Книгу про Стуса заборонили. Попит на неї відразу зріс!

Під заборону потрапила документальна книга Вахтанга Кіпіані про дисидента радянського режиму — поета Василя Стуса. Відповідне рішення ухвалив Дарницький райсуд Києва, задовольнивши позов народного депутата від «Опозиційної платформи — За життя» Віктора Медведчука, якого в Україні знають ще і як кума Путіна.

У книзі «Справа Василя Стуса» з архівів КДБ зібрано майже всю можливу інфор­мацію про політичну і фізичну розпра­ву над поетом. І про те, як до неї долучився призначений тодішнім радянським режимом безплатний адвокат Віктор Медведчук. Як ві­домо, від його послуг Стус відмовлявся. Бо Медведчук не захищав свого клієнта, як це вимагав його статус, а був на боці прокуро­рів, фактично сприяв судові у винесенні жор­сткого вироку.

У книзі багато оціночних суджень. Вони різкі, але на них автор, спираючись на фак­тичні дані, згідно із законом, має право.

Однак нардеп Медведчук вважає, що озву­чена у книзі негативна інформація про ньо­го не відповідає дійсності. Вирішив судити­ся із Кіпіані, вважаючи, що той порушив його особисті немайнові права на повагу до честі та гідності, недоторканості ділової репутації. Вимагав заборонити розповсюдження цієї книги у будь-який спосіб.

Суд став на бік позивача. Визнав недосто­вірною інформацію про Медведчука у цій кни­зі (йдеться про шість речень майже у 700-сто­рінковій книзі). Кіпіані зобов’язано видалити із книги всі згадки про Медведчука і заборо­нити розповсюдження надрукованого тиражу цієї книги — допоки порушення «немайнових прав» Медведчука не буде усунуто.

А ще дарницька Феміда в особі Марії За­ставенко наклала табу на поширення у ЗМІ, на радіо, телебаченні та в Інтернеті інформації, яка міститься у конкретних розділах книги та дозволяє ідентифікувати Віктора Медвед­чука як персонажа цього твору…

Цікаво, що таке рішення винесла люди­на, яка донедавна працювала у Червоно­гвардійському райсуді нині окупованої Ма­кіївки на Донеччині, володіє там майном. І яка під час російсько-української війни пре­спокійно не раз їздила туди-сюди. СБУ не раз зверталася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів із проханням дати оцінку та­ким вояжам, але ВККС відмовилася звільня­ти Заставенко.

Із рішенням Дарницького суду Вахтанг Кі­піані не згідний, буде оскаржувати його. На підтримку автора потужно виступили чимало суспільних авторитетів. Серед них — предсто­ятель Православної церкви України митропо­лит Епіфаній, глава американської митрополії УГКЦ, митрополит Борис Гудзяк, юристи, на­уковці, письменники, бізнесмени. Вони вва­жають рішення суду виявом цензури.

Якщо Медведчук і хотів заборонити книгу, то досяг зворотного ефекту. Попит на неї не­бувало зріс. Зі складів розпродано залишки тиражу, надійшли сотні нових замовлень, тож поки рішення суду не набрало законної сили, видавництво «Віват» збирається надрукувати нову порцію книг про Стуса і його адвоката.

Несподівану солідарність виявили у вла­ді. Міністр культури й інформаційної політи­ки Олександр Ткаченко порекомендував для читання книгу «Справа Василя Стуса». І пообі­цяв власним коштом закупити це видання для національних бібліотек. Це ж зробить і Львів­ська обласна рада.

А от в Офісі президента відреагували ту­манно. Там «взяли до уваги» рішення Дар­ницького суду. Як і заяву Кіпіані про намір подати апеляцію. А підсумували такою за­гадковою фразою: «Це щонайменше свідчен­ня того, що суспільство готове обстоювати свої права». Вахтанг на цю фразу відповів так: «…літери всі знаю, але про що комент — не зрозумів».