Литвин пролетів як фанера над Парижем...

І з третього заходу колектив Київського національного університету ім. Шевченка не зміг обрати нового ректора. Ці вибори відзначилися гучним фіаско колишнього спікера Верховної Ради Володимира Литвина.

Донедавна знаменитий на­вчальний заклад тимчасово, у статусі «в.о», протягом аж шести років очолював Леонід Губерський. У двох попере­дніх конкурсах на цю посаду переможця виявити не вда­лося. За регламентом, ректо­ром може стати той кандидат, який під час внутріуніверси­тетських виборів набере по­ловину голосів +1. На попере­дніх змаганнях претенденти найбільше дотягували до 45%…

Цього разу у боротьбу вклю­чилися шестеро науковців, а серед них — професор, доктор історії Литвин. Цього 64-річ­ного вченого українці більше знають як главу Адміністра­ції президента Кучми, керів­ника парламенту, колишньо­го лідера провладної фракції «За ЄДУ», лідера Аграрної пар­тії. Литвин доволі прохолод­но сприймає євроатлантич­ну інтеграцію України, всіляко ратував за зближення з Росі­єю. Його прізвище фігурувало у «справі Гонгадзе». А найбіль­ше йому дорікають за те, що, будучи у часи Януковича голо­вою Верховної Ради, посприяв ратифікації сумнозвісних Хар­ківських угод, які продовжили перебування Чорноморського флоту Росії у Криму. Цей пакт, по суті, дозволив Кремлю мі­літаризувати український пів­острів. У 2014 році це призвело до вторгнення Росії в Украї­ну, анексії Криму, а згодом — до окупації частини Донбасу. А ще ексспікер голосував за «дик­таторські» закони. Саме тому Литвина в Україні називають токсичним політиком.

Маловтішне реноме позна­чилося і на науковій кар’єрі політика (вона теж була не бездоганною — Литвина зви­нувачували у плагіаті). У ході виборів, які відбулися мину­лої середи, суперники фактич­но нокаутували ексспікера. Із 4126 виборців його підтрима­ли лише 126. А це менше чоти­рьох відсотків…

Фаворитами перегонів були проректори КНУ Володимир Бугров та Олександр Рожко, які набрали відповідно 44% і 15%. Переможця виявить на­ступна «дуель» між ними.

А Володимир Литвин вва­жає, що його поразку спри­чинив тиск влади, негатив у пресі. Ексспікер звинувачує зокрема секретаря Ради на­ціональної безпеки і оборони України Олексія Данілова, який вкрай жорстко пройшовся по цьому кандидату. На одній із пресконференцій Данілов ри­торично запитав у Литвина: якими очима, у разі обрання ректором, той дивитиметься на студентів…

Не виключено, що Литвин спробує захищатися у суді від «неправомірного» пресингу. Але його чекають значно біль­ші неприємності. СБУ вивчає підписання і ратифікації Хар­ківських угод. У розробку взя­ли і 236 нардепів, які легітимі­зували цю політичну оборудку Януковича і Кремля. Серед тих, хто її підтримав, був Литвин. Доведеться за це відповідати.

Коментар для «ВЗ»

Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії

Чи закінчиться на цьому політична кар’єра Литвина? Не факт. У політиці є таке правило: ніколи не кажи «ніколи». Не виключаю, що Литвин може «виплисти» на виборах в якомусь мажоритарному окрузі. А його спроба висунутися в універси­теті свідчить про те, що ексспікер розраховує на старі номен­клатурні зв’язки, які склалися за час його політичної кар’єри. По-людськи порадив би Литвину не робити із себе посміхо­виська. Принаймні задуматися над фактами плагіатів, до яких він вдався, і не включати книжки із цими «запозиченнями» у списки наукових праць…