивостей, які дозволили йому вражати людей. Наша імунна система втратила контроль над цим небезпечним гібридом.

— SARS-CoV-2 може обмінятися ге­нами з якимось іншим вірусом?

— Це — найстрашніше, що може тра­питися, коли якийсь коронавірус, зокре­ма той же SARS-COV-2, реасортується з вірусом пташиного або людського гри­пу. Якщо вони обміняються генами між собою, їхня патогенність буде просто катастрофічною, оскільки наша імунна система не здатна боротися з такими ві­русами, не здатна їх подолати, не здатна вчасно напрацювати інтерферон. Тобто ті елементи захисту, які зазвичай ми на­працьовуємо, якщо маємо справу з ан­тропонозами — людськими вірусами.

Коли ми говоримо про епідеміологіч­ний потенціал вірусу, маємо на увазі ту частину людства, яка вже має до нього імунітет. З вірусом Н1N1 ми контактуємо з 2009 року, тож більша частина населен­ня Землі уже має до нього захист, має ан­титіла, тому цей вірус не може нас убити. А уявіть собі на секунду, що реасорта­ція відбулася абсолютно по-новому, з новим вірусом, наприклад, з пташиним грипом, Covid-2022, Covid-2025 або яки­мось іншим, який у майбутньому набу­де таких властивостей, яких він зараз не має і людство вперше зіткнеться з таким вірусом. Я навіть не наважусь озвучити, скільки жертв цього вірусу буде, оскільки його епідеміологічний потенціал, тобто можливість викликати хворобу, сягатиме практично 100%. Для будь-якої людини, яка зіткнеться із таким генетично моди­фікованим мікроорганізмом, це означа­тиме, що вона однозначно захворіє, а там вже кому як пощастить. Якщо імунна система справиться, то людина житиме, а якщо ні — помре.

— Але із зоонозами людство кон­тактує протягом всього часу свого іс­нування…

— Маєте рацію. Найтиповішими зоо­нозами є лептоспіроз — захворювання, яке передається від гризунів, сап (ха­рактеризується утворенням численних абсцесів у різних органах і тканинах. — Авт.) та чума. Ще є туляремія і сибір­ська виразка. Це — особливо небезпечні захворювання, які досить рідко, але тра­пляються.

Деякі зоонози не є для нас страшни­ми, а деякі — дуже небезпечні, як-от ви­щеперелічені. Є віруси (зокрема ко­ронавіруси і віруси грипу), які мають надзвичайно легкий механізм переда­чі, — повітряно-крапельний, або крапель­ний, і це призводить до того, що за дуже короткий час інфікується дуже велика кількість людей. У нашому глобалізова­ному світі, коли літаком можна долетіти до будь-якого континенту за 10 годин, поширення таких інфекцій відбувається блискавично, і жодні санітарні бар’єри не здатні цього зупинити.

— Учені можуть спрогнозувати, коли такий вірус з’явиться і почне по­ширюватися? Наприклад, стосовно SARS-CoV-2 такі прогнози були.

— У 2008 році вийшла друком стаття, в якій велика кількість вчених поперед­жала, що може виникнути така ситуація, коли з лабораторії в Ухані станеться витік якоїсь зарази, адже там були певні про­блеми з безпекою — безпекою персона­лу, безпекою відведення продуктів об­міну, які використовувалися у віваріях з лабораторними тваринами… Багато вче­них висловлювали побоювання, що може статися непоправне.

— Як гадаєте, вакцини, розробле­ні від Covid-19, дозволять людству подолати пандемію і повернутися до звичного життя?

— На жаль, швидше за все, нам дове­деться ревакцинуватися кожні пів року, допоки людство не винайде якогось більш дієвого механізму напрацюван­ня імунітету. Всі виробники вакцини від коронавірусу, які зараз присутні на рин­ку, чітко говорять про те, що їхні вакци­ни захищають протягом шести місяців — не довше.

— У лютому цього року на одній із російських птахофабрик зафіксува­ли перший у світі випадок інфікуван­ня сімох працівників пташиним гри­пом H5N8…

— Для мене, як для інфекціоніста, цей штам грипу (коли вірус людського гри­пу змутує з пташиним) є найжахливішим, що може трапитися, зважаючи на те, що смертність від пташиного грипу стано­вить 70%. Це — страшний сон інфекціоніс­та, якщо люди будуть заражатися таким грипом так само швидко, як і звичайним, людським, але при цьому смертність буде у п’ять разів вищою. На такі повідомлення обов’язково слід реагувати. Згадайте про перші повідомлення з Уханя. Тоді теж ба­гато хто не вірив у небезпеку. І от, за ста­ном на сьогодні, пандемія забрала майже три мільйони життів.